Здійснено комплексне дослідження діяльності адміністративних установ Подільської губернії (1793 - 1914 рр.), їх структури та місця в системі державного управління Російської імперії. З'ясовано процес формування російського адміністративно-територіального устрою на Поділлі, розкрито механізм регулювання вищими інстанціями діяльності губернської влади. Розглянуто процеси становлення та розвитку місцевих керівних інституцій, визначено причини періодичного реформування губернських і повітових установ, їх структуру й особливості, а також ступінь ефективності у вирішенні завдань соціально-економічного та політичного розвитку краю. Досліджено функціонування інституту російського губернаторства, складено історико-соціологічний портрет губернського чиновництва. Доведено, що зазначені особливості та геополітичне розташування Поділля зумовили певну специфіку адміністрування впродовж XIX - початку XX ст., яка визначалася особливостями управління краєм вищими органами влади у вигляді Київського генерал-губернаторства, до складу якого тривалий час входила Подільська губернія.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасну судову систему України, зокрема процес її розвитку, організацію системи судів, правове регулювання статусу суддів, статус і повноваження органів та установ, що забезпечують діяльність судів. Визначено напрямки удосконалення судової системи України. У системі судів загальної юрисдикції запропоновано виділити цивільні, кримінальні та адміністративні суди. Обгрунтовано доцільність запровадження дворівневої структури місцевих судів (місцевих загальних та окружних спеціалізованих судів). Показано, що суди можуть мати територіальну юрисдикцію, яка не збігається з межами адміністративно-територіальної одиниці. Доведено необхідність втілення у систему судів загальної юрисдикції правила "суд однієї ланки - одна інстанція". Наведено загальну характеристику професіоналізму, незалежності та неупередженості у статусі судів. Для більш повної реалізації даних вимог обгрунтовано необхідність введення конкурсної та прозорої процедури добору суддів, підвищення ролі кваліфікаційних класів у кар'єрі суддів, одночасного чіткого визначення підстав для звільнення судді у зв'язку з порушенням присяги. З метою удосконалення механізму відповідальності суддів запропоновано: чітко визначати підстави дисциплінарної відповідальності суддів, не обмежувати коло осіб, які мають право звернутися із заявою щодо відкриття дисциплінарного провадження у справі, наблизити дисцилінарну процедуру до судової. На підставі аналізу досвіду інших країн зроблено висновок, що дискусія про визначення, яка гілка влади відповідальна за організаційне забезпечення судів - судова або виконавча, не є принциповою, важливо досягнути відповідальності самих суддів за дане забезпечення. Запропоновано апарати судів підпорядковувати не голові суду, а державній судовій адміністрації.

  Скачати повний текст

Досліджено питання правового статусу суду як суб'єкта цивільних процесуальних правовідносин, його місця та ролі у цих відносинах. Розкрито змістовну характеристику категорії "належний суд". Узагальнено переваги та недоліки колегіального й одноособового порядку вирішення цивільних справ. Запропоновано оптимальну модель поєднання колегіальності й одноособовості у різних інстанціях, зміну переліку категорій цивільних справ за участі народних засідателів. Сформульовано висновки та рекомендації щодо вдосконалення законодавства у сфері регулювання складу суду та процедури відводу суду.

  Скачати повний текст

Досліджено історичний розвиток, зміст інституту закриття кримінальної справи (ЗКС), систему процесуальних підстав для ЗКС. Проаналізовано процесуальні особливості встановлення фактичних обставин, що підтверджують наявність підстав для ЗКС, та прийняття судом рішення про їх застосування, досліджено правове регулювання порядку ЗКС в судових інстанціях. Наведено рекомендації з вдосконалення чинного кримінально-процесуального та кримінального законодавства, зокрема щодо вдосконалення системи підстав та порядку ЗКС у суді.

  Скачати повний текст