Розглянуто "формулу Радбруха" як підхід до вирішення суперечності між "несправедливим законом" та "надзаконним правом". Зазначено, що існують виключні випадки, "коли суперечність діючого закону щодо справедливості сягає настільки нестерпного масштабу, що закон як "несправедливе право" має поступитися справедливості". Акцент поставлено на тому, що важко виокремити такі випадки, але чітким критерієм може служити відсутність прагнення до справедливості. Відтак в ідеї права Радбруха останнього його наукового періоду справедливості визначається провідна роль у порівнянні з правопевністю та доцільністю.