Проаналізовано та вирішено організаційно-правові проблеми роботи з персоналом органів досудового слідства системи Міністерства внутрішніх справ (МВС) України. З'ясовано суть кадрової політики в зазначених органах. Здійснено аналіз правового регулювання роботи з персоналом в органах досудового слідства МВС України. Визначено суть, мету та форми управління цим персоналом. Здійснено суб'єктно-об'єктну характеристику та висвітлено механізм управління персоналом органів досудового слідства. Визначено роль керівника у системі даного управління. Досліджено проблемні питання вдосконалення підготовки слідчих у ВНЗ системи МВС України. Сформульовано пропозиції щодо внесення конкретних змін і доповнень до нормативно-правових актів з зазначених питань.

  Скачати повний текст

Узагальнено результати дослідження викрадень людей, вчинених злочинними групами. Визначено їх сутність і характерні особливості. Розкрито зміст основних елементів криміналістичної характеристики, виявлено й описано їх взаємозв'язки. Досліджено особливості початкового етапу розслідування викрадень людей, вчинених злочинними групами, що зумовило розгляд проблем порушення кримінальної справи. Розглянуто типові слідчі ситуації та визначено особливості взаємодії слідчого з оперативними підрозділами, проведення слідчих дій тощо. Розроблено методичні рекомендації для правоохоронців.

  Скачати повний текст

Розкрито теоретичні та практичні аспекти, пов'язані з проблемами реалізації органами досудового слідства їх основної кримінально-процесуальної функції - розслідування кримінальної справи. Досліджено гносеологічну природу виникнення функцій органів досудового слідства, визначено їх місце в системі інших функцій кримінального процесу. Обгрунтовано положення про те, що поряд з основною кримінально-процесуальною функцією розслідування на слідчого покладено виконання додаткових функцій (правозахисної, координаційної, кримінологічної). Запропоновано зміни до законодавчих актів України в аспекті даної проблеми.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальні правові, теоретичні та практичні питання організації та проведення дізнання органами прикордонної служби. Розкрито сутність дізнання у кримінальному процесі України, виявлено перспективи його розвитку. Розглянуто існуючі види та зміст кримінально-процесуальної діяльності Державної прикордонної служби України. Проаналізовано сучасний стан і тенденції розвитку кримінально-процесуального вітчизняного законодавства, що регламентує правовий статус суб'єктів кримінального процесу, які реалізують повноваження органу дізнання. Досліджено особливості взаємодії прикордонної служби з іншими правоохоронними структурами (органами дізнання, слідчим, прокурором, судовими організаціями) у сфері кримінально-процесуальних правовідносин. Проаналізовано теоретичні положення щодо інституту порушення кримінальних справ, провадження та закінчення дізнання у кримінальному процесі України й особливості реалізації повноважень органів прикордонної служби на досудових стадіях кримінального процесу. Встановлено взаємозв'язок процесуальних і непроцесуальних форм діяльності органів Державної прикордонної служби України під час виконання завдань кримінального судочинства. Визначено процесуальні умови використання оперативно-розшукових та інших даних у розслідуванні злочинів, пов'язаних з порушенням державного кордону України. Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства та розробки проекту КПК України (реєстр N 3456-1), спрямовані на поліпшення ефективності кримінально-процесуальної діяльності органів дізнання та здійснення даного процесу Державною прикордонною службою.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження проблем витребування та подання предметів і документів на досудових стадіях кримінального процесу. Сформульовано визначення понять витребування та надання предметів і документів, розкрито їх юридичну природу. Проаналізовано правовідносини, які виникають під час реалізації цих процесуальних дій, визначено права й обов'язки сторін. Доведено, що відсутність правової регламентації досліджуваних способів збирання доказів негативно впливає на судову та слідчу практику. Зроблено висновок про універсальність витребування та подання як окремих способів збирання доказів. Показано відмінність витребування від подання, розкрито роль у кримінальному процесі даних способів збирання доказів. Наведено пропозиції щодо удосконалення норм чинного кримінально-процесуального законодавства про регулювання проблемних питань збирання доказів. Розроблено зразки процесуальних документів, які доцільно складати за результатами провадження даних процесуальних дій.

  Скачати повний текст

Вивчено актуальні правові, теоретичні та практичні проблеми досудового провадження у кримінальних справах про злочини окремих службових осіб, які обіймають особливо відповідальне становище. Розглянуто види впроваджень у кримінальному судочинстві. Досліджено правовий статус зазначених осіб, а також їх імунітет. Проаналізовано процесуальний порядок порушення кримінальної справи, проведення процесуальних дій і застосування заходів процесуального примусу щодо них. Наведено пропозиції з метою вдосконалення законодавчого врегулювання досудового провадження щодо окремих службових осіб, які обіймають особливо відповідальне становище, покращання слідчої та судової практики.

  Скачати повний текст

Вперше визначено систему процесуальних повноважень органів досудового розслідування та межі їх процесуальної самостійності у кримінальному процесі. Розроблено теоретичну модель реалізації результатів оперативно-розшукової діяльності на стадії порушення кримінальної справи. Запропоновано заходи з удосконалення способів фіксації оперативних матеріалів для використання їх як доказів у кримінальному процесі. На підставі аналізу теоретичних положень і практики застосування норм кримінального процесу, запропоновано змінити визначений процесуальний статус обвинуваченого на статус підслідного. Розроблено теоретичну модель взаємодії податкової міліції з іншими підрозділами Міністерства фінансів України під час провадження за кримінальними справами.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання теоретичного та практичного характеру щодо процесуального порядку та тактики проведення процедури пред'явлення особи для впізнання поза її візуальним спостереженням. Визначено історичні передумови виникнення процедури пред'явлення для впізнання як самостійної слідчої дії, показано її місце в системі інших слідчих дій. Уточнено основні види пред'явлення для впізання, розкрито сутність кожного з них. Запропоновано оригінальне тлумачення пред'явлення особи для впізнання поза її візуальним спостереженням, розглянуто його нормативно-правове регулювання та відповідність міжнародно-правовим актам щодо гарантування заходів безпеки учасників кримінального судочинства. Висвітлено проблемні аспекти, які виникають під час проведення процедури пред'явлення особи для впізнання поза її візуальним спостереженням. Проаналізовано практику застосування даної слідчої дії органами досудового слідства й обгрунтовано шляхи усунення виявлених недоліків і впровадження передового досвіду зарубіжних країн. Розроблено єдині науково обгрунтовані методичні рекомендації щодо проведення пред'явлення для впізнання поза візуальним спостереженням особи, запропоновано ряд змін і доповнень до чинного законодавства КПК України.

  Скачати повний текст

Здійснено науково-практичне дослідження теоретичних і практичних проблем, взаємопов'язаних з процесуальним статусом обвинуваченого. Проаналізовано зміст його прав і обов'язків з урахуванням засад судочинства, історії юриспруденції, філософії та сучасної практики формування нового кримінально-процесуального законодавства України. Розглянуто теоретичний і практичний аспект щодо моменту пред'явлення обвинувачення, його зміни та доповнення. Визначено суть, форми, значення проведення окремих слідчих дій (попиту) з особою обвинуваченого. Висвітлено повноваження державних органів і посадових осіб щодо дотримання прав та інтересів обвинуваченого у взаємозв'язку з правами, свободами людини та громадянина. Сформульовано конкретні пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства України з метою максимального захисту прав і охоронюваних законом інтересів обвинуваченого у кримінальному судочинстві.

  Скачати повний текст

Надано визначення загального поняття протоколів процесуальних дій та слідчих дій в кримінально-процесуальному законодавстві України. Обгрунтовано потребу уточнення багатьох процесуальних правил складання різних протоколів слідчих дій залежно від особливостей сприйняття та відображення даних різними суб'єктами протоколювання. Обгрунтовано необхідність установлення правил, які регламентуватимуть порядок нової слідчої дії - розкриття з дозволу суду ощадного вкладу чи банківського рахунку за постановою слідчого (органу дізнання), про що повинен складатися відповідний протокол у трьох примірниках. Визначено особливості перевірки й оцінки протоколів різних видів вербальних і невербальних слідчих дій. Сфомульовано вимоги до "сторонньої особи", яку запрошують для засвідчення неможливості учасника слідчої дії підписати протокол і внесено пропозиції щодо доповнення ч. 4 ст. 85 КПК України в частині засвідчення факту відмови суб'єкта процесу підписати протокол. Надано пропозицію включити комп'ютерні засоби до переліку процесуальних джерел доказів. Обгрунтовано висновок щодо міжгалузевої правової природи поняття псевдоніма, що фіксується у протоколах слідчих дій та оперативно-розшукових заходів з метою удосконалення чинного законодавства й практики його застосування. Надано пропозицію щодо закріплення в законі правила про фіксацію уступної (анкетної) частини протоколів на окремому аркуші для уможливлення її зручної заміни у разі необхідності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні, практичні та правові проблеми, пов'язані з обмеженням конституційних прав громадян на досудових стадіях кримінального судочинства України. Розкрито сутність і характер державного примусу, визначено зміст поняття юридичної відповідальності, розглянуто процес її реалізації. Наведено класифікацію заходів кримінально-процесуального примусу. Проаналізовано правові проблеми, які виникають під час виконання необхідних процесуальних дій і слідчої дії (огляду місця події) до моменту порушення кримінальної справи; перебування особи під вартою; кримінально-процесуального затримання; відправлення особи до психіатричного стаціонару; обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з ізоляцією особи від суспільства; використання інших примусових заходів, які можуть застосовуватися відносно осіб, які не є підозрюваними або обвинуваченими.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність слідчої ситуації, конкретизовано її зміст щодо методики розслідування злочинів, розглянуто місце даної ситуації у категоріальному апараті та термінології криміналістики. Проаналізовано використання методів інших наук під час розробки інформаційного моделювання вирішення складних слідчих ситуацій, висвітлено проблему класифікації та типізації останніх. Запропоновано систему підстав класифікації слідчих ситуацій. Визначено особливості слідчих ситуацій залежно від виду розслідуваного злочину, етапу розслідування, процесуального становища та відносин між учасниками досудового слідства та кримінального процесу. Розгляуто систему заходів з метою подолання складних слідчих ситуацій, що охоплює методику оцінки зазначеної ситуації як складновирішуваної, виявлення та аналіз слідчих помилок і складання плану виходу з таких ситуацій. Наведено пропозиції стосовно підготовки програм (алгоритму) вирішення складних слідчих ситуацій та варіант такої програми.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено процесуальним, організаційним і тактичним проблемам допиту з урахуванням місця та його ролі в системі процесуальних засобів збору доказової інформації та сучасних умов боротьби зі злочинністю. Досліджені такі основні положення, як поняття криміналістичної тактики; розмежування власно тактики дій слідчого і правил раціонального проведення слідчих дій; поняття тактики злочинної діяльності; критерії оцінки правомірності й допустимості використання тактичних прийомів; основи та цілі систематизації тактичних прийомів допиту; заходи захисту осіб, які сприяють розслідуванню; завдання й напрямки вдосконалення процедури розслідування; проблеми "економії процесуальних засобів", зменшення термінів і обсягів "документування" розслідування, зокрема, розширення протокольної форми досудової підготовки матеріалів і переліку слідчих дій, допустимих у стадії вирішення питання щодо порушення кримінальної справи з числа не пов'язаних з реальним застосуванням засобів процесуального примусу; надання статусу протоколу допиту поясненням громадян; обов'язковості та створення умов для експериментальної перевірки запропонованих нововведень у сфері процесуальної діяльності.

  Скачати повний текст

Обгрунтовно шляхи вирішення актуальних проблем практики реалізації права на захист на стадії досудового слідства. Розкрито публічно-правовий характер адвокатури. Визначено сутність поняття та розглянуто характеристики правових гарантій реалізації права на захист. Запропоновано нові підходи щодо вирішення питання про доступ до кваліфікованої правової допомоги та реалізації права на безплатну правову допомогу. З'ясовано причини невдалого нормативного регулювання підстав та умов участі захисника у кримінальному процесі на стадії досудового розслідування, зокрема, на етапі вирішення питань про порушення кримінальної справи. Запропоновано розширити процесуальні права захисника на ранніх стадіях кримінального процесу як специфічної гарантії реалізації права на захист. Обгрунтовано необхідність втілення принципу змагальності та рівності сторін на стадії досудового слідства. Розроблено рекомендації щодо удосконалення норм чинного кримінально-процесуального законодавства про регулювання права на захист на стадії досудового слідства.

  Скачати повний текст

Розроблено сучасну наукову концепцію взаємодії слідчого з фахівцями (ВСзФ) під час збору інформації про особу, що скоїла злочин, а також практичні рекомендації, спрямовані на вдосконалення організаційно-методичного та правового аспектів даної взаємодії. Запропоновано класифікацію форм ВСзФ, в основу якої покладено наявність обов'язкового процесуального закріплення результатів спільної діяльності слідчого та фахівців з урахуванням положень чинного кримінально-процесуального законодавства. Показано провідну роль фахівця в процесі підготовки та проведення слідчих дій під час досудового розслідування у контексті необхідності збору інформації про особу, що скоїла злочин. Обгрунтовано практичну доцільність реалізації принципу постійності ВСзФ за допомогою залучення до слідчих дій фахівця, який раніше брав участь (як спеціаліст або експерт) у слідчих діях з даної кримінальної справи.

  Скачати повний текст

Досліджено поняття принципу та структуру системи принципів кримінального процесу. Визначено структуру системи принципів кримінального процесу, що реалізується у стадії досудового розслідування. Розкрито особливості реалізації галузевих принципів у стадії досудового розслідування, визначено поняття правової природи та змісту специфічних принципів досудового розслідування.

  Скачати повний текст

Комплексно вивчено відповідальність слідчих у кримінально-процесуальному аспекті як соціальне явище, правову категорію та правовий інститут. Розкрито суть понять, підстави кримінально-процесуальної відповідальності слідчих у позитивному та негативному аспектах. Охарактеризовано поняття та складові кримінально-процесуальних правопорушень слідчих. Установлено та проаналізовано чинники, які негативно впливають на їх діяльність і спонукають до вчинення таких правопорушень. Досліджено заходи щодо реалізації кримінально-процесуальної відповідальності. Обгрунтовано, що зміст кримінально-процесуальної відповідальності визначається з урахуванням її позитивного та негативного аспектів, що висвітлює сучасне призначення даного інституту. Показано доцільність існування двох форм реалізації кримінально-процесуальної відповідальності (добровільної та примусової). Відзначено, що безпосередню роль у механізмі її реалізації відіграє діяльність уповноважених посадових осіб (начальника слідчого відділу, прокурора та судді).

  Скачати повний текст

Послідовно розглянуто теоретичні питання поняття і структури кримінально-процесуальної діяльності, її сутності та завдань. Визначено особливості початку, змісту і закінчення кримінально-процесуальної діяльності, специфіку її здійснення різними підрозділами органів внутрішніх справ України. Досліджено спірні та нормативно неврегульовані питання щодо видів, стадій, етапів кримінально-процесуальної діяльності та повноважень суб'єктів її здійснення, техніко-криміналістичних і тактичних прийомів, що застосовуються у розслідуванні злочинів. Проаналізовано недоліки правового врегулювання ряду слідчих дій та практики їх проведення, сформульовано висновки і пропозиції з досліджуваних питань.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та практичні проблеми процесуального порядку закриття кримінальних справ з нереабілітуючих підстав. Досліджено поняття та суть форм закінчення досудового слідства, наведено їх систему. Проаналізовано процесуальні підстави для закриття кримінальних справ, порядок їх направлення слідчим або прокурором до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття у суді першої інстанції. Сформульовано пропозиції стосовно чинного кримінально-процесуального законодавства України (проекту КПК України) з метою вдосконалення процесуального порядку закриття кримінальних справ з нереабілітуючих підстав.

  Скачати повний текст