Визначено поняття та характерні риси довірчих правовідносин з іноземним елементом, встановлено їх місце серед інших правовідносин, які відносяться до предмету міжнародного приватного права, проаналізовано основні джерела, які застосовуються до регулювання таких відносин у країнах континентального та загального права. Запропоновано способи кваліфікації довірчих конструкцій, а також досліджено проблеми встановлення змісту іноземного права та застосування його судом до регулювання таких відносин. Особливу увагу приділено судовій практиці вирішення спорів, які виникають з довірчих правовідносин з іноземним елементом, сформованій у країнах загального права.

  Скачати повний текст

Удосконалено теоретичне обгрунтування існування правового інституту довірчого управління майном і визначено його відмінність від аналогічних конструкцій в цивільному праві України. Розглянуто соціально-правові й економічні передумови виникнення цього інституту, сфера його застосування. З'ясовано переваги й недоліки інституту довірчого управління майном у порівнянні з альтернативними конструкціями по управлінню майном. Запропоновано авторське поняття договору довірчого управління майном. Обговорено предмет, суб'єктивний склад договору, права й обов'язки сторін, правові наслідки невиконання (неналежного виконання) умов договору й підстави дострокового припинення його дії. Уперше визначено поняття управління як цивільно-правової категорії. Запропоновано ввести до кола об'єктів довірчого управління майном грошові кошти, валютні цінності й розробити специфічний механізм управління ними в межах структури довірчого управління майном. Наведено пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства та правозастосовної практики.

  Скачати повний текст

Уперше досліджено специфіку правового регулювання відносин з управління чужим майном у західноєвропейських країнах (ФРН, Франції, Англії) та Румунії і обгрунтовано висновок про відмінність фідуції (довірчої власності), характерної для континентального правопорядку, від англо-американського інституту транту. Проведено порівняльно-правовий аналіз становлення інституту довірчого управління (ДУ) майном в Україні, Республіці Молдова та Російській Федерації та встановлено специфіку українського законодавства. Доведено доцільність поширення режиму довірчого управління на ситуації необхідності встановлення управління майном особи, визнаної безвісно відсутньою та особи, місце перебування якої невідоме. Запропоновано встановити загальне право щодо оплатного характеру договору ДУ, за винятком випадків, коли майно, передане в ДУ, не використовується у підприємницькій діяльності.

  Скачати повний текст

Наведено визначення поняття "довірчі операції трастової компанії". На підставі вивчення досвіду країн неанглосаксонської системи права щодо існування у межах однієї правової системи інституту трасту та інституту довірчого управління майном обгрунтовано висновок, що спільне використання у правовій системі України інституту довірчої власності та інституту управління майном удосконалює правові механізми управління активами фізичних і юридичних осіб, розширює підприємницьку практику. Аргументовано доцільність введення в систему цивільного права України інституту агентування. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення законодавства України, яке регулює діяльність довірчих товариств.

  Скачати повний текст