Досліджено питання аналізу процесу виникнення міжнародного спортивного права як окремої галузі міжнародного права, його вплив на формування підстав для появи самостійної галузі "спортивне право" у правових системах різних країн світу. Обгрунтовано появу інших об'єктивних критеріїв для виокремлення в системі українського права спортивного права як самостійної комплексної галузі, зокрема, специфіку суб'єктів і правовідносин між ними, які регулюються спортивним правом, наявності комплексного специфічного для спортивного права методу правового регулювання та інших галузеутворювальних компонентів, які дозволяють робити висновок про відмінність спортивного права як самостійної комплексної галузі права від інших галузей права. Досліджено особливості імплементації міжнародно-правових актів у сфері фізичної культури та спорту у національну правову систему України, проаналізовано специфіку та відмінності системи спортивного права. На підставі результатів проведеного дослідження зроблено висновок про достатність підстав для виділення спортивного права України як самостійної комплексної галузі права, про наявність специфіки механізму імплементації норм міжнародного спортивного права та норм міжнародно-правових актів, які регулюють правовідносини у сфері спорту в національне спортивне законодавство. Запропоновано конкретні пропозиції щодо внесення змін до законодавства.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості законодавчого регулювання міжнародних туристичних відносин (МТВ) в країнах з англо-американською та континентальною системами права. Визначено особливості системи правового регулювання МТВ на рівні міждержавних і внутрішньодержавних публічно- та приватноправових відносин у галузі туризму, досліджено специфіку їх взаємодії. Узагальнено підходи до матеріально-правового та колізійного регулювання МТВ у доктрині та законодавстві держав - флагманів туристичної галузі. Проаналізовано характерні риси правового регулювання МТВ, розроблено науково обгрунтовані пропозиції щодо вдосконалення туристичного законодавства України.

  Скачати повний текст

Розглянуто співвідношення концепції загальної спадщини людства та концепції всесвітньої культурної та природної спадщини. Проаналізовано міжнародно-правові відносини держав-учасниць Конвенції ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини 1972 р. та конвенційних органів, зокрема, Міжурядового комітету з охорони всесвітньої культурної та природної спадщини, Фонду охорони всесвітньої спадщини з приводу захисту, використання, популяризації об'єктів культури та природи, внесених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Охарактеризовано міжнародно-правові відносини, що виникають у зв'язку з укладенням Конвенції ЮНЕСКО щодо охорони нематеріальної культурної спадщини 2003 р., присвяченій збереженню та популяризації об'єктів, що становлять нематеріальну культурну спадщину (пісні, легенди, вірування, обряди, традиції, ремесла).

  Скачати повний текст