Обгрунтовано, що на кожному з етапів розвитку громадянського суспільства ідеї правової держави відбивають відповідний рівень культури та реальну правову дійсність у конкретній країні та у світі в цілому. Встановлено, що стратегічною метою реалізації конституційної моделі правової держави в Україні є створення такої системи державної влади, яка б відповідала стандартам демократичної, правової держави з соціально орієнтованою ринковою економікою, враховувала потреби суспільства та кожної окремої особистості. Показано, що обов'язковою умовою поглиблення демократичних засад в управлінні державою є створення надійного механізму стримувань і противаг між законодавчою та виконавчою гілками влади та неухильне дотримання владними структурами Конституції України. Визначено, що основними напрямками реалізації коституційної моделі правової держави в Україні є конституційна, парламентська, адміністративна, муніципальна реформа, реформування виборчого законодавства та судоустрою. Аргументовано, що головним завданням сучасного українського конституціоналізму є поєднання конституційної моделі правової держави з реальною практикою державного будівництва.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємну відповідальність особи та держави як різновид соціальної відповідальності, демократичного інституту демократичної, соціальної, правової держави за умов поглиблення політичної реформи, розбудови громадянського суспільства, інтеграції Української держави до світового та європейського політичного і правового простору. Запропоновано тезу, що перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління можливий лише за умови вдосконалення демократичного інституту взаємної відповідальності особи та держави, досягнення взаєморозуміння між різними гілками влади, президентом і урядом, владою та опозицією. Доведено, що демократизація суспільства, поглиблення політичної реформи створюють умови для нового, демократичного формату відносин між особою та державою, зокрема не патерналістських, а партнерських. На підставі проведеного аналізу інституту взаємної відповідальності особи та держави запропоновано розвинути теоретичний базис демократичної, соціальної, правової держави та розробити цілісну й ефективну наукову концепцію взаємної відповідальності особи та держави за умов розбудови української державності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано поняття, сутність, зміст і загальні особливості юридичної відповідальності. Досліджено процес становлення юридичної відповідальності як охоронного інституту держави. Визначено, що під категорією "юридична відповідальність" слід розуміти встановлені чинним законодавством негативні наслідки скоєного правопорушення, настання яких гарантується можливістю вживання до винної особи заходів державного примусу. Висвітлено проблему класифікації юридичної відповідальності та питання співвідношення правовідновлювальної та штрафної (каральної) відповідальності. Акцентовано увагу на питанні права та моралі, які є нормативними регуляторами суспільних відносин і діють в єдиному полі соціальних зв'язків, мають одну мету - урегулювання людських відносин, вироблення у них сприятливих для суспільного розвитку нормативно-ціннісних стандартів, закріплення найбільш ефективних форм соціальних взаємовідносин. Обгрунтовано, що значною проблемою українського суспільства є декриміналізація та депеналізація, під якими розуміються загальне скорочення кількості правових заборон, відміна караності деяких діянь, а також переведення менш небезпечних злочинів до розряду проступків. Розкрито, що юридична відповідальність істотно впливає за допомогою правових засобів на розвиток суспільних відносин у напрямі їх гуманізації.

  Скачати повний текст

Досліджено генезис теорії поділу державної влади та способи її концептуального осмислення у класичній та сучасній науці конституційного права. Визначено сутність даного політико-правового поняття, з'ясовано його значення у процесі побудови демократичної та правової держави. Розглянуто основні конституційні гарантії, що дозволяють здійснювати поділ повноважень між законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади та ефективно взаємодіяти, забезпечуючи цілісність функціонування системи державної влади. Встановлено характерні особливості реалізації теорії поділу влади у перехідних політичних системах, досліджено правові аспекти балансу влади та базові політико-правові інститути, за допомогою яких органи різних гілок державної влади здійснюють взаємовплив та взаємодію. Виявлено основні напрями критики теорії поділу влади, запропоновано таку модель реалізації даної теорії, яка дозволяє знизити рівень конфліктності між окремими гілками влади. Досліджено специфіку діяльності органів конституційного правосуддя, встановлено їх роль та значення у процесі функціонування гілок державної влади, забезпечення пріоритету Конституції та дотримання принципу поділу влади.

  Скачати повний текст

Відзначено, що демократичні процеси, що розгортаються у процесі становлення громадянського суспільства, змінюють роль, призначення та загальну ідеологію діяльності правозахисних органів, які з засобів тиску на особистість, характерному тоталітарним суспільствам, поступово перетворюються в інститути її правової підтримки, забезпечення свободи життєздійснення у вільному суспільстві. Визначено напрямки трансформації ідеології та культури діяльності правозахисних органів: посилення відповідальності правозахисних органів перед особистістю, пом'якшення кримінальної політики та судової практики; демократизація правозахисних органів; грунтовний правовий супровід діяльності правозахисних органів; досягнення стабільності правового регулювання; можливість введення норм застосування звільнення від кримінальної відповідальності та покарання (звільнення від відбування покарання з випробуванням). Запропоновано тезу, що громадянське суспільство модернізує виховну та освітню політику і практику правозихисних органів, сприяє утвердженню в їх діяльності принципів: демократизації, толерантності, справедливості, полікультурності, ідеологічної неангажованості, відкритості. Наведено рекомендації щодо розширення та поглиблення зв'язків відповідних правозахисних органів з засобами масової інформації та громадськими організаціями.

  Скачати повний текст

Досліджено загальнотеоретичні аспекти форми державного правління (ФДП), її ознаки, критерії класифікації та фактори, що детермінують вибір певної моделі влади. Наведено класифікаційну схему ФДП та основні характеристики різних модифікацій ФДП на основі новітнього досвіду конституціоналізму. Проаналізовано генезис ФДП України, інституційно-правову специфіку моделі влади, закріпленої Конституцією України 1996 р. та скорегованої внесеними змінами в 2004 р., визначено ступінь її ефективності на підставі запропонованих критеріїв. Розкрито закономірності та тенденції розвитку ФДП за умов європейського конституціоналізму та визначено рекомендації щодо її удосконалення в Україні.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання соціальної функції української держави в широкому та вузькому значенні, еволюцію її розвитку, місце серед інших напрямків діяльності держави. Визначено зміст поняття "соціальний захист", наведено класифікацію функцій держави. Конкретизовано суть понять "соціальний захист", "соціальне забезпечення", "соціальна допомога", "соціальне страхування". Доведено, що соціальне забезпечення є частиною соціального захисту, а соціальне страхування та соціальна допомога - формами соціального забезпечення. Розроблено класифікацію державних органів, які здійснюють соціальну діяльність. Виконано аксіологічний аналіз реального стану соціальної функції у вузькому її розумінні. Запропоновано систему принципів соціального захисту, внесено пропозиції щодо їх нормативного закріплення.

  Скачати повний текст

Зроблено спробу здійснити комплексне теоретико-правове дослідження актуальної для державного будівництва наукової проблеми - форми правління сучасної держави. Висвітлено стан розробки даної теми. Визначено місце та роль форми державного правління у системі елементів форми держави. Виявлено основні закономірності виникнення та розвитку цього найважливішого політико-правового явища. Розкрито суть його поняття. Визначено історичні типи форм державного правління: монархію, поліархію. Сформульовано їх дефініції. Обгрунтовано критерії поділу монархічних і поліархічних форм державного правління на види та підвиди. Удосконалено традиційну класифікацію форм правління. Проаналізовано теоретико-юридичні та політико-практичні моделі парламентської, президентської та змішаної поліархій. Виявлено їх загальні й особливі риси в зарубіжних країнах. Розкрито засади конституціоналізованої 1996 р. в Україні форми державного правління. Проаналізовано її юридичні та політичні проблеми нової конструкції влади та визначено певні шляхи їх вирішення.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності становлення громадянської злагоди та наведено характеристику кожної з них, виявлено передумови необхідності й можливості управління громадянською злагодою на регіональному рівні, розроблено концептуальну модель регіонального управління громадянською злагодою. Запропоновано концепцію моделювання управління громадянською злагодою в регіоні та надано методичні рекомендації щодо реалізації регіональної моделі у формі конфедерації суспільно-політичних організацій як управління громадянською злагодою з боку громадян.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну конституційно-правову проблему становлення принципу поділу державної влади, з'ясовано співвідношення його закріплення в Конституції України та практичної реалізації у сучасній Україні. Здійснено конституційно-правовий та історико-теоретичний аналіз суті, змісту, вимог принципу поділу влади, створення механізму його реалізації у сучасній демократичній державі. Запропоновано концепцію, згідно з якою універсалізація принципу не знімає питання своєрідності його реалізації у країнах з неусталеною демократичною державно-правовою традицією, з нетривалим досвідом державотворення. Завдяки проведеному дослідженню встановлено національні особливості втілення на практиці принципу поділу влади. Визначено тенденції його реалізації у різні історичні часи української державності. Виявлено суперечності, наявні за умов конституційно-правового закріплення існуючої моделі поділу державної влади. Запропоновано нові підходи до моделі реалізації поділу влади на конституційно-правових засадах. На підставі компаративного аналізу досліджено особливості реалізації принципу поділу влади в Україні, державах-учасницях СНД, країнах Центральної та Східної Європи, в яких мав місце період політичних трансформацій після соціалістичного режиму. Вміщено тезу, що для реалізації принципу поділу влади необхідне його утвердження на рівні Конституції України, змістовне наповнення принципу, створення механізму стримувань і противаг. Наведено тлумачення принципу поділу влади між трьома гілками й іншими суб'єктами. Розглянуто українську модель поділу влади у контексті реально діючих моделей, запроваджених у цих країнах. Установлено, що в Україні може бути реалізована модель поділу влади як президентсько-парламентської так і парламентсько-президентської республіки.

  Скачати повний текст

Розроблено та теоретично обгрунтовано нові методологічні підходи та механізми державного управління, спрямовані на оптимізацію взаємодії державної влади та громадянського суспільства, узагальнено існуючі тенденції демократизації їх відносин. Виявлено зміни змісту і функцій державного управління, що відбуваються в даному контексті. Розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення системи та технологій державного управління в Україні. З'ясовано, що динамічний підхід до системи державного управління передбачає багатовекторність прийнятих рішень, їх оптимізацію і мотиваційну ефективність. Сформовано новий інфраструктурний підхід щодо організації взаємодії державної влади та громадянського суспільства в Україні, який забезпечує найбільш ефективну реалізацію їх відносин.

  Скачати повний текст

Визначено природу та сутність функцій держави як загальнотеоретичної категорії, їх основні ознаки. Досліджено концептуальні підходи до класифікації функцій держави, розкрито зміст понять держави й економічної сфери (ЕС), висвітлено вплив держави на ЕС та їх взаємозв'язок. Розглянуто проблеми меж втручання та напрямків взаємодії держави та ЕС суспільства, методи державного регулювання економічних відносин, зміст економічних функцій держави (ЕФД), принципи та форми їх здійснення. Охарактеризовано процеси економічної системи суспільства в цілому з метою з'ясування основних тенденцій розвитку ЕФД, проаналізовано основні передумови, що впливають на їх тенденції та ефективність.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження конституційно-правового статусу громадських організацій, проаналізовано механізм його набуття, реалізації та оптимізації. Визначено специфіку конституційної правосуб'єктності громадської організації, розглянуто правові аспекти взаємовідносин громадських організацій з іншими суб'єктами суспільного ладу, наведено пропозиції щодо їх удосконалення. Встановлено чинники формування сучасної системи громадських організацій, запропоновано класифікацію видів та визначено функції даних суспільних об'єднань. Проаналізовано систему гарантій діяльності громадських організацій, обгрунтовано концепцію їх державно-правової (конституційної) відповідальності.

  Скачати повний текст

Досліджено державність держави як такої, яка за повнотою реалізації ідеї повинна бути демократією, тому що тільки у цій формі наявне втілення її суті і вона є набільш життєздатним засобом для реалізації сутнісних сил людини. Феномен державної влади народу розкривається через сферу ідеальної реальності, складовою частиною якої вона є. Проаналізовано суть влади, визначено її межові засади, показано прояв демократичної форми влади як цілісності, диференційованої за частинами. Міру одержання свободи розглянуто як правову підставу демократії, яка формулююється у законі як такому, що співпадає з моральним началом людини. Успішність законодавчої творчості залежить від принципів організації державної влади народу та містить принципи деференціації державної влади та принципи реалізації свободи людини з метою забезпечення більш повної реалізації її сутнісних сил. Обгрунтовано, чому у демократичній державі здійснення принципів справедливого правосуддя можливе лише тоді, коли суд знаходиметься "по той бік" влади. Запропоновано критерій визначеності поняття "народ", розкрито структурну єдність державної влади народу за чотирма формами, а саме: контролю - безпосередньої влади народу, організації - законодавчої влади, керівництва - влади президента, управління - виконавчої влади. Устрій державної влади повною мірою відповідає ідеї демократичної державності за умови, коли він оформлюється як похідна від людини. Всі форми влади мають свою дійсність лише в цій єдності, а їх відмінності визначають суть ідеї державності демократичної держави.

  Скачати повний текст

Досліджено загальнотеоретичні та практичні питання суверенітету держави, народу та нації. Розкрито історичні закономірності розвитку ідеї суверенітету, сформульовано дефініцію суверенітету держави, виявлено його основні ознаки. Визначено фактори впливу на зміну розуміння державного суверенітету за сучасних умов. Проаналізовано вплив загальносвітових процесів глобалізації на трансформацію суверенітету держави. Показано співвідношення категорій "суверенітет" і "суверенні права". Висвітлено основні суверенні права народу, нації та держави.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення механізмів взаємодії влади та ЗМІ у контексті становлення громадянського суспільства в Україні. Досліджено сучасні наукові концепції функціонування мас-медіа та визначено можливості ЗМІ як контрольного ресурсу громадянського суспільства в Україні. Проаналізовано шляхи підвищення соціальної відповідальності української преси. Досліджено проблеми доступу до інформації у контексті збереження права громадян України на приватне життя. Узагальнено існуючий досвід взаємодії органів влади та мас-медіа у контексті зміцнення інституцій громадянського суспільства. Визначено перспективи використання новітніх інформаційно-комунікативних технологій у контексті підвищення ефективності державної інформаційної політики. Запропоновано напрями удосконалення механізмів взаємодії органів влади та ЗМІ як інституту громадянського суспільства.

  Скачати повний текст

Здійснено загальнотеоретичні дослідження проблеми співвідношення та поєднання умов і принципів соціальної та правової держави у межах єдиної концепції державно-правового будівництва, взаємозв'язку та взаємодії з громадянським суспільством. Розкрито суть понять та розглянуто ознаки правової та соціальної держави. Проаналізовано зміст моделей соціальної держави. Визначено систему факторів, що зумовлюють специфіку формування соціальної правової державності у різних країнах світу.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретико-правові та практичні питання реалізації правоохоронної функції держав Центральної Європи. На підставі теоретичного аналізу юридичної літератури та чинних нормативно-правових актів з визначеної проблематики досліджено інституційно-юридичні засади правоохоронних систем чотирьох держав: Польської Республіки, Чеської Республіки, Словацької Республіки та Угорської Республіки. Правоохоронну функцію держави розглянуто як самостійний і пріоритетний напрям державної політики, основною метою якого є захист за допомогою юридичних засобів принципів конституційного ладу та права загалом (зокрема, прав, свобод і законних інтересів людини та громадянина, зміцнення законності та правопорядку), що одночасно виступає правовою формою досягнення інших цілей суспільства і держави. Розглянуто закономірності та технологію реформування правосуддя, прокуратури та поліції держав Центральної Європи. Досліджено законодавчі засади функціонування правоохоронних органів та практичні проблеми їх діяльності. Сформульовано основні напрями реформування правоохоронної системи України.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз моделі правової держави в історико-правовому, теоретико-правовому та нормативно-правовому аспектах, розглянуто сучасні проблеми її практичної реалізації у конституційно-правовій практиці зарубіжних держав та України. Вперше виділено три базові складові дослідження феномену праводержавності та запропоновано шляхи взаємоузгодження різних теоретико-методологічних підходів щодо формування концепту правової держави в сучасній юридичній науці. Розроблено загальну класифікаційну модель методів дослідження правової держави, розкрито зміст застосованих у сучасній юридичній науці формального та матеріального підходів щодо визначення сутності поняття правової держави. Здійснено порівняльний аналіз різних моделей правової держави, досліджено співвідношення процесів практичної реалізації моделей правової та демократичної держави. Визначено тенденції розвитку праводержавності за сучасних умов вітчизняного державотворення, розглянуто базові проблеми практичної реалізації моделі правової держави та запропоновано конкретні шляхи їх вирішення. Встановлено критерії визначення ефективності процесів формування праводержавності в Україні.

  Скачати повний текст

Визначено поняття правового закону, його суть, зміст та юридичні ознаки. Сформульовано принципи правового закону. Наголошено на особливому соціальному значенні нормативності правового закону, як регулюючої системи, за допомогою якої може бути досягнуто постійне відтворення у суспільному житті загальнолюдських цінностей та ідей. Сформульовано мету правового закону, яка полягає в реалізації об'єктивності права в суб'єктивну форму його вираження, адекватну суверенній волі всього народу та науково обгрунтованим началам. В контексті вимог Конституції України акцентовано увагу на взаємовпливі правового закону та держави, необхідності реалізації дії принципу верховенства права через підпорядкування держави положенням Конституції та правовим законам України. Запропоновано ієрархію правових законів за ознаками фундаментальності норм, ступенем розкриття конституційних принципів, повноти волевиявлення народу, особливості процедури прийняття та приналежності до національної системи законодавства.

  Скачати повний текст