Розвинуто теоретико-методологічні основи державного регулювання вищої освіти. Розроблено рекомендації, спрямовані на покращання діяльності ВНЗ за умов ринку. Висвітлено ознаки нової освітньої парадигми, дієвої за умов економіки знань. Обгрунтовано необхідність перегляду форм і методів державної регуляторної освітньої політики. Визначено переваги приватних ВНЗ, за використання яких підвищується конкурентоспроможність вищої освіти. Розвинуто понятійно-категоріальний апарат економіки освіти шляхом введення термінів стосовно підприємницької діяльності ВНЗ. Доведено, що вища освіта містить значний підприємницький потенціал. Визначено напрями державного регулювання щодо впровадження ринкових відносин в освітню галузь для підвищення конкурентоспроможності ВНЗ. Класифіковано платні послуги ВНЗ, що має сприяти оптимальному поєднанню освітньої на наукової діяльності, активізації співпраці з бізнесом, а також диверсифікації доходів ВНЗ з одночасним зменшенням їх залежності від бюджетного фінансування. Побудовано рейтинг ВНЗ у аспекті відомчого підпорядкування та форм власності на підставі інтегрального показника розвитку ВНЗ.

  Скачати повний текст

Проаналізовано наукову та джерельну базу стосовно проблеми становлення системи державного управління соціокультурними процесами суспільства. Визначено найбільш дійові наукові підходи до державного управління формуванням ціннісних орієнтацій суспільства та його складові. Розкрито суть понять "цінності", "ціннісні орієнтації" та "державне управління формуванням ціннісних орієнтацій суспільства". Обгрунтовано структуру даного управління у соціокультурній сфері, до якої належить культура, освіта, соціальний захист, молодіжна й інформаційна політика, що є найбільш значущими у процесі формування ціннісних орієнтацій українського суспільства. Проаналізовано вітчизняну та зарубіжну нормативно-правову базу у зазначеній сфері. Запропоновано модель розподілу повноважень між центральними, регіональними та місцевими органами влади. Уточнено завдання органів різних рівнів управління за умов децентралізації системи державного управління.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне обгрунтування та запропоновано практичні рекомендації з вдосконалення механізмів державного управління вищою освітою на регіональному рівні. Розглянуто вищу освіту як об'єкт державного управління. Виявлено особливості управління на рівні регіону. Обгрунтовано існуючі моделі управління освітньою сферою. Досліджено зміст понять "вища освіта" та "державне управління вищою освітою". Вдосконалено підходи щодо розширення горизонтальних зв'язків внутрішньої організаційної структури управління вищою освітою на рівні регіону. Наведено основні положення концепції щодо управління вищою освітою на регіональному рівні. Розроблено конкретні механізми й умови для розвитку доступної та якісної системи вищої освіти відповідно щодо вимог суспільства.

  Скачати повний текст

Уперше у вітчизняній науці державного управління розроблено наукову концепцію побудови моделей державного управління освітою, в якій моделювання є механізмом (способом) формування та прийняття рішень в освітній сфері шляхом послідовного наближення до бажаного результату. Показано роль інноваційних моделей державного управління освітою в процесі становлення громадянського суспільства в Україні. Запропоновано методологічний підхід щодо моделювання державно-громадського управління освітою, який дозволяє визначити реальні кроки центральної та місцевої виконавчої влади щодо реалізації основних завдань, які випливають із Державної національної програми "Освіта". За результатами дослідження запропоновано практичні рекомендації щодо використання механізму моделювання в процесі прийняття й оптимізації державно-управлінських рішень в освіті.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню теоретичних і практичних питань правового регулювання службово-трудової діяльності професорсько-викладацького складу системи освіти Міністерства внутрішніх справ. Особливу увагу приділено обгрунтуванню місця і ролі відомчої освіти в системі національної. Доведено, що відомча освіта Міністерства внутрішніх справ є невід'ємною складовою єдиної державної безперервної освітянської системи України. Але, на відміну від орієнтації на підготовку спеціалістів широкого профілю, вона, передусім, має бути спрямована на якісне кадрове забезпечення конкретних напрямків функціонування органів внутрішніх справ. Розглянуто питання правового захисту та соціального забезпечення професорсько-викладацького складу вищих закладів освіти системи Міністерства внутрішніх справ. Системне дослідження чинного нормативно-правового забезпечення діяльності професорсько-викладацького складу органів внутрішніх справ України дозволило висунути низку дієвих пропозицій щодо його удосконалення, зокрема, у сфері прийняття та звільнення означеної категорії працівників, їх робочого часу та часу відпочинку. Розроблено проект спеціального нормативного акту - Положення про правове регулювання праці (служби) осіб професорсько-викладацького складу органів внутрішніх справ України.

  Скачати повний текст

Визначено поняття та правову природу правообмеження, співвідношення поняття "правообмеження" з поняттями "обмеження" та "заборона", виокремлено широке та вузьке розуміння правообмеження. Проведено класифікацію правообмежень і виокремлено їх види: за метою пов'язані зі вступом на державну службу, з проходженням державної служби; за правовим регулюванням: загальні, спеціальні; за критеріями вимог: позитивні, негативні. Проаналізовано чинне законодавство про обмеження у державній службі, визначено її структуру та надано пропозиції щодо вдосконалення законодавства. Розглянуто такі види правообмежень: вік, безпартійність, судимість, відповідна освіта та професійна підготовка.

  Скачати повний текст

З'ясовано сутність, місце та роль, призначення правової освіти населення у вітчизняному освітньому просторі. Обгрунтовано основні засоби правової соціалізації населення (правова освіта населення, правове виховання учнівської та студентської молоді, нормативна правова система, законодавче поле держави, наукова юридична література, засоби масової інформації). Доведено, що правову освіту населення складає комплекс інформаційних, навчальних і виховних заходів державних, муніципальних і громадських структур, спрямованих на забезпечення певного обсягу правових знань, умінь і навичок, необхідних громадянину для формування стійких правових знань, переконань, цінностей, навичок правомірної поведінки.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичну модель формування комунікативної компетенції митника, а також модель його комунікативної підготовки. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади формування й розвитку комунікативної компетенції особового складу митних органів України. Запропоновано концепцію комунікативної підготовки як складової неперервної професійної освіти в Держмитслужбі з метою розвитку даної компетенції фахівця. Створено та експериментально впроваджено модель комунікативної компетенції фахівців митної служби України. Описано систему комунікативної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації митників, визначено суть і структуру такої підготовки. Розкрито суть понять "професійна освіта митної служби", "комунікативна компетенція фахівців митної служби" і "комунікативна підготовка особового складу митних органів". З застосуванням інтегрованого підходу висвітлено зміст зазначеної професійної освіти.

  Скачати повний текст

Уперше в історіографії здійснено спробу комплексно вивчити процес розвитку юридичної освіти в університетах України у період: на початку XIX - 1917 р., досліджено еволюцію змісту правничої освіти в університетах України та виокремлено її особливі риси. Розглянуто організаційні особливості юридичної освіти, форму та зміст занять, методологічні засади побудови курсів з юридичних дисциплін у Харківському, Київському й Новоросійському університетах. Проаналізовано процес формування професорсько-викладацького складу на їх юридичних факультетах. З використанням архівних джерел досліджено перебіг практичних занять на юридичних факультетах України, зростання кількісних показників та якісні зміни форм роботи. Візначено особливості розвитку контингенту студентів-юристів за кількісними та якісними показниками.

  Скачати повний текст