Дисертація присвячена дослідженню процесу захоплення західноукраїнських земель Польщею, соціально-економічного становища Західної України в складі Польщі, організації і діяльності центральних органів державної влади та управління за конституціями 1921 р. і 1935 р., місцевих органів управління, включаючи органи самоврядування, та органів правосуддя. Зроблено висновок про фактичне усунення національних меншин Польщі від участі в роботі органів державного апарату і, насамперед, в парламенті держави. Спроба урядових кіл нормалізувати відносини з українською меншістю була вимушеною поступкою, яка не впливала в цілому на антидемократичний характер встановленого режиму. Певний доступ українського населення до участі в органах місцевого самоврядування не змінював його колоніального становища і фактичного безправ'я.

  Скачати повний текст

На прикладі складових комунікації - преси і паблік рілейшнз, залучення досвіду України та Німеччини проведено порівняльний контент-аналіз провідних газет цих країн. Розглянуто екологічну складову національної політики та безпеки. Вперше в українському журналістикознавстві розроблено новий напрямок - екологічну журналістику та простежено її взаємозв'язок з екологічною політикою. Досліджено вітчизняну екологічну пресу. Обгрунтовано необхідність розвитку паблік рілейшнз для довкілля. Визначено механізми впливу українських та німецьких засобів масової інформації на екологічну діяльність держави. Викладено пропозиції стосовно поліпшення екологічної комунікації, вільного доступу до екологічної інформації та підвищення ролі екологічної політики.

  Скачати повний текст

Вперше комплексно досліджено договірну свободу суб'єктів цивільних правовідносин з моменту вирішення ними питання про вступ у договірні відносини і вибору контрагента (сторони) за договором і до покладення відповідальності за порушення зобов'язань. На базі аналізу літературних джерел, норм чинного цивільного законодавства і порівняння їх з положеннями проекту нового Цивільного кодексу України в редакції від 25 серпня 1996 р. розкрито такі аспекти свободи договору: вільний вияв волі особи на вступ у договірні відносини; свобода вибору контрагента за договором; свобода вибору сторонами форми договору; свобода визначення змісту договору; право сторін укладати договори, передбачені та не передбачені законом; право сторін за своєю угодою змінювати, розривати або продовжувати дію укладеного ними договору; можливість визначати способи забезпечення зобов'язань; право встановлювати форми (міри) відповідальності за порушення договірних зобов'язань та деякі інші. Сформулювано ряд нових наукових висновків і пропозицій щодо удосконалення чинного цивільного законодавства, зокрема, внесення конкретних змін або доповнень до проекту нового Цивільного кодексу України з питань договірного права.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблеми виконання Україною своїх членських зобов'язань перед Радою Європи стосовно забезпечення та захисту прав людини. У систематизованому вигляді за кількісними, якісними та змістовими показниками детально проаналізовано стан і динаміку виконання державних зобов'язань перед європейською спільнотою. За допомогою критеріїв (реформування суду, прокуратури, системи юридичної освіти, перебудови роботи та структури пенітенціарної системи) визначено фактори, що гальмують їх чітке та своєчасне виконання і сформульовано рекомендації щодо їх усунення. Розглянутол деякі громадські права (право на життя, право на свободу, пересування та вільний вибів місця проживання, право на свободу світогляду та віросповідання) досліджено відповідність чинного законодавства України вимогам Європейської конвенції про права й основні свободи людини, внесено пропозиції щодо його удосконалення.

  Скачати повний текст

Досліджено ознаки та поняття гласності кримінального судочинства як політико-правового явища та засади кримінального процесу. Розкрито зміст засади гласності правосуддя у кримінальних справах. Проведено розмежування змісту засад гласності кримінального судочинства та участі народу у здійсненні правосуддя. Обгрунтовано правову природу та загальні особливості охорони інститутів різного роду таємниць у сфері кримінального судочинства та визначено основні шляхи забезпечення від розголошення під час судового розгляду кримінальних справ конфіденційних відомостей на підставі консенсусного розв'язання конфлікту публічного інтересу у відкритості судового процесу та приватних (у деяких випадках - державних) інтересів у забезпеченні охорони певної інформації з обмеженим доступом. Наведено рекомендації щодо вдосконалення законодавства та судової практики стосовно додержання вимог засади гласності кримінального судочинства.

  Скачати повний текст

Запропоновано визначення поняття виборчих технологій як сукупності засобів і методів виборювання, оновлення та утримання політичної влади в демократичному суспільстві, а також поняття "технологія" як механізм управління й організації суспільного життя стосовно політичних виборів. Систематизовано існуючі підходи та запропоновано власну класифікацію виборчих технологій за ознаками: використовуваний інструментарій та методологія; масштаб виборів; ціль виборчої компанії; ступінь включеності в управлінські процеси; "антитехнології" або "брудні" виборчі технології. Запропоновано положення, що політичні вибори - це правова форма завоювання та оновлення представницьких інститутів влади. Розвинуто також положення: ключовий інститут легітимації існуючої політичної системи й політичного режиму; соціальна технологія демократичного суспільства, що сприяє підвищенню ефективності державного управління, механізм політичного безпеки держави. Зазначено, що у державотворчому процесі демократичного суспільства політичні вибори є механізмом реалізації прав громадян на участь в управлінні державою. Відзначено, що ефективність виборчих технологій за сучасних умов українського суспільства залежить від наявності команди професіоналів; матеріально-фінансових реурсів, організаційної структури, доступу до засобів масової інформації, підтримки впливових людей, морально-вольових якостей політичного лідера. Визначено, що виборча система України пройшла шлях від мажоритарної абсолютної більшості до змішаної відносної більшості. Доведено, що виборча система, виборчі правила, процедури та інші заходи й методи, які застосовуються під час виборчої компанії як управлінський інструментарій, впливають на стабільність політичної системи й розвиток демократизації в країні та залежать від чіткості й виваженості правових норм, рівня політико-правової культури учасників виборчого процесу.

  Скачати повний текст

Досліджено правовий статус адвоката з урахуванням міжнародно-правових стандартів його діяльності, норм Закону "Про адвокатуру", а також процесів, що здійснюються в нашій державі після його прийняття, щодо адвокатури як організації правозахисного інституту. Визначено роль адвокатури й адвоката в забезпеченні конституційного права особи на одержання кваліфікованої правової допомоги як умови реалізації принципу доступності населення до правосуддя. Розглянуто окремі гарантії діяльності адвоката в цивільному та кримінальному процесах. Класифіковано норми Правил адвокатської етики, які регулюють відносини між адвокатом і клієнтом, адвокатом і колегою, адвокатом і судом (суддею).

  Скачати повний текст

Досліджено способи та процесуальні форми захисту як структурні компоненти інституту захисту цивільних прав. Сформульовано положення, що інститут захисту цивільних прав є комплексним і міждисциплінарним для юридичної науки, який має матеріально-правові та процесуальні аспекти. Способи захисту цивільних прав охарактеризовано як такі, що мають матеріально-правовий характер. Виведено значення процесуальної форми в реалізації цивільних прав та інтересів, що охороняються законом. Визначено суть цивільного процесу, зроблено висновок про взаємодію цивільних процесуальних правовідносин, процесуальних дій і процесуальної форми. Розглянуто функціональну характеристику та ознаки судової влади, які відрізняють її від інших видів державної діяльності. Проаналізовано суть права на судовий захист з урахуванням стандартів доступності правосуддя. Висвітлено засоби судового здійснення цивільних прав: позов та судове рішення. Сформульовано поняття законної сили судового рішення та його легітимності. Висловлено пропозиції щодо вдосконалення цивільного процесуального законодавства.

  Скачати повний текст

Досліджено авторсько-правові аспекти функціонування всесвітньої інформаційної мережі Інтернет, зокрема, визначено, які з матеріалів, доступних в Інтернеті, підлягають охороні за авторським правом. Розглянуто особливості правової охорони окремих категорій розміщених в Інтернеті творів. Розкрито зміст та обсяг авторських прав в контексті Інтернету, а також основні засоби їх захисту. Запропоновано враховувати технологічні, соціокультурні та економічні чинники під час вибору оптимальної моделі функціонування Інтернету з точки зору дотримання авторських прав. Проведено порівняльний аналіз положень правових актів та судових рішень у сфері авторського права України, Росії, США та держав Західної Європи, а також норм, що містяться у міжнародних правових актах та нормативно-правових актах Європейського Союзу, присвячених охороні авторських прав. Наведено пропозиції з удосконалення законодавства України, яке стосується охорони авторських прав на розміщені в Інтернеті твори.

  Скачати повний текст

Доведено, що особливість службово-трудових правовідносин зумовлюється змістом праці державних службовців, яка полягає у реалізації ними організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій у межах компетенції державних органів і виникненні управлінських правовідносин. Запропоновано доповнити Кодекс законів про працю України нормами, які б визначали державних службовців як окрему категорію працівників, права та обов'язки яких, окрім трудового законодавства, встановлюються спеціальними нормативними актами. Аргументовано, що умовами виникнення трудових правовідносин з державними службовцями є конкурс, стажування, кадровий резерв, а підставами - трудовий договір (контракт), вибори, призначення. Стверджено, що конкурс, стажування та кадровий резерв державної служби необхідно розглядати як окремі правовідносини, умову виникнення трудових правовідносин з державними службовцями, гарантію забезпечення органу державної служби висококваліфікованими фахівцями, гарантію реалізації права громадян на рівний доступ до державної служби, юридичну процедуру, структуровану за певними етапами. Визначено, що конкурс - один з правових способів раціонального добору кадрів, метою якого є обрання найкращого з учасників на заміщення вакантної посади до органу державної служби за встановленими критеріями. Обгрунтовано, що рішення конкурсної комісії має для керівника рекомендаційний, а не обов'язковий характер. Зроблено висновок, що у випадку відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою заробітна плата не виплачується.

  Скачати повний текст

Встановлено загальні положення впливу страху на формування поведінки. Розглянуто проблему страху як засобу керування в системі побудови соціально-правових відносин. Визначено значимість впливу страху на організацію професійної діяльності суб'єктів правоохоронної діяльності. Розроблено методики оцінки емоційного стану "страху". На основі ефекту "уникання - досягання" досліджено динаміку поведінки індивіда під час дії небезпечного середовища. Застосовуючи методики оцінки індивідуальної норми, розробленої в дослідженнях Л.М.Балабанової, В.А.Друзя, В.М.Самсонкіна, встановлено зони оптимального впливу середовища. Виявлено, що якісна характеристика страху може бути пов'язана з острахом: упустити можливе, не зберегти досягнуте, не домогтися доступного, не зберегти те, що залишилося. Визначено відповідні варіанти можливої поведінки: агресивний напад, покірність, захист, миролюбна поведінка. Встановлено позитивну роль страху у побудові захисних механізмів в організації професійної діяльності. Зіставлено якісну характеристику прояву страху і кількісну його величину за умов конкретного впливу середовища на індивіда. Визначено межі прояву страху, після яких він набуває негативного впливу на координацію цілеспрямованої поведінки. Встановлено допустимі межі впливу середовища за яких спостерігається найбільш ефективна адаптивна поведінка щодо забезпечення адекватних відносин з ним.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано необхідність ширшого використання можливостей правової роботи в економіці, що передбачає активізацію дій самих суб'єктів підприємницької діяльності з підвищення рівня реалізації чинного законодавства, спрямованого на захист їх прав і законних інтересів. Всебічно обгрунтовано необхідність застосування в процесі здійснення правової роботи заходів, що мають універсальне значення для протидії будь-яким порушенням прав суб'єктів підприємницької діяльності та для профілактики порушень: фіксації фактів незаконних дій чи протиправної бездіяльності порушників прав суб'єктів підприємницької діяльності, повідомлення компетентних органів про факти порушень їх прав та звернення уваги громадськості на ці факти, використання суб'єктами підприємницької діяльності наданої законом можливості невиконання незаконних вимог з боку порушників їх прав, обмеження доступу порушників прав до конфіденційної інформації, яку мають у своєму розпорядженні суб'єкти підприємницької діяльності. Виявлено нові можливості правової роботи у застосуванні засобів та методів захисту їх прав та інтересів під час розгляду спорів у господарських судах (застосування звуко- та відеозапису, особливості доказування), а також у стосунках цих суб'єктів з іншими правоохоронними органами (особливості захисту залежно від конкретного державного органу). Розкрито особливості застосування засобів і методів захисту прав та інтересів суб'єктів підприємництва у сфері найбільшого поширення цих прав: під час здійснення державними контролюючими органами перевірок фінансово-господарської діяльності. Уточнено поняття механізму захисту прав суб'єктів підприємницької діяльності як системи відповідних засобів, методів та техніко-юридичних прийомів, Сформульовано пропозиції щодо удосконалення законодавства, яке регулює відносини суб'єктів підприємництва та державних органів шляхом запровадження процесуальних норм, спрямованих на врегулювання порядку реалізації державними органами їх прав і повноважень. Запропоновано рекомендації щодо удосконалення організації правової роботи за сучасних умов шляхом розширення сфери діяльності юридичних служб, залучення зовнішніх консультантів, а також адвокатів.

  Скачати повний текст

Розкрито кримінально-правовий зміст інформаційних відносин у сфері використання комп'ютерної техніки як родового об'єкта злочинів, передбачених розділом XVI КК України, обгрунтовано пропозицію про доцільність визначення їх загальним терміном "комп'ютерні злочини". На підставі визначення родового об'єкта розкрито зміст безпосереднього об'єкта незаконного втручання як суспільних відносин власності на комп'ютерну інформацію. Відповідно по-новому визначено комп'ютерну інформацію як предмет цього злочину і надано пропозиції щодо недоцільності передбачення в диспозиції ст. 361 КК України вказівки на носії інформації як самостійний предмет незаконного втручання. Визнано необгрунтованим передбачення комп'ютерного вірусу в ч. 1 ст. 361 КК України як самостійного предмета злочину. Замість цього запропоновано визначити предметами незаконного втручання програмні та технічні засоби, призначені для незаконного втручання, до яких відносяться комп'ютерні віруси. По-новому визначено знищення та перекручення комп'ютерної інформації як різні форми порушення права власності на комп'ютерну інформацію. Впрше у вітчизняній науці здійснено спробу класифікації способів незаконного втручання, що має важливе значення для встановлення об'єктивної сторони та ступеня суспільної небезпечності злочину, що досліджується. Доведено необхідність доповнення ч. 2 ст. 361 КК України кваліфікуючими ознаками, як "вчинення незаконного втручання шляхом несанкціонованого доступу до комп'ютерної інформації" та "вчинення незаконного втручання особою, яка має доступ до роботи на ЕОМ", у системі чи комп'ютерній мережі зважаючи виконувану роботу або посадою, яку займає особа. Обгрунтовано необхідність доповнення ст. 361 КК України частиною 3, яка б передбачала відповідальність за незаконне втручання, що спричинило тяжкі наслідки, та розкрито зміст таких наслідків. Запропоновано нову редакцію ст. 361 КК України "Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж".

  Скачати повний текст

Надано визначення безпосередніх об'єктів злочину "Несанкціонований доступ до комп'ютерної інформації", під яким розуміється право володіння та розпорядження комп'ютерною інформацією, а також злочину "Умисне розповсюдження шкідливих комп'ютерних програм", який позбавляє права на користування комп'ютерною інформацією та комп'ютерними системами. На підставі аналізу можливих наслідків незаконного втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів, систем та комп'ютерних мереж, запропоновано перелік альтернативних наслідків злочину у вигляді перекручення або знищення комп'ютерної інформації доповнити несанкціонованим копіюванням, пересиланням або поширенням комп'ютерної інформації. Досліджено випадки вчинення діянь стосовно незаконного втручання в роботу комп'ютерних систем в ідеальній та реальній сукупності з іншими злочинами, наведено правила кваліфікації таких діянь, зазначено випадки вчинення несанкціонованого доступу до комп'ютерної інформації та умисного розповсюдження шкідливих комп'ютерних програм як способу вчинення інших злочинів, а також їх вчинення з метою усунення перешкод або приховування вчинення злочинів. Розроблено модель диспозицій статей, які передбачають кримінально-правову відповідальність за злочини "Несанкціонований доступ до комп'ютерної інформації" та "Умисне розповсюдження шкідливих комп'ютерних програм".

  Скачати повний текст

Уперше здійснено спробу класифікації судових органів Гетьманщини за територіально-предметним принципом, показано складний процес формування судової системи та судочинства Гетьманщини за умов політичної та соціальної нестабільності, тиску з боку московського царського уряду. Відзначено, що від 1648 р. в Україні почала створюватися система державних органів, наділених судовими функціями. Аргументовано, що судовий процес Гетьманщини був заснований на демократчних засадах змагальності, диспозитивності, виборності суддів, гласного й відкритого судового розгляду, колегіального вирішення справ та доступності судових засобів. Досліджено вплив на судочинство Гетьманщини українсько-московського договору 1654 р. Зроблено висновок, що під час розслідування та вирішення кримінальних справ у середині XVII ст. суди Гетьманщини застосовували переважно процесуальні норми звичаєвого права, однак за цього зберігалась чинність правової норми, що містилась у Литовському Статуті та збірниках магдебурзького права "Саксон" і "Порядок", які застосовувались відповідно до нових умов та місцевих особливостей.

  Скачати повний текст

Установлено, що основними соціально-економічними, політичними та юридичними чинниками, які зумовили становлення та розвиток законодавства про вуглевидобувну промисловість України є: високий ступінь концентрації великих промислових підприємств даної галузі на обмеженій території, стратегічна перевага вугілля в паливному балансі України та містотвірний характер вугільних підприємств; політична нестабільність за умов соціальної напруженості регіону; недосконалість загального гірничого законодавства; неефективна діяльність даної промисловості за умови нестабільного законодавства та неналежного фінансування. Обгрунтовано, що негативним чинником розвитку законодавства про вуглевидобувну промисловість є відсутність у державі енергетичної стратегії. Запропоновано заходи для вдосконалення бюджетного фінансування реформування зазначеної промисловості України. Зроблено висновок, що для ефективного впровадження реформ є необхідною наявність умов централізації та державного дотування, які обмежують створення, розвиток та регулювання вільного вугільного ринку. Запропоновано частково відмовитися від цього економічного інструменту та обмежити вільний продаж вугілля до великих споживачів даної продукції шляхом укладання довгострокових, гарантованих урядом угод.

  Скачати повний текст

Показано необхідність належного міжнародно-правового захисту прав людини стосовно використання та передачі персоніфікованої інформації. Визначено, що сукупність міжнародно-правових норм, якими регулюються відносини щодо міжнародно-правового захисту приватності персоніфікованої інформації, становлять міжнародно-правовий інститут. Установлено особливість предмету регулювання цього інституту, яка полягає у його функціях: захисті права людини на приватність та забезпеченні безперешкодності транскордонної передачі персоніфікованої інформації. З'ясовано, що право на приватність даної інформації становить складову права на повагу до приватного життя, а не права на доступ до інформації. Зазначено, що правове регулювання відносин щодо використання персоніфікованої інформації в праві Європейського Союзу грунтується на стандартах Ради Європи, має системний характер і соціально-захисну орієнтацію. Визначено, що міжнародна договірна модель забезпечення безперешкодності транскордонної передачі персоніфікованої інформації є одним зі шляхів розв'язання проблеми узгодження розбіжностей у національних правових підходах (зокрема між Європейським Союзом і США). Доведено, що чинне законодавство України з питань захисту приватності даної інформації не відповідає міжнародно-правовим стандартам у цій сфері. З метою запровадження європейської (соіцально-захисної) моделі в Україні необхідно врегулювання відповідних правових відносин шляхом ухвалення закону, що грунтується на положеннях Конвенції Ради Європи N 108 "Про захист осіб стосовно автоматизованої обробки персональних даних" 1981 р. та Директиви Європейського Союзу N 95/46/ЕС 1995 р. з урахуванням досвіду провідних європейських держав.

  Скачати повний текст

Запропоновано визначення законодавчого процесу та проведено його відмежування від споріднених понять (законотворчий процес, законодавча діяльність). Удосконалено класифікацію принципів даного процесу, наведено перелік і розкрито зміст спеціальних принципів (стабільності законодавства, законності законодавчого процесу, його доступності, наукової обгрунтованості, плановості, системності та прогнозованості, ефективності та послідовності, надійності, професійності учасників). Розкрито зміст критеріїв оцінки законодавства щодо його відповідності Конституції України та діючому праву, конституційним принципам і вимогам правової держави, принципам формування інститутів права, міжнародним договорам України та принципу мінімальної достатності права. На основі порівняльно-правового аналізу та вітчизняного досвіду сформульовано рекомендації щодо раціоналізації процесу розробки законопроектів на всіх його етапах.

  Скачати повний текст

Досліджено конституційно-правові засади туризму в Україні як гарантії реалізації людиною прав і свобод під час здійснення туристичних подорожей (право на свободу пересування, відпочинок, охорону здоров'я, безпечне для життя та здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб, участі у культурному житті, а також право на доступ до культурних цінностей), теоретичні та практичні проблеми його становлення й розвитку. Розкрито поняття туризму, надано його дефінітивну характеристику за формою, суттю та змістом. Сформульовано право на туризм, а також з'ясовано його юридичну природу. Визначено та проаналізовано основні елементи конституційно-правових засад туризму в Україні, виокремлено систему законодавства України про туризм і здійснено аналіз його норм щодо відповідності Конституції України, чинному законодавству, новітнім світовим тенденціям законотворчості у даній сфері та практики застосування. Наведено пропозиції щодо вдосконалення законодавства України про туризм і механізму його реалізації.

  Скачати повний текст

Досліджено тенденції розвитку національного кримінально-процесуального законодавства на підставі європейських стандартів кримінально-процесуальної діяльності та Конституції України та на цій підставі обгрунтовано висновок, що в Україні формується публічно-змагальне кримінальне судочинство. З'ясовано співвідношення вимог публічності (імперативності) й диспозитивності у системі нормативного регулювання кримінально-процесуальної діяльності та відзначено, що імперативні вимоги не можуть тлумачитися як безправне підпорядкування підозрюваного, обвинуваченого, підсудного органам дізнання, досудового слідства та суду. Розроблено засади кримінально-процесуальних механізмів, які найбільшою мірою забезпечують захист законних прав та інтересів учасників кримінально-процесуальної діяльності, доступність і дієвість судового контролю за діяльністю органів дізнання й досудового слідства. Здійснено аналіз кримінально-процесуального законодавства України на всіх етапах її історії та виявлено закономірність, суть якої полягає у тому, що тільки правові інститути, яким притаманна публічно-змагальна форма кримінального процесу, спроможні реально забезпечити захист прав і законних інтересів людини та громадянина. Сформульовано нормативне положення про розширення змагальних засад на досудовому слідстві. Визначено правову суть функцій слідчого судді, коло його прав і обов'язків. Розкрито процесуальну суть поняття "доступ до правосуддя" як одну з умов розвитку змагальної форми кримінального судочинства. Обгрунтовано висновок про загальну потребу нормативного закріплення форми правосуддя - відновлювального правосуддя. Розроблено систему змін і доповнень до чинного та до проекту КПК, які найбільшою мірою забезпечують розвиток процесуальних форм, іманентних публічно-змагальному процесу, зокрема меж допустимості "повороту до гіршого" на різних стадіях провадження у кримінальній справі.

  Скачати повний текст