Розкрито сутність і досліджено особливості становлення та розвитку правового інституту заочного розгляду справи в цивільно-процесуальному законодавстві України. Визначено умови й особливості заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення. Встановлено порядок розгляду справи за відсутності відвідувача. Розглянуто різні способи перегляду та оскарження заочного рішення. Обгрунтовано можливість ухвалення заочного рішення окремо за зустрічним позовом і позовом третьої особи. Визначено підстави для перегляду та скасування заочного рішення судом, що його ухвалив. Зроблено висновок про недосконалість законодавчої регламентації даного процесуального інституту. Обгрунтовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного ЦПК України щодо усунення суперечностей між окремими нормами, які стосуються заочного провадження, та його узгодження з іншими процесуальними інститутами, наведено пропозиції щодо удосконалення правозастосовної практики.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження засад диспозитивності та її ролі у забезпеченні прав і законних інтересів приватних осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві. Запропоновано визначення поняття диспозитивності та з'ясовано її співвідношення з публічністю та змагальністю. Розглянуто елементи диспозитивності під час вирішення цивільного позову у кримінальному процесі. Проаналізовано її прояви за умов провадження у кримінальних справах приватного та приватно-публічного обвинувачення, а також у справах публічного обвинувачення. Констатовано, що чинні нормативно-правові акти не повною мірою дозволяють реалізувати права особи у кримінальному судочинстві, за окремих випадків суперечать засадам диспозитивності. Обгрунтовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного Кримінально-правового кодексу України та інших нормативно-правових актів.

  Скачати повний текст

Розглянуто кримінально-правову кваліфікацію як комплексний міждисциплінарний правовий інститут, перспективний напрямок наукових досліджень. З'ясовано родове поняття кримінально-правової кваліфікації, розкрито його зміст з позицій кримінального права та суміжних юридичних наук, співвідношення з відповідними видовими поняттями (кваліфікація злочинів, діянь вчинених за обставин, що усувають злочинність, суспільно-небезпечних посягань неосудних тощо). Охарактеризовано підстави кримінально-правової кваліфікації, сформульовано пропозиції щодо вдосконалення норм чинного законодавства, які стосуються фактичної та нормативної підстав кваліфікації. Наведено принципи кримінально-правової кваліфікації та розкрито зміст кожного з них. Запропоновано доктринальну модель глави кримінального кодексу, в якій регламентовано загальні положення кримінально-правової кваліфікації.

  Скачати повний текст