Досліджено процес становлення та розвитку адміністративно-процедурних норм в країнах світу та землях сучасної України. Розкрито вплив загальнопроцесуальної теорії та науки адміністративного права на розвиток наукової думки щодо розуміння адміністративної процедури й її співвідношення з адміністративним процесом. Обгрунтовано доцільність на сучасному етапі розвитку адміністративно-процедурного права в Україні розглядати його як частину адміністративного права. У зв'язку з цим категоріальний апарат, що розробляється адміністративним процедурним правом, повинен розроблятися з урахуванням наукових категорій, що запропоновані теорією держави та права та наукою адміністративного права. Проаналізовано думки науковців щодо ознак і видів юридичного процесу, на підставі чого визначено ознаки адміністративного процесу. Доведено необхідність напрацювання єдиних критеріїв щодо визначення елементів структури адміністративної процедури, видів адміністративних проваджень і кількості стадій в адміністративному провадженні. Запропоновано використання в юридичній науці поняття "адміністративна процедурна форма", надано його визначення та охарактеризовано елементи, які входять до його змісту. Встановлено, що специфіка адміністративного процедурного права набуває свого прояву в адміністративно-процедурному правовому режимі, який визначається як особливий порядок правового регулювання, що виникає в результаті специфічного поєднання цілей, принципів, предмета, статусу суб'єктів, методу, правових гарантій адміністративно-процедурного правового регулювання та встановлення адміністративно-процедурного правового стану.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу наукових надбань у галузі знань з державного управління, законодавчої та нормативно-правової бази, інформаційної діяльності владних структур на місцевому рівні розроблено й обгрунтовано теортичні підходи до вдосконалення організаційно-правового механізму комунікативної діяльності місцевих органів влади на засадах маркетингу. Доведено, що основою вдосконалення механізмів комунікативної діяльності місцевих органів влади є сучасна парадигма державного управління "служіння влади людям", яка передбачає задоволення потреб громадян і розвиток соціального партнерства з використанням сучасної соціально-комунікативної технології "маркетинговий PR". Розглянуто інструменти маркетингового PR, а саме: зв'язки з громадськістю, рекламу, просування публічних послуг, прямий маркетинг. Увагу приділено вдосконаленню організаційної складової механізму комунікативної діяльності місцевих органів влади шляхом перегляду повноважень інформаційних служб. Зазначено, що впровадження запропонованого організаційно-правового механізму потребує наявності фахівців нової генерації, спроможних працювати з використанням сучасних комунікативних технологій, та які мають навички вивчення потреб споживачів, проведення маркетингових досліджень. Запропоновано блок-схему формування та реалізації стратегії та тактики комунікативної діяльності місцевих органів влади, розкрито її головні етапи.

  Скачати повний текст

Наведено визначення джерела підвищеної небезпеки як об'єкту матеріального світу, наділеного певними ознаками. Обгрунтовано необхідність розмежування понять "джерело підвищеної небезпеки" та "діяльність, що створює підвищену небезпеку для оточення". Виділено основні ознаки даних понять та розкрито їх суть. Обгрунтовано необхідність виділення як окремого виду джерел підвищеної небезпеки тварин та визначено ознаки, які дають змогу здійснювати їх кваліфікацію. Доведено можливість відмови від уживання терміну "власник джерела підвищеної небезпеки" та відзначено, що поняття володіння не має зв'язку з суттєвими причинами, що породжують зобов'язання відшкодувати заподіяні збитки, запропоновано замінити зазначене поняття іншим - "заподіювач шкоди". Розвинуто положення, що окремі соціальні явища (військові дії, масові заворушення та інше) допустимо кваліфікувати як непереборну силу - обставину, що звільняє власника джерела підвищеної небезпеки від відповідальності за заподіяння шкоди. Проаналізовано критерії, які дають змогу відмежовувати грубу необережність потерпілого від простої необачності. Обгрунтовано доцільність установлення відповідальності незалежно від вини для власників джерел підвищеної небезпеки, які перебувають з потерпілим у трудових відносинах. Надано пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного законодавства з питань відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням удосконалення адміністративно-правового механізму відшкодування шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням. Сформульовано поняття шкоди, яка завдається даними правопорушенням, визначено передумови та підстави її відшкодування, розкрито правову природу шкоди, завданої адміністративним правопорушенням, та правову природу такого заходу примусу як стягнення шкоди в порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення. Подано конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України, що регулює питання відшкодування шкоди у порядку провадження в справах щодо адміністративних правопорушень.

  Скачати повний текст

З'ясовано сутність та особливості організаційно-правового забезпечення діяльності прокуратури України. Визначено поняття та систему суб'єктів адміністративного права, правові й організаційні засади функціонування прокуратури України, характеристику системи цивільного контролю за діяльністю прокуратури. Уточнено сутність та особливості адміністративного статусу органів прокуратури, з'ясовано мету та завдання прокуратури України, визначено її функції та компетенцію. Висвітлено особливості актів прокурорського реагування на порушення законності, удосконалено механізм взаємодії прокуратури України з іншими правоохоронними органами держави. Сформульовано пропозиції щодо внесення конкретних змін і доповнень до чинного законодавства з зазначених питань.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження теоретичних і практичних проблем щодо визначення та розуміння шкоди, заподіяної злочином. Проаналізовано критерії криміналізації та декриміналізації діянь, суспільну небезпеку злочину та його наслідків. З'ясовано взаємозв'язок заподіяної шкоди з ознаками та елементами складу злочину. Розглянуто особливості класифікації злочинної діяльності та індивідуалізації покарання. На підставі одержаних даних запропоновано розглядати шкідливі наслідки злочину як самостійне поняття кримінального права, обгрунтовано його зміст та ознаки. Проаналізовано поняття "соціально шкідливе діяння" та "суспільно небезпечне діяння". Запропоновано нові підходи щодо визначення критеріїв криміналізації діянь й обгрунтовано відмінне від чинного законодавства поняття малозначності діяння. Розглянуто особливості термінологічного розмежування юридичних понять, пов'язаних зі "шкодою, заподіяною злочином". Наведено пропозиції щодо зміни деяких традиційних юридичних концепцій та підвищення ефективності кримінального законодавства.

  Скачати повний текст