Досліджено генезу інституту покарання, встановлено, що кримінальне покарання - це своєрідний феномен, який систематизує філософські, правові та соціально-психологічні аспекти. Визначено, що в основу феномену покарання покладено його дуалістичний характер. Визначено, ретрибутивістська доктрина визнає, що злочин не є щось відокремлене від злочинця, а охоплює людину у всій її цілісності. Разом з тим, під час застосування покарання виключається елемент помсти, а його адекватність спонукає засудженого до каяття і правослухняної поведінки. Висвітлено та класифіковано загальні, кримінально-правові та кримінально-виконавчі функції покарання за його призначення, виконання та відбування. Розкрито зміст пріоритетних функцій покарання: соціально-відновлювальної та запобіжної. Доведено необхідність обмеження кримінальної репресії шляхом зменшення карального змісту покарання. Обгрунтовано напрями щодо вдосконалення застосування кримінального покарання на стадії його призначення. Розглянуто альтернативні заходи впливу на засуджених і можливості їх використання в Україні. Запропоновано розширити застосування штрафу, примусового відшкодування шкоди, громадських і виправних робіт, а також інших заходів кримінально-правового характеру, не пов'язаних з позбавленням волі. Сформульовано відповідні наукові пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального та кримінально-виконавчого законодавств України.

  Скачати повний текст