Визначено суть поняття кримінального закону, зважаючи на єдність його змісту та форми, висвітлено можливі зміни кримінального закону шляхом трансформації його змісту, форми поступово або одночасно. Акцентовано увагу на неможливості досягнення мети офіційного оприлюднення кримінального закону, який встановлює злочинність діяння та посилює кримінальну відповідальність, у разі набуття ним чинності з дня опублікування. Наведено загальне визначення поняття часу вчинення злочину, без урахування об'єктивних ознак. Доведено, що кримінальний закон може мати лише зворотну дію, а не зворотну чинність або зворотну силу. Зазначено, що зворотна дія кримінального закону в часі має не морально-етичне або прагматичне, а юридичне обгрунтування. Виділено матеріальні та формальні підстави звротної дії кримінального закону в часі, показано їх співвідношення та прояв у кримінальному законі України.

  Скачати повний текст

Проаналізовано системні та системоутворювальні зв'язки кримінального закону. На основі системного аналізу наукових джерел сформульовано поняття системного тлумачення кримінального закону, проаналізовано його істотні та неістотні ознаки. Досліджено співвідношення системного тлумачення кримінального закону з іншими способами тлумачення. Обгрунтовано можливі прийоми та правила системного тлумачення кримінального закону, охарактеризовано особливості застосування таких правил. Зазначено, що на даному етапі розвитку системи законодавства необхідно використовувати системне тлумачення кримінального закону у комплексі з іншими способами.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні проведено комплексне дослідження питання обгрунтування кримінально-правових заборон. На базі методології сучасної теорії кримінального права та діалектичного методу обрунтовано визначення процесу криміналізації, кримінальної та кримінально-правової політики. Розглянуто систему факторів, які необхідно враховувати в процесі встановлення кримінально-правової заборони та принципів, які впливають на формування кримінально-правової норми. Наведено визначення теорії криміналізації та аргументи щодо доцільності її відокремлення на рівні з теорією кваліфікації, пеналізації та призначення покарання. Досліджено процес формування кримінального законодавства України, виявлено окремі недоліки (відсутність легального визначення дефініцій, наявність значної кількості оціночних категорій, неузгодженість ідентичних понять, які використовуються в різних нормах).

  Скачати повний текст