Визначено, що правова позиція Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) є джерелом кримінального права України. Запропоновано способи врахування у кримінальному праві України правових позицій ЄСПЛ. Проведено юридичний аналіз відповідності правовим позиціям ЄСПЛ ознак складів злочинів, що забезпечують кримінально-правову охорону права на життя, заборону катувань, особисту свободу та недоторканість, права на повагу до житла, таємниці кореспонденції, приватного життя та права власності. Розглянуто питання перспективи існування у кримінально-правових нормах оціночних понять, доцільність збереження у нормах Особливої частини КК України покарання у вигляді спеціальної конфіскації майна. Запропоновано провести термінологічну гармонізацію понять, що використовуються у Конвенції з відповідними поняттями у національному законодавстві. На підставі одержаних у ході дослідження результатів розроблено пропозиції щодо вдосконалення законодавства України про кримінальну відповідальність і практики його застосування.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретичні та практичні проблеми етичних підстав діяльності слідчого щодо порушення та розслідування кримінальної справи. Висвітлено суть поняття, природу та предмет теорії слідчої етики, а також поняття, зміст і структуру етичних засад даної діяльності. Установлено специфіку взаємодії етичних підстав і норм кримінально-процесуального права у правотворчому та правозастосовному аспектах щодо діяльності слідчого. З використанням аксіологічного підходу та на підставі порівняльно-правового аналізу досліджено достатність правового забезпечення моральних цінностей особи на досудових стадіях кримінального процесу відповідно до вимог норм міжнародного права та визначено напрями вдосконалення механізму їх правового забезпечення. Визначено морально-правові критерії підстав, умов і меж можливого обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість під час проведення слідчих дій та у разі застосування запобіжних заходів, зокрема затримання. Визначено систему морально-правових критеріїв допустимості застосування тактичних прийомів проведення слідчих дій вербального характеру. Наведено науково обгрунтовані пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного законодавства та розробку нового Кримінально-процесуального кодексу України.

  Скачати повний текст

Розглянуто інститут основних політичних і громадянських прав підданих Російської імперії періоду утвердження й еволюції буржуазних відносин другої половини XIX - на початку XX ст. (право на недоторканість особи, подання петицій, майнова недоторканість, свобода пересування, зборів, асоціацій, віросповідання, друку). Висвітлено етапи розвитку цього інституту у зв'язку з політичними подіями й демократизацією суспільно-політичної та юридичної думки. Проаналізовано якість комплексу політичних і громадянських прав, виникнення яких пов'язано з добою буржуазних реформ другої половини XIX ст. Зроблено висновок, що законодавство Російської імперії дослідженої доби містить детальну регламентацію правового становища її підданих. Зазначено, що законодавці під час визначення норм права, що регулюють права і свободи особи, враховували величезні географічні розміри держави, етнічний, релігійно-конфесійний склад населення імперії та зберегли найважливіший принцип державного управління - централізацію, сильну верховну владу в особі монарха.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості здійснення захисту особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (право на життя, свободу й особисту недоторканість). З'ясовано специфіку (особливості) об'єкта захисту (особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи - (права на життя, здоров'я, свободу, особисту недоторканість), а також особливості захисту зазначених прав, юрисдикційної та неюрисдикційної форм захисту особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. Наведено визначення поняття особистого нематеріального блага й особистого немайнового права. Надано змістову характеристику особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (права на життя, здоров'я, свободу й особисту недоторканість), що є об'єктом захисту. Наведено пропозиції щодо усунення окремих законодавчих і практичних прогалин і суперечностей. Визначено специфічні риси та розкрито зміст поняття захисту особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (права на життя, здоров'я, свободу й особисту недоторканість). Розглянуто юрисдикційну та неюрисдикційну форми захисту зазначених прав.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття захисту немайнових прав у доктрині цивільного права. Досліджено право на повагу до гідності та честі, недоторканість ділової репутації як особистих немайнових прав фізичної особи. З'ясовано приватноправову природу прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи, зокрема, права на повагу до її гідності, честі, недоторканість ділової репутації. Проаналізовано джерела регулювання суспільних відносин у сфері захисту зазначених прав. Визначено недоліки нормативно-правового регулювання цього захисту. Досліджено підстави виникнення та суб'єктний склад правовідносин щодо захисту честі, гідності, ділової репутації та способи захисту названих прав за законодавством України з урахуванням норм нового ЦК України і на прикладі судової практики.

  Скачати повний текст

Визначено, що імунітетом у кримінальному судочинстві є сукупніть виняткових правових норм, частина яких належить до міжнародного публічного та національного конституційного права, законодавства про судоустрій, а також до кримінально-процесуального права. Обгрунтовано необхідність узагальнення правових норм про імунітет, що містяться у різних нормативно-правових актах, виходячи з найголовнішого значення норм Конституції України та потреби гармонізації норм національного законодавства з міжнародно-правовими договорами. Розвинуто положення, що імунітет певних посадових осіб у сфері кримінального процесу визначається Конституцією України, яка є законом прямої дії. Зазначено, що недоторканість Президента України, народних депутатів України, суддів покликана забезпечити правомірність притягнення їх до кримінальної відповідальності та застосування заходів кримінально-процесуального примусу. Внесено пропозиції щодо подальшого розвитку законодавства про імунітет Президента України, доведено необхідність вилучення з числа гарантій недоторканості народних депутатів України надання згоди Верховною Радою України на притягнення до кримінальної відповідальності, усунення інших існуючих обмежень стосовно проведення слідчих дій відносно цих осіб, обгрунтовано потребу в обмеженні імунітету лише гарантіями за умов застосування заходів процесуального примусу. Сформульовано пропозиції щодо необхідності розглядати імунітет свідків у контексті конституційного права особи давати (чи відмовити давати) показання стосовно власної поведінки виключно з власної волі. Наведено аргументи стосовно подальшого вдосконалення кримінально-процесуальних норм, згідно з якими забезпечується реалізація конституційного права особи відмовитись давати будь-які показання щодо своїх близьких родичів та членів сім'ї. На підставі аналізу законодавства доведено, що вирішення питань захисту таємниці довірених відомостей, які складають таємницю особистого життя громадянина, потребує чіткого та однозначного нормативного закріплення в КПК України кола суб'єктів, на яких поширюється обов'язок зберігати такі відомості, а також визначено правову природу таких відомостей.

  Скачати повний текст

Досліджено питання забезпечення конституційного права на особисту недоторканість органами внутрішніх справ. Визначено зміст і розглянуто законодавче регулювання конституційного права людини на особисту недоторканість. Проаналізовано діяльність органів внутрішніх справ щодо забезпечення конституційного права на особисту недоторканість. Визначено принципи, функції, повноваження, форми та методи даного виду діяльності органів внутрішніх справ. Наведено рекомендації щодо удосконалення законодавства та практики діяльності підрозділів міліції та слідчих апаратів у процесі забезпечення конституційного права на особисту недоторканість.

  Скачати повний текст

Наведено універсальну дефініцію приватного життя як сфери життєдіяльності людини та предмету правового впливу. Визначено основні (юридично значущі) ознаки приватного життя та критерії приватності. Проведено історичну реконструкцію процесів формування та розвитку права на недоторканність приватного життя (прайвесі). Надано загальну характеристику законодавчого забезпечення недоторканності приватного життя (прайвесі) у провідних зарубіжних країнах. Визначено універсальні принципи забезпечення права на недоторканність приватного життя (прайвесі) за сучасних умов. Висвітлено основні підходи щодо вдосконалення юридичного механізму забезпечення права на недоторканність приватного життя (прайвесі) в Україні. Визначено пріоритетні напрямки захисту права на недоторканність приватного життя (прайвесі) на сучасному етапі.

  Скачати повний текст

Розглянуто положення про те, що торгівля людьми посягає на групу однорідних суспільних відносин, які забезпечують свободу, честь і гідність особи. Наведено додаткові аргументи на користь того, що головним безпосереднім об'єктом торгівлі людьми є суспільні відносини, які забезпечують свободу людини. Вперше питання основного безпосереднього об'єкта торгівлі людьми вивчено шляхом аналіза структурних елементів суспільного відношення, на яке безпосередньо посягає даний злочин. Вперше досліджено механізм скоєння шкоди об'єкту торгівлі людьми. Зроблено висновок, що у торговлі людьми відсутній додатковий обов'язковий безпосередній об'єкт. Обгрунтовано положення про те, що додатковим факультативним безпосереднім об'єктом торгівлі людьми можуть виступати суспільні відносини, які забезпечують життя, здоров'я, статеву свободу або недоторканість, честь і гідність людини, її трудові права, порядок перетинання державного кордону України. Доведено, що торгівля людьми є злочином із форсальним складом. Розглянуто положення про те, що діяння як обов'язкова ознака об'єктивної сторони торгівлі людьми може виражатися у трьох різних формах: продаж людини; її інша оплатна передача; здійснення стосовно людини будь-якої іншої незаконної угоди, пов'язаної із законним або незаконним переміщенням за її згодою або без згоди через державний кордон України для подальшого продажу або іншої передачі іншій особі (особам). Обгрунтовано недоцільність використання у диспозиції ст. 149 КК цивільно-правового терміну "угода". Запропоновано замінити його терміном "незаконні дії". Наведено нове визначення моменту закінчення злочину у кожній із трьох форм його зовнішнього прояву. Аргументовано, що торгівля людьми може бути вчинена лише з прямим умислом. Уперше встановлено, що виконавцем торгівлі людьми у формі продажу або іншої оплатної передачі людини є тільки особа, яка передає потерпілого (так званий "продавець"). Доведено, що виконавцем злочину у третій формі (здійснення стосовно людини будь-якої іншої незаконної угоди, пов'язаної із законним або незаконним переміщенням за її згодою або без через державний кордон України для подальшого продажу або іншої передачі іншій особі (особам) є "продавець" (особа, яка передає потерпілого) та "покупець"(особа, яка заволодіває потерпілим; одержує його від "продавця"). На підставі результатів аналізу ознак складу злочину торгівлі людьми розроблено пропозиції щодо удосконалення чинної назви та диспозиції ст. 149 КК України 2001 року.

  Скачати повний текст

Визначено поняття "право людини на свободу", "право людини на особисту недоторканість", "торгівля людьми", "купівля людини", "продаж людини", "інша оплатна передача людини", "інше оплатне одержання людини", "здійснення стосовно людини будь-якої іншої незаконної угоди". Розкрито зміст родового та безпосереднього об'єктів цього злочину, виявлено особливості об'єктивної та суб'єктивної сторін основного складу торгівлі людьми, а також суб'єкта даного злочину. Досліджено кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочину, розглянуто питання покарання за його скоєння. Наведено практичні рекомендації щодо правильного застосування ст. 149 КК України та запропоновано редацію цієї норми.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні проведено наукове дослідення питання кримінальної відповідальності за завідомо незаконні затримання, привід, арешт та тримання під вартою. Визначено сутність даних понять у кримінально-правовому аспекті, розкрито зміст родового та безпосереднього об'єктів злочинів, передбачених ст. 371 КК України. Виявлено особливості об'єктивної та суб'єктивної сторін завідомо незаконних затримання, приводу, арешту та тримання під вартою, визначено коло суб'єктів цих злочинів, досліджено їх кваліфікуючі ознаки. Розглянуто проблеми кримінально-правової кваліфікації злочинів, передбачених ст. 371 КК України, висвітлено питання їх відмежування від суміжних складів і дисциплінарних проступків. Наведено рекомендації щодо удосконалення кримінально-процесуальних процедур обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість, а також оптимізації норм кримінального законодавства. Сформульовано пропозиції щодо оновлення редакції ст. 371 КК України та введення нової статті 371-1 про встановлення кримінальної відповідальності за постановлення слідчим суддею завідомо незаконного рішення про затримання, арешт або тримання під вартою особи.

  Скачати повний текст

Досліджено комплекс питань теоретичного та практичного характеру стосовно кримінально-правових проблем: осудності й неосудності злочинця; застосування примусового медичного лікування, його підстав і мети. Підкреслено, що за сучасних умов розбудови правової держави людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека - одна з головних проблем українського суспільства, розв'язання якої є однією зі складових діяльності правоохоронних і судових органів держави, зокрема, органів внутрішніх справ. Значну увагу приділено удосконаленню відомих та пошуку нових стратегічних дослідницьких підходів для вивчення: особистості неосудної особи, її мотивів і соціально-психологічної мотивації суспільно небезпечної поведінки і суспільно небезпечних діянь; питання вчинення злочину в стані сп'яніння. Охарактеризовано критерії неосудності: медико-біологічний, психологічний та юридичний, розкрито їх суть і зміст. Досліджено з історичних витоків примусові заходи медичного лікування. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення інституту осудності й неосудності та примусового медичного лікування.

  Скачати повний текст

Розглянуто комплекс питань теоретичного і практичного характеру, проблем боротьби зі згвалтуваннями, що вчинили неповнолітні. Визначено актуальність теми дослідження проблем боротьби зі зазначеним видом злочину. Наголошено, що за сучасних умов розбудови правової держави людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека - одна з головних проблем українського суспільства, розв'язання якої є однією зі складових діяльності правоохоронних органів та органів внутрішніх справ МВС України. Значну увагу приділено удосконаленню відомих та пошуку нових стратегічних дослідницьких підходів до попередження згвалтувань, що вчинювали неповнолітніми. Проаналізовано причини і умови, що сприяють їх вчиненню, виходячи із трьох основних аспектів: а) соціального; б) сексуального; в) психологічного, а також кримінологічної характеристики неповнолітнього гвалтівника-злочинця. Запропоновано типологію неповнолітніх статевих насильників, до основи якої покладено особистісні особливості суб'єктів статевого насильства, а також їх злочинно-сексуальна мотивація такого насильства. Розглянуто основні напрями ранньої профілактики згвалтувань.

  Скачати повний текст

Досліджено правову природу, суть і зміст принципу незалежності та недоторканості суддів у кримінальному процесі України й Азербайджану. Проаналізовано процес становлення, а також розвиток цього принципу у кримінальному процесі даних країн. Вивчено та проаналізовано їх конституції та законодавства, міжнародно-правові акти про незалежність і недоторканість суддів. Досліджено проблеми сучасного стану та шляхи подальшого правового врегулювання принципу незалежності та недоторканості суддів у кримінальному процесі. Проаналізовано співвідношення даного принципу з іншими принципами кримінального процесу України й Азербайджану. Проведено порівняльно-правовий аналіз національного законодавства цих країн щодо незалежності та недоторканості суддів, рівня забезпечення та системи гарантії незалежності суддів, відповідність законодавства цих держав їх міжнародно-правовим зобов'язанням. Обгрунтовано необхідність удосконалення законодавства України й Азербайджану щодо притягнення суддів до юридичної відповідальності (дисциплінарної та кримінальної). Зроблено пропозиції законодавцям даних держав стосовно приведення правової бази щодо незалежності та недоторканості суддів у відповідності до міжнародних зобов'язань.

  Скачати повний текст

Досліджено загальнотеоретичний аналіз права людини на одержання медичних послуг і медичної допомоги. Висвітлено адміністративно-правове регулювання прав пацієнтів, визначено поняття життя людини, її здоров'я, недоторканість і безпеку як об'єкти адміністративно-правового регулювання, охорони та захисту. Надано поняття пацієнта та розкрито його структуру. Розроблено й обгрунтовано рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення законодавчого забезпечення реалізації прав пацієнтів за здійснення медичної діяльності щодо надання медичної допомоги та медичних послуг та їх захисту у разі порушення.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми функції трудового права за ринкових відносин. Наведено нову класифікацію функцій трудового права, визначено місце кожної з них у системі функції трудового права. Встановлено важливість захисної дії норм трудового права за даних відносин як складової забезпечення безпеки працівника, створення комфортного виробничого середовища, непорушності прав на недоторканість особистого та сімейного життя. Відзначено, що соціально-правові засади профілактики порушень норм трудового права передбачають реалізацію у трудовому законодавстві конституційної ідеї про людину як найвищу соціальну цінність. Досліджено проблеми забезпечення дієвості трудового права, а також функції трудового права: економічну, соціальну, психологічну, виховну, управлінську.

  Скачати повний текст