Здійснено комплексне наукове дослідження кримінально-правової охорони водних об'єктів від забруднення, засмічення та виснаження. На підставі глибокjго та всебічного вивчення досліджуваних відносин розкрито витоки, історія кримінально-правової охорони водних об'єктів та сучасний стан проблеми. З'ясовано суспільну небезпечність зазначеного діяння, досліджено об'єктивні ознаки цього злочину, запропоновано вдосконалення чинного законодавства та практики застосування правових приписів в зазначеній сфері.

  Скачати повний текст

Визначено родовий, основний безпосередній, основний додатковий, обов'язковий безпосередній та альтернативні додаткові об'єкти пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газо- та нафтопродуктопроводів. Вперше обгрунтовано, що предмети злочину, вказані у ст. 292 Кримінального кодексу (КК), характеризуються чотирма загальними ознаками, які мають певний юридичний зміст і є рівнозначними. Розкрито специфіку понять "пошкодження" і "руйнування" об'єктів магістральних трубопроводів, наведено пропозицію щодо доповнення диспозиції ст. 292 КК поряд із названими поняттями терміном "інше діяння". Обгрунтовано висновок про можливість ідеальної сукупності аналізованого злочину не тільки з посяганнями на власність, але й з хуліганством, що має важливе значення для відповідної оцінки скоєного. Розкрито зміст наслідків даного злочину, розвинуто й уточнено положення щодо визначення пошкодження та руйнування, а також можливості наслідків самостійних видів суспільно небезпечних дій. Встановлено, що у разі скоєння даного злочину виникає ієрархія наслідків : перший (проміжний) - пошкодження (руйнування) предмета, другий (похідний) - порушення нормальної роботи транспорту. Розглянуто специфіку причинного зв'язку під час вивчення пошкодження (руйнування) об'єктів магістральних трубопроводів. Подано детальний аналіз кваліфікуючих ознак складу злочину, що викликають труднощі у практиці застосування закону (скоєння злочину повторно, за попередньою змовою групою осіб, загальнонебезпечним способом, спричинення загибелі людей, інших нещасних випадків з людьми, аварій, пожеж, значного забруднення довкілля). З'ясовано, що пошкодження об'єктів магістральних трубопроводів може бути скоєне у межах однієї (умислу або необережності), а також подвійної вини (умислу й необережності). Всебічно розглянуто проблему суб'єкта аналізованого злочину, що має важливе значення для індивідуалізації покарання та запобігання протиправним вчинкам даного роду.

  Скачати повний текст

Досліджено витоки та генезис норм, які встановлюють кримінальну відповідальність за забруднення атмосферного повітря в Україні, з'ясовано поняття та суспільну небезпечність даного злочину. Визначено об'єктивні та кваліфікуючі ознаки складу злочину, передбаченого ст. 241 КК України.

  Скачати повний текст

Запропоновано вважати родовим об'єктом забруднення або псування земель екологічну безпеку; основним безпосереднім об'єктом - нормальний якісний стан грунтового покриву земель, як необхідну умову екологічної безпеки; додатковим безпосереднім - безпеку життя, здоров'я людей чи довкілля, а предметом цього злочину - грунтовий покрив земель. Аргументовано доцільність виокремлення забруднення та іншого псування земель у самостійні форми злочинного впливу на землю. Наведено аргументи щодо визнання забруднення або псування земель внаслідок злочину з похідними наслідками. Установлено, що обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочинного забруднення або псування земель є засоби вчинення цього злочину - шкідливі для життя, здоров'я людей або довкілля речовини, відходи чи інші матеріали. Обгрунтовано тезу, що суб'єктом першої форми злочину є особа, яка зобов'язана дотримуватися спеціальних правил поводження зі шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля речовинами, відходами та іншими матеріалами, тобто спеціальний суб'єкт злочину. Запропоновано не вважати злочинним необережне забруднення та псування землі. Наведено пропозиції щодо вдосконалення диспозиції та санкції статті 239 КК України.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми реалізації механізму міжнародно-правової відповідальності у разі забруднення вод. Розкрито суть понять, досліджено юридичну природу міжнародно-правової відповідальності за забруднення поверхневих вод. Розкрито її підстави, види та форми. Детально проаналізовано механізм застосування зазначеної відповідальності за забруднення морських і материкових поверхневих вод. Розкрито склад заподіяної внаслідок забруднення поверхневих вод шкоди, що підлягає відшкодуванню у порядку реалізації міжнародно-правової відповідальності. Обгрунтовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до міжнародних договорів, які регулюють відносини відповідальності за забруднення поверхневих вод. Зроблено висновок про необхідність інституційних змін у системі міжнародних організацій, діяльність яких спрямовується на запобігання забрудненню даних вод.

  Скачати повний текст

Проаналізовано чинне законодавство у сфері забезпечення екологічної безпеки, що стосується радіоактивного забруднення до вибуху на Чорнобильській АЕС та після нього, надання відповідних пропозицій щодо приведення національного законодавства відповідно до реалій, що склалися внаслідок радіоактивного забруднення територій України. Досліджено теоретико-правові засади екологічної, радіоекологічної та радіаційної безпеки, а також їх співвідношення. Вивчено юрисдикційні повноваження органів державного управління загальної та спеціальної компетенцій у сфері забезпечення екологічної безпеки на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення. Досліджено правові засади захисту прав та інтересів громадян, які постраждали внаслідок такого забруднення, виявлення недоліків у функціонуванні інституту соціального захисту даних громадян. Наведено рекомендації щодо шляхів усунення виявлених прогалин і недоліків. Розкрито суть понять, форм і видів юридичної відповідальності за порушення радіоекологічної безпеки. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення правового інституту даної відповідальності.

  Скачати повний текст

Розглянуто правовий режим природних ресурсів виключної (морської) економічної зони України, яку визначено як комплексний природний об'єкт, що досліджується у галузі екологічного права. Виділено ознаки, які відмежовують дану зону від інших природних об'єктів. Проаналізовано зв'язки правового режиму виключної (морської) економічної зони з правовим режимом її природних ресурсів. Розкрито зміст права власності на природні ресурси виключної (морської) економічної зони та права користування ними. Обгрунтовано перспективи теоретичного дослідження у межах екологічного права питання про створення та використання штучних островів, установок і споруд у виключній (морській) економічній зоні України, визначено зміст правової охорони її природних ресурсів. Розкрито сутність поняття забруднення виключної (морської) економічної зони України, виділено й охарактеризовано його джерела. Розглянуто організаційно-правовий механізм забезпечення правового режиму виключної (морської) економічної зони України та досліджено види юридичної відповідальності за порушення законів і правил щодо використання й охорони її природних ресурсів. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення правового регулювання використання й охорони природних ресурсів виключної (морської) економічної зони України.

  Скачати повний текст

Досліджено правову природу, понятійний апарат охорони земель України від забруднення та псування. За результатами проведеного дослідження визначено основні ознаки поняття правової охорони земель від забруднення та псування. Проведено історико-правовий аналіз етапів формування відповідного законодавства України. Проаналізовано сучасний стан чинного законодавства України у сфері охорони якісного стану земель. Наведено пропозиції щодо його подальшого вдосконалення. Досліджено зміст категорій "забруднення" та "псування" земель. Визначено співвідношення зазначених категорій. Проаналізовано розуміння правових форм охорони земель в Україні від забруднення та псування. Розкрито теоретичне трактування відповідальності у даній сфері. Запропоновано визначення юридичної відповідальності щодо порушення якісного стану земель.

  Скачати повний текст