Розглянуто проблеми впливу фактора середовища у процесі розробки державної політики. З використанням визначеної методології розкрито основні науково-теоретичні підходи до ідентифікації впливів під час взаємодії суб'єктів розробки державної політики. Визначено функції й основні інструменти структурування впливів середовища. Розроблено дескриптивну модель середовища розробки державної політики. Проаналізовано особливості застосування даної моделі у країнах розвинутої демократії та в Україні.

  Скачати повний текст

Відзначено, що демократичні процеси, що розгортаються у процесі становлення громадянського суспільства, змінюють роль, призначення та загальну ідеологію діяльності правозахисних органів, які з засобів тиску на особистість, характерному тоталітарним суспільствам, поступово перетворюються в інститути її правової підтримки, забезпечення свободи життєздійснення у вільному суспільстві. Визначено напрямки трансформації ідеології та культури діяльності правозахисних органів: посилення відповідальності правозахисних органів перед особистістю, пом'якшення кримінальної політики та судової практики; демократизація правозахисних органів; грунтовний правовий супровід діяльності правозахисних органів; досягнення стабільності правового регулювання; можливість введення норм застосування звільнення від кримінальної відповідальності та покарання (звільнення від відбування покарання з випробуванням). Запропоновано тезу, що громадянське суспільство модернізує виховну та освітню політику і практику правозихисних органів, сприяє утвердженню в їх діяльності принципів: демократизації, толерантності, справедливості, полікультурності, ідеологічної неангажованості, відкритості. Наведено рекомендації щодо розширення та поглиблення зв'язків відповідних правозахисних органів з засобами масової інформації та громадськими організаціями.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний політологічний аналіз регіональної політики як чинника суспільної стабільності на підставі європейського та українського досвіду. Висвітлено сучасні підходи до визначення суті поняття "регіон". Розглянуто співвідношення понять регіоналізму та регіоналізації у зарубіжній та вітчизняній політичній сфері. Досліджено роль держави у сучасних концепціях розвитку регіонів (теорії регіонального розвитку: теорію економічної бази, теорію основного продукту, теорію нової торгівлі, теорію полюсів зростання, концепцію М.Кастельса, теорію технологічних інновацій, концепцію промислового району, інституціональний і неоінституціональний підходи). Висвітлено особливості інституційної структури регіональної політики у країнах Західної та Східної Європи, надано рекомендації щодо найбільш оптимальної структури системи управління регіональним розвитком. Розкрито суть чотирьох етапів становлення регіональної політики України. Надано характеристику спробам реформування адміністративно-територіального устрою країни. Визначено місце соціально-економічних відмінностей між регіонами у політичному житті.

  Скачати повний текст

Досліджено політологічну експлікацію місця та ролі судової влади у процесі діалектичної взаємодії громадянського суспільства та держави у сучасній Україні. Визначено основні поняття, принципи та структурні елементи громадянського суспільства у політологічному вимірі. Уточнено функції громадянського суспільства у правовій державі. Визначено місце та роль структур громадянського суспільства у правотворчості та правозастосуванні. Запропоновано визначення судочинства як правового механізму контролю громадянського суспільства за владою. Розкрито суспільні гарантії забезпечення законності та прав громадян у перехідних суспільствах. Виявлено особливості взаємодії судової влади та громадянського суспільства в сучасній Україні у порівнянні з загальносвітовими закономірностями.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми застосування системного підходу для дослідження державно-правових явищ, основних конституційних ознак сучасної української держави. Запропоновано всю систему соціальних функцій держави назвати об'єднувальним терміном "соціально-захисна функція" (основна), а її складові (неосновні функції) - терміном "соціальні функції". Розглянуто проблеми, пов'язані з особливостями визначення категорій системного підходу для дослідження складних соціальних систем державно-правового змісту. Сформульовано особливості та умови розбудови демократичної, соціальної, правової держави в їх системному зв'язку. Проаналізовано та доведено взаємозалежність становлення та розвитку вказаних ознак в українському соціальному просторі. Обгрунтовано, що демократія є головною якісною рисою суті держави та визначає загальну позитивну оцінку всіх інших соціально-правових явищ.

  Скачати повний текст

Здійснено загальнотеоретичні дослідження проблеми співвідношення та поєднання умов і принципів соціальної та правової держави у межах єдиної концепції державно-правового будівництва, взаємозв'язку та взаємодії з громадянським суспільством. Розкрито суть понять та розглянуто ознаки правової та соціальної держави. Проаналізовано зміст моделей соціальної держави. Визначено систему факторів, що зумовлюють специфіку формування соціальної правової державності у різних країнах світу.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз моделі правової держави в історико-правовому, теоретико-правовому та нормативно-правовому аспектах, розглянуто сучасні проблеми її практичної реалізації у конституційно-правовій практиці зарубіжних держав та України. Вперше виділено три базові складові дослідження феномену праводержавності та запропоновано шляхи взаємоузгодження різних теоретико-методологічних підходів щодо формування концепту правової держави в сучасній юридичній науці. Розроблено загальну класифікаційну модель методів дослідження правової держави, розкрито зміст застосованих у сучасній юридичній науці формального та матеріального підходів щодо визначення сутності поняття правової держави. Здійснено порівняльний аналіз різних моделей правової держави, досліджено співвідношення процесів практичної реалізації моделей правової та демократичної держави. Визначено тенденції розвитку праводержавності за сучасних умов вітчизняного державотворення, розглянуто базові проблеми практичної реалізації моделі правової держави та запропоновано конкретні шляхи їх вирішення. Встановлено критерії визначення ефективності процесів формування праводержавності в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено поняття сепаратизму як суспільно-політичне явище та феномен сучасної політики. Показано його особливості на сучасному етапі світового розвитку, проаналізовано окремі методи нейтралізації його проявів. Доведено, що сепаратизм - об'єктивне суспільно-історичне та політико-правове явище, тому не може мати однозначного позитивного або негативного значення та відповідного наукового оцінювання. Показано, що за умов, коли існують два суперечливі процеси - глобалізація та сепаратизм, можливе посилення сепаратистських рухів у регіонах, багатих на природні ресурси, однак паралельно відбуватимуться світові інтеграційні процеси через нестачу самовідновлювальних ресурсів. Розкрито основні методи боротьби з сепаратистськими рухами, що прямо залежать від рівня демократичності політичних режимів. Проаналізовано особливості проявів сепаратизму в Україні та визначено запобіжні механізми нейтралізації таких проявів.

  Скачати повний текст

Вперше винесено проблему визначення статусу омбудсмена в політичних системах України та країн Євросоюзу. Проаналізовано об'єкт діяльності інституту омбудсмена, під яким розуміється захист прав і основних свобод людини та досліджено генезис прав людини в аспекті сприйняття людини як суб'єкта міжнародних відносин. Досліджено теоретичне підгрунтя функціонування правової та соціальної держави. Надано пропозиції внесення змін до Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини". Аргументовано необхідність надання омбудсмену права законодавчої ініціативи та введення в Україні посад спеціалізованих омбудсменів. Досліджено моделі інституту обмудсмена, запроваджені в багатьох європейських країнах світу. Доведено, що даний інститу не належить до жодної з гілок державної влади, маючи особливий статус, як феномен, що відображає політичну та правову культуру суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено генезис та розвиток ідеї прав людини від її зародження за доби Ренесансу та Реформації (XV - XVI ст.) до її змістовного політико-правового оформлення в міжнародних актах XX ст. Розроблено розуміння людини як основи модерного політико-правового комплексу, тобто сукупності визначальних політико-правових ідей, норм та імперативів, що легітимують соціальні порядки. Проаналізовано світоглядні передумови формування ідеї прав людини, виокремлено етапи її еволюції та відповідні трансформації змісту. Розкрито спрямованість та особливості головних ліній опановування концепту невід'ємних людських прав. Визначено місце та роль концепту прав людини у становленні новоєвропейського громадянського суспільства, їх перетворення на універсальну політико-правову засаду життя сучасного людства. Доведено, що права людини зберігають потенціал інтерсуб'єктивної єдності людства, але їх майбутнє вирішальним чином залежить від розв'язання фундаментальних проблем, що виникають у процесі глобалізації.

  Скачати повний текст

На підставі даних, отриманих з різноманітних джерел проаналізовано політико-правові чинники становлення парламентаризму, історичні передумови його формування та розвитку в Україні. Запропоновано концепцію періодизації українського парламентаризму. Концептуально визначено суть поняття парламентаризму, а також погляди відносно його реформування за умов сучасної України. Наведено конкретні пропозиції щодо вдосконалення структури та функціонування Верховної Ради України, розглянуто роль депутатської етики та парламентської культури як важливих складових парламентаризму.

  Скачати повний текст

Досліджується принцип розподілу влади у його теоретичному і політико-прикладному аспектах. Застосовується теоретико-методологічний аналіз класичних моделей розподілу влади. Висвітлюються їх загальні та специфічні складові. Аналізується процес розподілу ресурсів політичної діяльності та механізм "стримувань і противаг" у політичних системах Заходу. Розглядається досвід застосування принципу розподілу влади у СНД та основні труднощі формування демократичної політичної системи в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та практичні проблеми співвідношення соціальної правової держави і громадянського суспільства в сучасній Україні. Проаналізовано генезу та розвиток політико-правових концепцій, пов'язаних із загальним становищем громадянського суспільства. Розглянуто у ретроспективі становлення феномену правової держави. Обгрунтовано та сформульовано актуальні напрями побудови соціальної правової держави і громадянського суспільства. Розглянуто ознаки соціальної правової держави за умов сучасної України.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано визначення адвокатури як незалежного інституту громадянського суспільства, публічної корпорації юристів, основними завданнями діяльності якої є участь у здійсненні правосуддя та надання кваліфікованої правової допомоги, виконання покладеної на неї публічно-правової функції - контролю за дотриманням державою правових норм щодо кожного члена суспільства. Встановлено, що адвокатура у процесі реалізації функції надання кваліфікованої юридичної допомоги максимально використовує можливості потенціалу громадянського суспільства. Розглянуто подвійну природу функціонування інституту адвокатури: як особистого права людини та найважливішої гарантії захисту всіх її прав і свобод. Розкрито сутність юридичної допомоги як гарантії, що полягає у наданні можливості участі адвоката у конституційному, кримінальному, адміністративному та цивільному судочинстві з метою захисту прав і законних інтересів осіб. Проаналізовано тенденції розвитку інституту адвокатури за сучасних умов вітчизняного державотворення та визначено гарантії права та механізми забезпечення права на одержання кваліфікованої юридичної допомоги.

  Скачати повний текст

Комплексно розглянуто особливості та структуру міжнаціональних відносин, доведено необхідність урахування національного чинника у правовому регулюванні суспільних відносин, проаналізовано категорії "національний суверенітет" та "право на національне самовизначення", з'ясовано зміст поняття конституційно-правового статусу національних меншин та розроблено його структуру. Запропоновано рактування поняття механізму реалізації прав національних меншин, національно-культурної автономії та деяких інших, близьких до них, понять. Проаналізовано питання національно-етнічної самоідентифікації особи, правового регулювання мовних відносин, досліджено різноманітні аспекти врахування національно-етнічного чинника в системі територіальноїорганізації держави. Сформульовано конкретні пропозиції щодо подальшого вдосконалення правового регулювання міжнаціональних відносин, забезпечення вільного національно-етнічного розвитку особистості, гарантування реалізації прав національних меншин.

  Скачати повний текст

На основі досвіду державотворення багатьох держав, зокрема, Європейського Союзу, обгрунтовано необхідність оптимізації організації публічної влади із суспільним розвитком. Розглянуто децентралізацію публічної влади як основний чинник її оптимізації, складові цього процесу, його етапи, фази, стадії, основні принципи та тенденції розвитку. Обгрунтовано необхідність збереження балансу публічної влади під час її децентралізації за допомогою соціальних механізмів; виділення регіонального рівня публічної влади із закріпленням за його населенням статусу специфічної територіальної громади. Запропоновано шляхи вирішення актуальних проблем державотворення в Україні, серед яких оптимізація публічної влади займає пріоритетне місце.

  Скачати повний текст

З'ясовано природу легітимаційно-договірної теорії держави та права. Виявлено суть деліберативної демократії, нових "поділу влад", типу "громадськості" та підходу до тлумачення феномену громадського суспільства. Розкрито космополітичний характер демократичного громадянства як основного інституту права ЄС. Проаналізовано зміст основних прав і свобод українського громадянина в контексті вимог Ради Європи та ЄС. Розкрито принципи, форми та методи діяльності українських державних інституцій з охорони основних прав і свобод людини і громадянина, розглянуто проблеми оптимізації правоохоронної діяльності та міжнародного співробітництва у галузі захисту прав людини та основних свобод.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення та порівняння основних методологічно-концептуальних підходів до місцевого самоврядування, що на сьогодні існують у світовому на національному досвіді, визначено особливості реалізації політики місцевого самоврядування в Україні за умов трансформаційного періоду. За допомогою системного політологічного аналізу проблем становлення та функціонування інституту місцевого самоврядування в Україні доведено, що еволюційний розвиток даного самоврядування, який має місце у нашій державі сьогодні, забезпечує демократичний суспільний лад і сталий економічний розвиток та водночас відтворює та розвиває історичні традиції, які мала Україна упродовж своєї історії. Досліджено стан правового регулювання місцевого самоуправління у нашій країні та процес пошуку власної моделі децентралізації державної влади з дотриманням принципів Європейської Хартії про місцеве самоврядування, а також визначено шляхи усунення правових суперечностей у законодавстві України. Вперше подано концепцію даної проблеми у єдності трьох складових політичного процесу "інститут - закон - еліта", яка дозволяє дослідити ефективність діяльності інституту місцевого самоврядування в Україні, з врахуванням різних підходів та водночас узагальнити погляди на пріоритетність складових політичного процесу. Проаналізовано умови та принципи функціонування інституту місцевого самоврядування на Донеччині та в інших областях України у процесі децентралізації через призму політичної активності у регіонах та запропоновано практичні рекомендації щодо усунення суперечностей у відносинах центру та регіонів з метою конструктивної співпраці.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено проблему становлення та розвитку політико-управлінської еліти. Обгрунтовано концептуальні засади оптимізації взаємодії політичної еліти та державного управління як складової та чинника модернізації українського суспільства та його політичної системи. Здійснено системний аналіз проблеми взаємодії центральної та регіональної політико-управлінської еліти за умов переходу від посттоталітарного до демократичного суспільного устрою. Науково обгрунтовано підходи та технології оптимізації політико-управлінської еліти в структурі державного апарату сучасної України на центральному та регіональному рівнях і визначено основні напрями підвищення її ефективності.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні засади демократизації процесу вироблення державної політики, роль організацій громадянського суспільства як суб'єктів цього процесу. Здійснено аналіз теоретико-методологічних підходів до вивчення вироблення державної політики та місця в ньому організацій громадянського суспільства. Охарактеризовано основні ознаки, специфіку даних організацій як соціально-політичних інститутів. Розкрито зміст і характер їх участі у процесі вироблення суспільної політики. Проаналізовано європейську практику залучення інституцій громадянського суспільства до ухвалення рішень. Запропоновано підходи до демократизації процесу підготовки й ухвалення рішень органами державної влади в Україні у процесі вироблення суспільної політики.

  Скачати повний текст