1. | Савченко Л.А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні: Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Л.А. Савченко ; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. — Х., 2002. — 29 с. — укp.Уточнено поняття фінансового контролю, його суть за сучасних умов, а також завдання та функції. У новому аспекті висвітлено принципи даного контролю та доведено необхідність їх законодавчого закріплення. Обгрунтовано необхідність розмежування на законодавчому рівні понять "гласність" і "публічність". Проаналізовано роль фінансового контролю у здійсненні фінансової політики держави. З'ясовано місце інституту фінансового контролю у системі фінансового права. Запропоновано класифікацію зазначеного контролю за видами, методами, формою. Чітко визначено функції органів, для яких контрольна функція є основою. Запропоновано визнати Розрахункову палату вищим органом фінансового контролю. Скачати повний текст
Індекс рубрикатора НБУВ: Х829(4Укр)0 Шифр НБУВ: РА319498 Пошук видання у каталогах НБУВ Рубрики:
Географічні рубрики:
|
2. | Деревянкін С.Л. Публічність та диспозитивність у кримінальному судочинстві: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / С.Л. Деревянкін ; Харк. нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2005. — 20 с. — укp.Розкрито суть поняття, визначено правову природу, структуру, зв'язки та взаємозв'язки публічності та диспозитивності як кримінально-процесуальних явищ. З'ясовано їх вплив на форму кримінального процесу. Установлено джерела публічності та диспозитивності кримінального процесу. Розглянуто місце інтересу в кримінально-процесуальній діяльності. Визначено коло суб'єктів публічності та диспозитивності у кримінальному судочинстві. Проаналізовано риси, які характеризують процесуальні права та повноваження у кримінальному процесі. Виявлено фактори, що перешкоджають запровадженню диспозитивних прав і дискреційних повноважень у кримінально-процесуальне законодавство та правозастосовчу практику в Україні, а також правові способи та форми їх нейтралізації, у взаємозв'язку з чим запропоновано конкретні диспозитивні та дискреційні норми. Визначено принцип диспозитивності як основне нормативно виражене положення кримінального судочинства, що виражає свободу суб'єктивно зацікавленої особи самостійно або за допомогою захисника/представника визначати форми та способи захисту порушеного права або інтересу, що охороняється законом, предмет процесуального провадження, а також його долю та долю процесу за різних процесуальних стадій і проваджень процесу, у взаємозв'язку з цим сфера дії принципу диспозитивності (матеріального його елементу) визначається залежно від виду кримінального провадження (приватного, приватно-публічного, публічно-приватного або публічного обвинувачення). Розкрито структуру принципів публічності та диспозитивності як сукупності вертикальних і горизонтальних рівнів. До останніх віднесено елементи, взаємопов'язані з реалізацією учасниками процесу матеріальних вимог і здійсненням процесуальних прав. Наведено рекомендації щодо вдосконалення процесуального законодавства у частині узгодження публічних і приватних інтересів. Скачати повний текст
Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4УКР)-2 + Шифр НБУВ: РА341397 Рубрики:
Географічні рубрики:
|