Відзначено, що демократичні процеси, що розгортаються у процесі становлення громадянського суспільства, змінюють роль, призначення та загальну ідеологію діяльності правозахисних органів, які з засобів тиску на особистість, характерному тоталітарним суспільствам, поступово перетворюються в інститути її правової підтримки, забезпечення свободи життєздійснення у вільному суспільстві. Визначено напрямки трансформації ідеології та культури діяльності правозахисних органів: посилення відповідальності правозахисних органів перед особистістю, пом'якшення кримінальної політики та судової практики; демократизація правозахисних органів; грунтовний правовий супровід діяльності правозахисних органів; досягнення стабільності правового регулювання; можливість введення норм застосування звільнення від кримінальної відповідальності та покарання (звільнення від відбування покарання з випробуванням). Запропоновано тезу, що громадянське суспільство модернізує виховну та освітню політику і практику правозихисних органів, сприяє утвердженню в їх діяльності принципів: демократизації, толерантності, справедливості, полікультурності, ідеологічної неангажованості, відкритості. Наведено рекомендації щодо розширення та поглиблення зв'язків відповідних правозахисних органів з засобами масової інформації та громадськими організаціями.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність інтегративної ідеології, її місце в системі ідеологічних засад адміністративного реформування. На підставі системного підходу висвітлено структуру суспільного ідеологічного поля та місце в ньому інтегративної ідеології. Запропоновано структурно-функціональну схему інтегративної ідеології українського перехідного суспільства, розкрито ціннісний зміст інтегративної ідеології та сутність поняття "українська національна ідея". Наведено результати соціологічного опитування державних службовців та результати політологічного аналізу чинного законодавства й офіційних промов глави держави та урядовців на предмет виокремлення інтегруючих ідеологем. Визначено шляхи впровадження та поширення інтегративної ідеології. Розроблено рекомендації щодо застосування результатів дослідження в теорії та практиці адміністративного реформування.

  Скачати повний текст

Досліджено питання розслідування злочинних посягань, вчинених на грунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів. Визначено загальну характеристику релігійних організацій, діяльність яких побудовано на деструктивних ідеологіях, і надано їм кримінально-правову характеристику. Досліджено елементи криміналістичної характеристики злочину, передбаченого ст. 181 КК України, обставини, що підлягають встановленню. Визначено особливості порушення кримінальної справи, типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування, проведення окремих слідчих дій (огляд, обшук, допит), підготовки матеріалів і призначення типового комплексу судових експертиз, взаємодії слідчого з оперативними підрозділами правоохоронних органів. Сформовано пропозиції, спрямовані на вдосконалення діяльності правоохороних органів у боротьбі зі злочинними посяганнями, які вчинені на грунті проповідування деструктивних ідеологій чи виконання релігійних обрядів.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання детермінації релігійною політикою держави правового становища населення українських земель у XIV - XVI ст. Запропоновано поняття "етнорелігійна група". Охарактеризовано правове становище православної та католицької спільнот, вірменської, татарської, єврейської, караїмської та ромської етнорелігійних громад. Доведено, що влада Великого князівства не виробили послідовної етнорелігійної політики, яка характеризувалася кон'юнктурністю, ситуативністю, сполученням прогресивних і консервативних заходів. Визначено загальну тенденцію у розвитку політики щодо етнорелігійних груп населення як поміркованого толеранства на підставі відсутності значних релігійних конфліктів, характерних для держав тогочасної Європи. Державне правове регулювання життя етнорелігійних спільнот Великого князівства Литовського було зумовлено тенденцією до уніфікації та зближення їх правового статусу, що являло собою підгрунтя для створення засад громадянського суспільства.

  Скачати повний текст