Визначено та науково обгрунтовано теоретико-методологічні засади комплексного, економіко-кримінологічного підходу до дослідження проблем пізнання, моніторингу та превентивної протидії феномену "тіньова економіка". На підставі структурно-функціонального аналізу тіньових економічних процесів та комплексних економіко-кримінологічних і організаційно-правових засадах доведено, що феномен "тіньова економіка" є міждисциплінарною, складною, саморегулятивно-відтворювальною системою, яка містить криміногенні та некриміногенні, різнорівневі та різнопрофільні джерела тіньового капіталообороту. Розроблено економіко-криміналогічну теорію детінізації економіки, структуроутворювальні елементи якої в сукупності складають новий перспективний науковий напрям теоретико-методологічних знань про засади створення економічних передумов і превентивних організаційно-правових механізмів детінізації економічних відносин. Розглянуто потреби та чинники виділення в кримінологічній науці підгалузі "Економічна кримінологія", встановлено її співвідношення з джерельними та суміжними науками та спеціальною економіко-кримінологічною теорією детінізації економіки. Розроблено Програму нового навчального курсу "Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки". Запропоновано науково обгрунтовані шляхи та конкретні пропозиції щодо вирішення науково-прикладної проблеми народногосподарського значення - детінізації економіки України.

  Скачати повний текст

Вперше розкрито зміст поняття легалізації доходів, одержаних в результаті організованої злочинної діяльності, як динамічної системи стійко повторюваних дій, спрямованих на здійснення операцій з коштами чи майном, одержаним злочинним шляхом, з метою приховання їх безпосереднього походження для подальшого введення в легальний обіг. На основі аналізу взаємообумовленості та співвідношення з іншими суспільно-небезпечними соціальними явищами, такими як тіньова економіка, організована злочинність, корупція, науково обгрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження джерел та умов, що сприяють легалізації досліджуваних доходів. Концептуально узагальнено в межах теорії криміналістики сучасні методи та засоби забезпечення протидії легалізації цих доходів з визначенням пріоритетності криміналістичних та оперативно-розшукових можливостей протидії. З урахуванням сучасних умов визначено та систематизовано особливості технології вчинення легалізації цих доходів і досліджено окремі її елементи.

  Скачати повний текст

Досліджено міжнародно-правові засади функціонування та інституційного розвитку Європейського Союзу у сфері його зовнішньої політики та політики безпеки на сучасному етапі. На підставі нормативної бази та аналізу сучасних правових доктрин наведено характеристику Європейського Союзу як нової форми міжнародного об'єднання держав. Обгрунтовано твердження, що Спільна зовнішня політика та політика безпеки (СЗППБ) є формою правового співробітництва держав - членів Європейського Союзу, побудована на систематичних зв'язках, що формалізують їх значення як системи дієвих правових норм, затверджених в установчих договорах, укладених згідно з загальним міжнародним правом. Визначено цілі та функції СЗППБ як інституційні категорії права, що мають нормативне значення, тобто є юридично зобов'язуючими для всіх акторів, залучених до їх виконання. Визначено особливості правових зв'язків у межах Європейської безпеки, а також взаємодії Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), Західноєвропейського Союзу (ЗЄС), Організації Північноатлантичного Договору (НАТО) з Європейським Союзом, сформованих на підставі Договору про заснування Союзу. Обгрунтовано перспективні шляхи розвитку договірно-правових механізмів співпраці України з Європейським Союзом у сфері безпеки за умов реаліазції нової концепції сусідства ЄС. Зроблено висновки, що поглиблення співпраці України з ЄС у сфері СЗППБ сприяє наближенню її внутрішніх політичних і соціально-правових стандартів до стандартів Європейського Союзу. Запропоновано конкретні механізми регулювання відносин співпраці між Україною та ЄС у сфері СЗППБ відповідно з положеннями нової розширеної угоди з питань співпраці між сторонами, зокрема, щодо врегулювання участі України у миротворчих операціях Європейського Союзу.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано, що свобода особи як ознака її правового статусу включає два аспекти: об'єктивний та суб'єктивний, де зовнішня свобода - зміст права, тоді як внутрішня умова існування права. Встановлено, що єдність обох аспектів свободи особи зумовлює й єдність правоохоронних інтересів та об'єктивних інтересів кожної конкретної особи. Висвітлено стратегічні підходи щодо дослідження поняття та структури законодавчого регулювання свободи особи та громадянина, що зумовлює наявність суб'єктивного аспекту правового регулювання. Запропоновано методи усунення такого зловживання та проведено структуризацію правового механізму забезпечення свободи у державі.

  Скачати повний текст

Розроблено та теоретично обгрунтовано спеціальний режим господарювання як інститут господарського права. Показано, що спеціальний режим господарювання є інститутом господарського права, який передбачає дотримання норм, що регулюють організаційно-господарські та виробничо-господарські відносини. Наведено визначення юридичної конструкції за умов спеціального режиму господарювання, яка характеризується множинністю ланок, специфікою взаємодії та взаємоув'язки норм, які регулюють організаційно-господарські та виробничо-господарські відносини, різноманіттям горизонтальних і вертикальних зв'язків. Обгрунтовано цілі, критерії, особливості спеціального режиму господарювання. Запропоновано класифікувати спеціальний режим господарювання залежно від обраних законодавцем правових засобів за видами: обмежувальним, заохочувально-обмежувальним, заохочувальним. Запропоновано визначення концесії, спеціального режиму інвестиційної діяльності. Обгрунтовано особливості господарського забезпечення Збройних Сил України, виключної (морської) економічної зони. Систематизовано гарантії прав інвесторів і запропоновано їх класифікацію. Проаналізовано проблеми правотворчості та правореалізації спеціального режиму господарювання й обгрунтовано необхідність модернізації законодавства про спеціальний режим господарювання та її задачі і напрями. Одним з напрямів модернізації даного законодавства є гармонізація законодавства про спеціальний режим господарювання внутрішня (всередині інституту права та з суміжними галузями права) та зовнішня (згідно з нормами СОТ, ЄС).

  Скачати повний текст