Розглянуто поняття, зміст, суть та юридичну природу кримінально-правової норми про відповідальність за шахрайство (ст. 190 Кримінального кодексу України), а також поняття розкрадання чужого майна, обману, зловживання довірою. Досліджено історичний розвиток законодавства щодо боротьби з шахрайством, склад цього злочину, кваліфіковано види шахрайства. Висвітлено проблемні питання, пов'язані з відмежуванням шахрайства від суміжних складів злочинів, встановлено критерії його відмежування. Обгрунтовано доцільність повернення до закону про кримінальну відповідальність поняття розкрадання чужого майна та подано власну його дефініцію. Враховуючи статистичні матеріали та емпіричні дані, визначено певні кримінологічні особливості особи злочинця під час здійснення шахрайства. Наведено пропозиції щодо вдосконалення окремих кримінально-правових норм та покращання практичної діяльності органів внутрішніх справ та судових органів.

  Скачати повний текст