Розроблено та теоретично обгрунтовано спеціальний режим господарювання як інститут господарського права. Показано, що спеціальний режим господарювання є інститутом господарського права, який передбачає дотримання норм, що регулюють організаційно-господарські та виробничо-господарські відносини. Наведено визначення юридичної конструкції за умов спеціального режиму господарювання, яка характеризується множинністю ланок, специфікою взаємодії та взаємоув'язки норм, які регулюють організаційно-господарські та виробничо-господарські відносини, різноманіттям горизонтальних і вертикальних зв'язків. Обгрунтовано цілі, критерії, особливості спеціального режиму господарювання. Запропоновано класифікувати спеціальний режим господарювання залежно від обраних законодавцем правових засобів за видами: обмежувальним, заохочувально-обмежувальним, заохочувальним. Запропоновано визначення концесії, спеціального режиму інвестиційної діяльності. Обгрунтовано особливості господарського забезпечення Збройних Сил України, виключної (морської) економічної зони. Систематизовано гарантії прав інвесторів і запропоновано їх класифікацію. Проаналізовано проблеми правотворчості та правореалізації спеціального режиму господарювання й обгрунтовано необхідність модернізації законодавства про спеціальний режим господарювання та її задачі і напрями. Одним з напрямів модернізації даного законодавства є гармонізація законодавства про спеціальний режим господарювання внутрішня (всередині інституту права та з суміжними галузями права) та зовнішня (згідно з нормами СОТ, ЄС).

  Скачати повний текст