Обгрунтовано шляхи удосконалення системи місцевого самоврядування в Україні як складової публічної влади та висвітлено роль політичних партій різного спрямування у даних процесах. Детально проаналізовано теоретичні засади розвитку місцевої демократії на сучасному етапі формування громадянського суспільства. На підставі узагальнення світового досвіду, контент-аналізу документів політичних партій та виборчих блоків, Європейської хартії місцевого самоврядування описано три основні моделі системи місцевого самоврядування: радикальну, еволюційну, радянську. З метою забезпечення демократичності та конституційності у процесі формування органів місцевого самоврядування наведено пропозиції щодо внесення змін та доповнень до чинного законодавства про місцеві вибори.

  Скачати повний текст

На прикладі складових комунікації - преси і паблік рілейшнз, залучення досвіду України та Німеччини проведено порівняльний контент-аналіз провідних газет цих країн. Розглянуто екологічну складову національної політики та безпеки. Вперше в українському журналістикознавстві розроблено новий напрямок - екологічну журналістику та простежено її взаємозв'язок з екологічною політикою. Досліджено вітчизняну екологічну пресу. Обгрунтовано необхідність розвитку паблік рілейшнз для довкілля. Визначено механізми впливу українських та німецьких засобів масової інформації на екологічну діяльність держави. Викладено пропозиції стосовно поліпшення екологічної комунікації, вільного доступу до екологічної інформації та підвищення ролі екологічної політики.

  Скачати повний текст

Вперше визначено науковий статус, ідентифіковано соціологію злочинності як галузь української соціології шляхом відокремлення її проблематики, функцій від аналогічних ознак вітчизняної кримінології, визначено об'єкт і предмет нової галузі соціології, її внутрішню структуру та зв'язок з суміжними дисциплінами. Подано систематичний огляд першоджерел соціології злочинності. Досліджено асіологічні проблеми (небезпека тиску з боку класових, наукових, повсякденних ідеологій), методологічні (специфіка застосування системного підходу, складності з визначенням поняття злочину, дуалізм кримінології та обгрунтування мультипарадигмальності в процесі дослідження двох реальностей - злочину та злочинності), методичні питання, пов'язані з добором конкретної методики, організацією та тактикою польових досліджень. На підставі концепції соціальної адаптації розроблено мережу аналітичних категорій соціології злочинності, за допомогою якої стає можливим багатовимірний теоретико-соціологічний аналіз злочинності. Окреслено засади інституційного підходу до злочинності та розглянуто основні варіанти делінквентної поведінки стосовно інституційних комплексів. Удосконалено методологію соціологічного підходу до злочину як поведінки. На базі теорій соціальної поведінки Вебера та Парсонса визначено сутність кримінальної дії, її основні складові елементи та розроблено класифікаційну модель злочинності. Вперше введено поняття "кримінально-правове поле" та розглянуто основні властивості злочинності як соціального поля. Розвинуто поняття криміногенної ситуації на базі реалізації системної методології. Удосконалено теорію латентних соціальних процесів за рахунок введення поняття "соціально-інформаційна піраміда", яка відображає загальну модель вказаних процесів, сформульовано засади дослідження латентних соціальних процесів. Наведено методику та результати низки вимірів латентної злочинності, проаналізовано світову практику досліджень латентної злочинності.

  Скачати повний текст