Розглянуто проблеми формування у кримінальному праві України інституту потерпілого. Досліджено нормативні, теоретичні та практичні передумови введення та розвитку даного інституту у вітчизняному кримінальному праві. Визначено кримінально-правовий зміст поняття "потерпілий", який співвідноситься з відповідними поняттями кримінально-процесуального права та кримінології. Встановлено ознаки потерпілого як основного структурного елемента об'єкта злочину. Розкрито сутність інституту потерпілого, охарактеризовано його основні елементи. Визначено права потерпілого щодо відшкодування йому шкоди, заподіяної злочином. Запропоновано зміни до ст. 65 КК України, спрямовані на врахування позиції потерпілого щодо меж та обсягів кримінальної відповідальності. Розглянуто вплив поведінки потерпілого на розвиток ситуації вчинення злочину у випадку свідомого підвищення рівня небезпеки, яка загрожує потерпілому та сприяє скоєнню злочину, обгрунтовано доцільність розгляду даної обставини як такої, що пом'якшує покарання винному. Сформульовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до КК України, пов'язані з реалізацією норм інституту потерпілого у кримінальному праві.

  Скачати повний текст

На підставі правового аналізу конституційних актів, нереалізованих проектів конституції України, архівних документів досліджено розвиток конституційного будівництва в УНР у листопаді 1918 - на початку 1921 рр., а також вплив на нього різних об'єктивних і суб'єктивних факторів. Визначено, що конституційне будівництво в УНР було закономірним підсумком державотворення, відтворило у собі ті тенденції та особливості, які мали місце у процесі державотворення. Виявлено два етапи у конституційному будівництві доби Директорії, їх особливості, зміни у конституційному оформленні двох напрямків у процесі державотворення. Здійснено порівняльно-правовий аналіз проектів Конституції УНР і конституційних актів, виданих за часів Директорії.

  Скачати повний текст

Досліджено зарубіжний досвід встановлення кримінальної відповідальності за порушення недоторканності житла або іншого володіння особи, а також відповідну практику Європейського суду з прав людини. Здійснено юридичний аналіз ознак складів даного злочину та санкцій, передбачених за їх вчинення, розглянуто питання кримінально-правової кваліфікації даного злочину. Запропоновано визначення понять "житло", "інше володіння особи", "незаконне проникнення", а також нову редакцію ст. 162 КК України. На підставі одержаних результатів розроблено пропозиції щодо вдосконалення законодавства України про кримінальну відповідальність і практики його застосування.

  Скачати повний текст

Досліджено правове регулювання суспільних відносин з використанням мережі "Internet" як окремого виду їх правового регулювання. Проаналізовано соціальні та технологічні особливості Всесвітньої комп'ютерної мережі та її роль у системі сучасної життєдіяльності. Подано дефініцію поняття "право віртуального простору", визначено його специфічні риси, висвітлено проблему розуміння даної категорії у вітчизняній та зарубіжній юриспруденції, розглянуто питання щодо галузевої належності даного правового інституту. Розкрито сутність, зміст і види суспільних відносин як предмета правового регулювання з права віртуального простору, їх суб'єктний склад. Описано методи правового регулювання даних суспільних відносин, охарактеризовано цілі, принципи та типи. Викладено загальнотеоретичну концепцію механізму правового регулювання мережі "Internet". Визначено специфічні риси законодавства України та зарубіжних країн з питань використання Всесвітньої комп'ютерної мережі, особливості правозастосування юридичних норм, що регулюють діяльність її учасників.

  Скачати повний текст

Досліджено основні елементи конструкції цивільно-правової відповідальності (ЦПВ) за збитки та шкоду, заподіяні працівникам правоохоронних органів під час виконання ними своїх посадових обов'язків. Репрезентовано результати дослідження ЦПВ, визначено її особливості, зокрема, генерального та спеціального деліктів. У разі заподіяння фізичної шкоди працівнику правоохоронних органів розглянуто особисті немайнові та майнові права самого працівника правоохоронних органів як потерпілого, а також майнові права й інтереси держави, що охороняються законом, у сфері охорони правопорядку, його матеріального та кадрового забезпечення. Визначено кваліфікуючі ознаки спеціального делікту, пов'язаного з відповідальністю за збитки та шкоду, що заподіяні працівникам правоохоронних органів.

  Скачати повний текст