Обгрунтовано, що на кожному з етапів розвитку громадянського суспільства ідеї правової держави відбивають відповідний рівень культури та реальну правову дійсність у конкретній країні та у світі в цілому. Встановлено, що стратегічною метою реалізації конституційної моделі правової держави в Україні є створення такої системи державної влади, яка б відповідала стандартам демократичної, правової держави з соціально орієнтованою ринковою економікою, враховувала потреби суспільства та кожної окремої особистості. Показано, що обов'язковою умовою поглиблення демократичних засад в управлінні державою є створення надійного механізму стримувань і противаг між законодавчою та виконавчою гілками влади та неухильне дотримання владними структурами Конституції України. Визначено, що основними напрямками реалізації коституційної моделі правової держави в Україні є конституційна, парламентська, адміністративна, муніципальна реформа, реформування виборчого законодавства та судоустрою. Аргументовано, що головним завданням сучасного українського конституціоналізму є поєднання конституційної моделі правової держави з реальною практикою державного будівництва.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне вивчення юридичної відповідальності як соціального явища, правової категорії та правого інституту. Розкрито суть поняття, висвітлено підстави, види юридичної відповідальності, проведено аналіз теоретичних проблем добровільної та державно-примусової форм її реалізації. Досліджено соціальну природу категорії "відповідальність" і процес її розвитку. Висвітлено місце та роль даної відповідальності у забезпеченні правопорядку. Обгрунтовано висновок, що зміст юридичної відповідальності визначається з урахуванням позитивного та негативного її аспектів, що висвітлює соціальне призначення даного інституту. Виявлено доцільність існування двох форм реалізації юридичної відповідальності (добровільної та примусової), а безпосередню роль у механізмі її релаізації відіграє діяльність правоохоронних органів, яка може відбуватись за допомогою відповідних методів у межах правозастосування та поза ними. Зроблено висновки, які стосуються природи, механізму та видів юридичної відповідальності.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємну відповідальність особи та держави як різновид соціальної відповідальності, демократичного інституту демократичної, соціальної, правової держави за умов поглиблення політичної реформи, розбудови громадянського суспільства, інтеграції Української держави до світового та європейського політичного і правового простору. Запропоновано тезу, що перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління можливий лише за умови вдосконалення демократичного інституту взаємної відповідальності особи та держави, досягнення взаєморозуміння між різними гілками влади, президентом і урядом, владою та опозицією. Доведено, що демократизація суспільства, поглиблення політичної реформи створюють умови для нового, демократичного формату відносин між особою та державою, зокрема не патерналістських, а партнерських. На підставі проведеного аналізу інституту взаємної відповідальності особи та держави запропоновано розвинути теоретичний базис демократичної, соціальної, правової держави та розробити цілісну й ефективну наукову концепцію взаємної відповідальності особи та держави за умов розбудови української державності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Надано характеристику категорії "праворозуміння" як центральної категорії теорії права і держави, філософії права. Визначено зміст типів праворозуміння: юридичного, легістського, широкого (багатоаспектного) та виявлено їх зв'язок зі змістом категорії "законність", що дає змогу прослідкувати взаємозв'язок правової теорії з юридичною практикою. З'ясовано погляди представників тих правових шкіл, які визначають право як явище надпозитивне (наддержавне), тобто розмежовують поняття "право" і "закон". Проаналізовано погляди представників неопозитивістських шкіл права, які ототожнюють право з законом. Визначено досягнення та недоліки наведених правових шкіл. Розглянуто етапи розвитку вітчизняної юридичної науки впродовж XX ст. та відповідні періоди вітчизняного праворозуміння. Визначено спрямованість сучасного праворозуміння та його вплив на юридичну діяльність (наукову, освітню, практичну). Обгрунтовано необхідність домінування широкого (багатоаспектного) розуміння суті права та доцільність формування інтегративної юриспруденції.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні засади юридичного прогнозування. Розглянуто проблему розвитку юридичної прогностики, визначено місце юридичного прогнозування в системі соціального прогнозування. Розкрито зміст поняття, ознаки та структуру юридичного прогнозування. Визначено критерії класифікації юридичних прогнозів. Охарактеризовано їх основні види за цільовим критерієм залежно від часового інтервалу. Проаналізовано основні принципи юридичного прогнозування. Розглянуто методи експертних оцінок, екстраполяції та моделювання як способів юридичного прогнозування. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення методології юридичного прогнозування.

  Скачати повний текст

Проаналізовано етнічні, соціальні, культурні ознаки національної правосвідомості запорозького козацтва на прикладі судової системи Запорозької Січі XVII - XVIII ст. Досліджено особливості формування правової свідомості, визначено її види та структуру. Висвітлено питання щодо феномену національної правосвідомості, її значення в реконструкції судової системи держави. Розглянуто принципи судочинства військової демократії Запорозької Січі та визначено можливості їх відображення в теоретичних розробках Концепції судово-правової реформи в Україні.

  Скачати повний текст

Вперше до наукового обігу введено термін "професійно-політична культура юриста". Дану категорію визначено як службово-функціональну складову політичної культури юриста, важливий компонент його професійної культури. Розроблено концепцію професійно-політичної культури юриста у контексті сучасної філософії права - визначено відповідні теоретико-методологічні засади, детермінанти, принципи та функції. Обгрунтовано філософсько-правові засади формування професійно-політичної культури юриста на мікрорівні, які пов'язані, насамперед, з філософією юридичної освіти. Запропоновано модель професійно-політичної культури українського юриста XXI ст., визначено загальну спрямованість правового забезпечення практичних заходів щодо її формування.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження феномену селянської правосвідомості в історико-правовій реальності 1917 - 1921 рр. Значну увагу приділено конфлікту видів правосвідомостей (громадської та індивідуальної, соціальної та національної, центральної та периферійної, елітарної та егалітарної). Проаналізовано соціально-групові інваріанти правосвідомості. Доведено, що перехідне буття та перехідна форма суспільної свідомості реалізувалися у маргінальні типи соціальності, державності та права, зумовили наявність особливого комплексу маргінальної правосвідомості та розширення сфер аномії. Жоден політичний режим не визнав за селянами правоздатності цілісного суб'єкта, так само, як жодна з влад, що перманентно змінювалися, не закріпилася у селянській правосвідомості як легітимна. Показано, що особливості селянської правосвідомості зумовили феномен селянської Повстанської армії, яка відігравала самостійну роль у протистоянні всім видам влади в Україні. Досліджено феномен правосвідомості інсургентів. У правосвідомості селян Нестор Махно персоніфікував архетип батька, спасителя. Виявлено специфіку та суть махновщини - найбільшого соціального руху, у центральну проблему якого становили розподіл, збереження та захист одержаної та/або захопленої землі. Зазначено, що цей рух поєднував різні типи соціальності, був зумовлений могутнім сплеском селянської правосвідомості та захистом споконвічних селянських цінностей. Сформульовано висновок, що махновщина була просторово-часовою утопією. Проаналізовано недержавний ресурс правосвідомості. Здійснено категоризацію поняття "історико-правова реальність".

  Скачати повний текст

Проаналізовано поняття, сутність, зміст і загальні особливості юридичної відповідальності. Досліджено процес становлення юридичної відповідальності як охоронного інституту держави. Визначено, що під категорією "юридична відповідальність" слід розуміти встановлені чинним законодавством негативні наслідки скоєного правопорушення, настання яких гарантується можливістю вживання до винної особи заходів державного примусу. Висвітлено проблему класифікації юридичної відповідальності та питання співвідношення правовідновлювальної та штрафної (каральної) відповідальності. Акцентовано увагу на питанні права та моралі, які є нормативними регуляторами суспільних відносин і діють в єдиному полі соціальних зв'язків, мають одну мету - урегулювання людських відносин, вироблення у них сприятливих для суспільного розвитку нормативно-ціннісних стандартів, закріплення найбільш ефективних форм соціальних взаємовідносин. Обгрунтовано, що значною проблемою українського суспільства є декриміналізація та депеналізація, під якими розуміються загальне скорочення кількості правових заборон, відміна караності деяких діянь, а також переведення менш небезпечних злочинів до розряду проступків. Розкрито, що юридична відповідальність істотно впливає за допомогою правових засобів на розвиток суспільних відносин у напрямі їх гуманізації.

  Скачати повний текст

Розглянуто відношення "людина - право" та його аксіологічний вимір у контексті антропологічних та аксіологічних проблем права. Висвітлено погляди на відношення "людина - право" у вітчизняній філософсько-правовій думці з кінця XIX - до початку XXI ст. Визначено підходи щодо наукового дослідження людини в праві. Розглянуто проблеми правової антропології та правової аксіології. Виявлено двоспрямованість та двоскладовість системи правової антропології, виведено антропоетнічну парадигму останньої та запропоновано її визначення. З'ясовано зміст категорії людина у праві, введено терміно-поняття "людинорозуміння" та "правове людинорозуміння", визначено напрями їх дослідження. Розроблено аксіологічний підхід щодо проблематики людини в праві, основою якого є положення про визнання людини вищою соціальною цінністю. Виявлено закономірність здійснення гуманістичної природи права у напрямі визнання та утвердження людини як найвищої соціально-правової цінності у поступі від статусу людини поза правом до становлення права людини. Встановлено тенденції процесів здійснення гуманістичної природи права.

  Скачати повний текст

Досліджено європейські стандарти прав людини в контексті правозастосування сучасної України. Під час аналізу цієї проблеми використано переваги природно-правового й антропологічного підходів, оскільки саме такий підхід дає можливість висвітлити феномен правозастосування адекватно до нових реалій сучасності, і, найперше, - масової появи в сучасній Україні людини ринкового суспільства. Поліметодологізм, застосований в дослідженні, з акцентом на зазначених вище підходах, дозволив висвітлити проблему на категоріальному рівні, що неможливо було б здійснити на засадах монометодології. На основі теоретичного аналізу літератури запропоновано авторський погляд на питання сутності та правової природи правозастосування специфічної форми реалізації права; дано визначення категорій правозастосування, правозастосовного акту. Розглянуто питання змісту й юснатуралістичних витоків європейських стандартів прав людини, поняття принципів права, їх співвіднесеності, ролі та значимості в українському судочинстві, державному управлінні. Увагу приділено розгляду принципу верховенства права в правоохоронній діяльності, правозастосуванню в правоохоронних органах України, внесено пропозиції стосовно вдосконалення даної діяльності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано генезис глобалістських ідей та концепцій, які знайшли відображення в роботах провідних вітчизняних і зарубіжних науковців. Досліджено правову глобалізацію як один з найважливіших аспетків загальної глобалізації. Виявлено та проаналізовано основні напрями впливу глобалізації на національні правові системи, зокрема, універсалізація національного права (методами й прийомами якої є рецепція, гармонізація, уніфікація, стандартизація, адаптація, апроксимація та інфільтрація), подальше посилення впливу міжнародного права на національне право, зміцнення позиції регіонального права в функціонуванні національної правової системи і плив наднаціонального права як продукту глобалізаційних процесів на національну правову систему. Проаналізовано концептуальні проблеми збереження самобутності національної правової системи за умов глобалізації.

  Скачати повний текст

Досліджено генезис теорії поділу державної влади та способи її концептуального осмислення у класичній та сучасній науці конституційного права. Визначено сутність даного політико-правового поняття, з'ясовано його значення у процесі побудови демократичної та правової держави. Розглянуто основні конституційні гарантії, що дозволяють здійснювати поділ повноважень між законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади та ефективно взаємодіяти, забезпечуючи цілісність функціонування системи державної влади. Встановлено характерні особливості реалізації теорії поділу влади у перехідних політичних системах, досліджено правові аспекти балансу влади та базові політико-правові інститути, за допомогою яких органи різних гілок державної влади здійснюють взаємовплив та взаємодію. Виявлено основні напрями критики теорії поділу влади, запропоновано таку модель реалізації даної теорії, яка дозволяє знизити рівень конфліктності між окремими гілками влади. Досліджено специфіку діяльності органів конституційного правосуддя, встановлено їх роль та значення у процесі функціонування гілок державної влади, забезпечення пріоритету Конституції та дотримання принципу поділу влади.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито сутність основних понять, принципів, методів та засобів вербального біхевіоризму як однієї з провідних методологій формування правомірної поведінки працівника ОВС у контексті сучасних філософсько-правових концепцій. Узагальнено теоретичні засади застосування вербального біхевіоризму в діяльності органів внутрішніх справ. Проведено дослідження правовідносин, правової комунікації та поведінки працівників ОВС. Проаналізовано взаємозв'язок вербального біхевіоризму, герменевтики, комунікативної філософії та юридичних дисциплін у формуванні правомірної поведінки. Розкрито правові засади соціальної сутності людини у вербально-біхевіористському та герменевтичному вимірах. Визначено роль вербального біхевіоризму у формуванні правового світогляду працівника ОВС як одного з чинників запобігання злочинності. Досліджено герменевтику інформаційного насильства у сфері діяльності ОВС. Визначено сутність закону як вербального регулятора поведінки соціального суб'єкта. Розроблено вербально-біхевіористський метод виявлення правомірної та протиправної поведінки соціального суб'єкта. Обгрунтовано шляхи вирішення філософських проблем формування правомірної поведінки працівника ОВС.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження юридичної мови як невід'ємного чинника правової системи та способу відображення мовної свідомості учасників комунікації у даній сфері. Проаналізовано історію становлення, традиції, функції юридичної мови в Україні, виявлено особливості мови актів застосування права залежно від рівня професійності, мовної підготовки, загальної та правової культури суб'єктів правозастосування, запропоновано визначення поняття "юридична мова". Охарактеризовано стан юридичної терміносистеми, яка формується в сучасній Україні, визначено роль і місце дефініцій у текстах правових актів, зроблено висновок про невизначеність даного питання на нормативному рівні. Показано відкритість мовної системи, що дозволяє визнати процеси запозичення й інтернаціоналізації мови як позитивні явища. У порівняльному аспекті досліджено мовно-юридичні характеристики нормативних і правозастосовних актів. Акцентовано увагу на композиційних особливостях правозастосованих актів вищих органів управління й актів органів внутрішніх справ. Розкрито подвійний характер актів застосування права. З'ясовано, що державно-владний характер зближує його з нормативним, регулювання конкретної ситуації свідчить про індивідуальний характер, який визначає специфіку тексту акта та потребує від суб'єкта певних умінь і навичок. Обгрунтовано твердження, що сучасна мовно-правова культура правознавців має будуватися на комутації - здатності знаходити, встановлювати та використовувати зв'язки для удосконалення засобів взаємодії, навчання та передачі вмінь і навичок, обміну інформацією, встановлення контактів і вирішення конфліктів. Обгрунтовано необхідність вивчення позитивного досвіду інших країн з підготовки та систематизації правових актів, визначено перспективи удосконалення їх мови.

  Скачати повний текст

Здійснено загальнотеоретичне юридичне дослідження взаємозв'язку держави та права, який базується на концепції "симфонія влад". Запропоновано визначення "симфонії влад" як гармонійної взаємодії, але не з метою злиття світської та церковної влад на основі цінностей моралі, православ'я, права, а з метою досягнення суспільного миру, злагоди та благополуччя, відродження та утвердження духовності. Висвітлено основні моделі відносин християнської церкви та держави. Доведено, що "симфонія влад" є характерною тільки для православної цивілізації. Проаналізовано вітчизняну традицію втілення у життя концепції "симфонії влад", а також правові засади державно-церковних відносин держави та церкви у сучасній Україні.

  Скачати повний текст

Відзначено, що демократичні процеси, що розгортаються у процесі становлення громадянського суспільства, змінюють роль, призначення та загальну ідеологію діяльності правозахисних органів, які з засобів тиску на особистість, характерному тоталітарним суспільствам, поступово перетворюються в інститути її правової підтримки, забезпечення свободи життєздійснення у вільному суспільстві. Визначено напрямки трансформації ідеології та культури діяльності правозахисних органів: посилення відповідальності правозахисних органів перед особистістю, пом'якшення кримінальної політики та судової практики; демократизація правозахисних органів; грунтовний правовий супровід діяльності правозахисних органів; досягнення стабільності правового регулювання; можливість введення норм застосування звільнення від кримінальної відповідальності та покарання (звільнення від відбування покарання з випробуванням). Запропоновано тезу, що громадянське суспільство модернізує виховну та освітню політику і практику правозихисних органів, сприяє утвердженню в їх діяльності принципів: демократизації, толерантності, справедливості, полікультурності, ідеологічної неангажованості, відкритості. Наведено рекомендації щодо розширення та поглиблення зв'язків відповідних правозахисних органів з засобами масової інформації та громадськими організаціями.

  Скачати повний текст

Проведено системне дослідження теоретичних концепцій вітчизняних науковців XIX - початку XX ст. щодо розмежування приватного та публічного права. Розкрито зміст поняття "правова думка України", висвітлено взаємозв'язки українських і західноєвропейських учених щодо вирішення проблеми розмежування приватного та публічного права. Здійснено умовний поділ процесу дослідження приватного та публічного права на три періоди: перша половина XIX ст.; друга половина XIX ст. - 1917 р.; 1920-ті рр. Встановлено критерії розмежування приватного та публічного права, показано їх значення для сучасної правотворчої та правозастосовчої практики в Україні.

  Скачати повний текст