В дисертації аналізуються державно-управлінські процеси в Українській державі Гетьмана Павла Скоропадського. Спираючись на широку джерельну базу, визначено рівень легітимності влади Гетьмана, розкрито його правовий статус, місце та роль в системі органів державного управління. Досліджено структуру та компетенцію центральних та місцевих органів державного управління, охарактеризовано інститут державної служби Української держави. В роботі висвітлено пріоритетні напрями управлінської діяльності гетьманської адміністрації. Одним із першочергових управлінських заходів були - визначення території, на яку поширювалися рішення органів державного управління і встановлення державних кордонів. В дисертації розкрито форми управлінської діяльності, основними з яких були організаційна робота, встановлення норм права та їх застосування. Висвітлено методи управління, які застосовували центральні та місцеві органи Української держави: правове регулювання, владне веління, встановлення заборон, застосування примусових заходів. Досліджено практичне здійснення державними органами цензурної справи, проаналізовано правовий статус громадян Української держави та іноземців.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний історико-правовий аналіз становлення та розвитку законодавчого процесу й елементів законодавчої техніки у період Центральної Ради, Гетьманату П.Скоропадського та Директорії. Запропоновано визначення терміна "законодавчий процес". Висвітлено особливості здійснення та тенденції розвитку законодавчої процедури, зв'язки між законодавством, правила підготовки проектів законодавчих актів. Визначено характерні спільні риси законотворення для всіх досліджених державних утворень. Значну увагу приділено питанням запровадження української мови у нормотворчість, а також роботи стосовно систематизації законодавства 1917 - 1920 рр. Зроблено висновок, що характерною рисою законодавчого процесу у трьох державах, що існували на території України у 1917 - 1920 рр., була його наступність, а також постійний розвиток й удосконалення. Зазначено, що кожне нове державне утворення у межах запровадженої форми державної влади сприймало здобутки попереднього. Водночас залежність від форми державної влади, від політики, яку проводило нове державне утворення, гальмувало втілення у життя прогресивних ідей, їх розвиток, підвищення якісних характеристик законодавчого процесу, законодавчих механізмів у досліджений період та нормативно-правових актів.

  Скачати повний текст

Досліджено основні напрями діяльності органів земського самоврядування Правобережної України у 1917 - 1920 рр. Проаналізовано зміни в особовому складі земських зборів, охарактеризовано соціальне та матеріальне становище співробітників даних структур у досліджений період. Висвітлено політику Тимчасового уряду, різних українських політичних режимів та інших військово-політичних сил, які діяли в регіоні, щодо органів земського самоврядування. Охарактеризовано фінансове становище земств, досліджено основні напрямки їх роботи - економічний розвиток краю, культурно-просвітницьку діяльність, соціальне забезпечення, допомога армії УНР і правоохоронним структурам.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено теоретико-прикладні проблеми виникнення, становлення та розвитку земельного законодавства різних владних режимів на території України за період 1917 - 1921 рр. Розкрито методологічний апарат і опрацьовано історіографічні джерела як емпіричну базу дослідження. Визначено історичні передумови розвитку земельного законодавства доби української революції 1917 - 1921 рр. Проаналізовано та визначено ознаки земельного законодавства кожного з досліджених владних режимів. Запропоновано диференціацію українського радянського земельного законодавства за періодами: виникнення (грудень 1917 - квітень 1918 рр.); закондавчого утвердження соціалістичних основ землеустрою (листопад 1918 - серпень 1919 рр.); початку стабілізації земельного законодавства УСРР (грудень 1919 - березень 1921 рр.). З використанням результатів дослідження виявлено аналогії між розвитком земельного законодавства дослідженого періоду з однотипними сучасними процесами.

  Скачати повний текст

Досліджено політико-правові підходи національних урядів України в період визвольних змагань 1917 - 1920 рр. та уряду радянської України протягом 1917 - 1927 рр. до вирішення проблем власності та кримінально-правової охорони власності від протиправних посягань. На підставі результатів вивчення законодавчих актів, архівних документів і матеріалів, періодичних, наукових видань проаналізовано практику законотворення, висвітлено питання становлення та діяльності правоохоронних органів у сфері боротьби з посяганням на власність. Досліджено особливості системи кримінально-правових норм, спрямованих на охорону власності. Дана система існувала у кримінальному законодавстві радянської України до його кодифікації та у Кримінальних кодесах УСРР 1922 і 1927 рр. Внесено пропозиції щодо урахування минулого досвіду кримінально-правового забезпечення захисту власності з застосуванням нового кримінального закону та вдосконаленням засобів боротьби з протиправними посяганнями на неї.

  Скачати повний текст

На підставі правового аналізу конституційних актів, нереалізованих проектів конституції України, архівних документів досліджено розвиток конституційного будівництва в УНР у листопаді 1918 - на початку 1921 рр., а також вплив на нього різних об'єктивних і суб'єктивних факторів. Визначено, що конституційне будівництво в УНР було закономірним підсумком державотворення, відтворило у собі ті тенденції та особливості, які мали місце у процесі державотворення. Виявлено два етапи у конституційному будівництві доби Директорії, їх особливості, зміни у конституційному оформленні двох напрямків у процесі державотворення. Здійснено порівняльно-правовий аналіз проектів Конституції УНР і конституційних актів, виданих за часів Директорії.

  Скачати повний текст

На основі аналізу правових джерел розглянуто становлення та розвиток кримінального законодавства у 1917 - 1921 рр. Основну увагу приділено виявленню тенденцій його розвитку, закономірностей та особливостей, причин впровадження та застосування певних кримінально-правових інститутів і норм, а також установленню зв'язку з подальшим розвитком кримінального законодавства України. Доведено існування власного кримінального законодавства України у 1917 - 1921 рр. і безперервність розвитку у даний період, виявлено закономірності та особливості його генезису.

  Скачати повний текст

Розкрито особливості виникнення та становлення кримінального права України в 1917 - 1922 рр. На підставі законодавчих актів, архівних документів та наукової літератури проаналізовано практику законотворчості державних утворень, що діяли в даний період на Україні в кримінально-правовому аспекті. Зроблено висновок, що за умов протиборства різних політичних сил і воєнних дій у період громадянської війни в Україні кримінальний закон не забезпечував належного захисту суспільних відносин від протиправних посягань. Розглянуто найбільш небезпечні та розповсюджені в даний період злочини, надано їх класифікацію. Висвітлено питання становлення і діяльності судових та правоохоронних органів, що здійснювали боротьбу з різними злочинними посяганнями.

  Скачати повний текст

Доведено, що суди та правоохоронні органи Центральної Ради, гетьманату Скоропадського та Директорії в своїй діяльності деякий час керувалися законами колишньої Російської імперії та тимчасового уряду, зокрема, "Уставом Уголовного Судопроизводства" 1864 р., які поступово було зміцнено та доповнено урядами Української Народної Республіки та Української держави. Встановлено, що нормативно-правові акти Центральної Ради, гетьманату Скоропадського та Директорії в галузі судочинства закріпили низку положень, відмінних від тих, що містилися у дореволюційному російському законодавстві, які стали принципово новими на той час: порядок формування судів, їх кількісний склад, відсутність присяжних засідателів під час судового розгляду справи та відмова законодавців від апеляційного оскарження вироку суду. Обгрунтовано положення, що важливою новацією закону Директорії "Про поступовання в штабних судах" є виділення порушення кримінальної справи в окрему стадію судочинства, яка згодом стала першою стадією в радянському та сучасному українському кримінальному процесі. Зазначено, що більшість нормативно-правових актів у галузі судочинства, прийнятих у періоди Центральної Ради, гетьманату Скоропадського та Директорії, не діяли внаслідок складної політичної ситуації в Україні та важких умов військового часу.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення архівних документів і матеріалів, наукової та мемуарної літератури висвітлено історію створення, розглянуто питання організації та правові засади діяльності військового формування Січових Стрільців за період його перебування у складі армій Української Народної Республіки (доби Центральної Ради та Директорії), а також показано його роль у забезпеченні охорони надбань української революції від зовнішніх посягань. Проаналізовано нормативно-правові акти українських урядів та їх військових відомств, що регламентували організацію та діяльність Збройних Сил України доби визвольних змагань на різних етапах державотворення та військового будівництва, а також розпорядчі документи військового формування Січових Стрільців. Встановлено відмінності організаційно-правового забезпечення даного військового формування у порівнянні з нормами тогочасного законодавства.

  Скачати повний текст

Досліджено складні процеси становлення та налагодження діяльності міліції в УНР в період Української Центральної Ради та Директорії. Проаналізовано законодавчі й інші нормативно-правові акти з регулювання організації та діяльності міліції, її завдань у сфері охорони правопорядку та боротьби зі злочинністю. Розглянуто особливості побудови та правового регулювання правоохоронних органів в Західно-Українській Народній Республіці. Увагу приділено нормотворчій діяльності МВС доби Директорії, коли активно розроблялися організаційно-правові засади діяльності міліції. Висвітлено організаційні зусилля уряду та МВС УНР даного періоду щодо створення та залучення громадських формувань ("Вільне козацтво", народна самооборона, сільські десятські тощо) до охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю, вироблення правових засад їх організації та діяльності, забезпечення їх взаємодії з міліцією.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання організаційно-правових аспектів розвитку освіти України в 1917 - 1921 pp. Доведено, що в Україні у період української національної революції 1917 - 1921 pp. створено національну систему освіти, де важливу роль відіграє виховання, а навчання у школі максимально наближається до життя, що формує теоретичні основи та виробляє практичні навички в учнів. Зазначено, що державні органи управління освіти сприяють розвитку національної освіти загалом і налагодженню управлінської системи на місцевому рівні. Визначено, що функціонування сфери освіти базується тільки на правових засадах. Здійснено класифікацію й аналіз юридичних джерел, на базі яких обгрунтовано функціонування системи освіти України в 1917 - 1921 рр.

  Скачати повний текст

Зазначено, що ідея парламентаризму в українській суспільно-політичній думці пройшла тривалий процес еволюції, зазнавши трансформацій відповідно до історичних реалій. Перші її витоки сягають у XIX ст., коли у працях українських вчених, публіцистів більш чітко почали окреслюватися засади парламентаризму, а також конкретизувалися умови їх впровадження до практики. Розглянуто історіографію, джерела та методологію дослідження. Виявлено, систематизовано та проаналізовано джерела та літературу з проблеми стану висвітлення історії становлення українського парламентаризму протягом другої половини XIX ст. - 2006 р., здійснено їх класифікацію. Проаналізовано й обгрунтовано основні історіографічні етапи накопичення знань про історію українського парламентаризму у науковій, науково-публіцистичній літературі.

  Скачати повний текст

Узагальнено конкретно-історичний досвід створення та функціонування нових національних держав світу початку XX ст. і виявлено його основні політико-правові детермінанти. Визначено, що становлення української держави часів Центральної Ради відбувалося за загальноєвропейською моделлю державності кінця XIX - початку XX ст. та висвітлено основні засади реалізації державно-правових відносин. Доведено наявність зв'язку між змістом державницької доктрини й історичними умовами її виникнення та розвитку, що є основною умовою об'єктивного розуміння сутності державотворчих процесів. Визначено теоретико-правовий підхід щодо запровадження нової ідеології державотворення, центральне місце в якій займає положення про забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Виявлено наявність часткової, а в деяких випадках - повної рецепції зарубіжних правових доктрин парламентаризму, конституціоналізму, реалізації принципу народного суверенітету та місцевого самоврядування у діяльності Центральної Ради. Встановлено основні ознаки поліархічності української держави часів Центральної Ради. Визначено концептуальні засади створення національної держави періоду Центральної Ради.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення та розвитку представницьких інститутів влади в Україні з залученням досвіду розвинутих демократій світу. Проаналізовано еволюцію концепції представництва та провідні тенденції історичного розвитку представницьких інститутів влади. Виявлено відповідність демократичної традиції в українській політичній думці та практиці загальноєвропейським демократичним нормам. З'ясовано особливості процесу інституціалізації представницької системи в Україні та його основні складові: розподіл влади, введення вільного депутатського мандату, професіоналізація парламенту та конституційне закріплення його прерогатив. Визначено провідні напрямки демократизації виборчого процесу в Україні. Встановлено специфіку формування та статусу представницьких органів місцевого самоврядування.

  Скачати повний текст

Досліджено процес конституційного будівництва в Українській Народній Республіці, Українській Державі періоду Гетьманату, Західноукраїнській Народній Республіці та Українській Народній Республіці періоду Директорії, окрім радянського періоду, а також їх нормативно-правову і нормативно-проектну базу до 1920 р. включно. Розкрито причини, що негативно вплинули на розвиток української державності у 1917 - 1920 рр. Особливу увагу приділено вивченню проектів конституції Української Держави часів Гетьманату, де вперше було здійснено глибокий правовий аналіз двох раніше неопублікованих проектів конституції, встановлено їх авторство.

  Скачати повний текст

Розкрито правовий статус органів виконавчої влади Української Держави 1918 р. і удосконалено їх класифікацію. Зроблено висновок, що міністерство Української Держави 1918 р. мало статус головного (провідного) органу виконавчої влади. Зазначено, що міністерство включало центральні та урядові органи виконавчої влади. Детально розглянуто процес формування та розвитку чотирнадцяти міністерств. Визначено їх завдання та повноваження. Проаналізовано штатно-посадові розписи та горизонтально-вертикальні відносини міністерств, департаментів, головних управлінь тощо. В системі виконавчої влади визначено місце Державної канцелярії, Державного контролю та головновповноваженого з управління та ліквідації інституцій та організацій військового часу Української Держави як центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом. Розроблено форми, етапи та підходи стосовно становлення вищих і центральних органів виконавчої влади.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу архівних документів та матеріалів виявлено закономірності становлення та розвитку законодавства України у 1917 - 1920 рр. Здійснено правову оцінку та визначено етапи функціонування системи законодавства досліджуваного періоду. Висвітлено позитивні здобутки українських законодавців у різних галузях права, виявлено причини занепаду правової системи України у 1917 - 1920 рр., як і в цілому власної державності. Узагальнено правовий досвід державного будівництва в УНР періоду Української Центральної Ради, Українській Державі П.Скоропадського та УНР періоду Директорії.

  Скачати повний текст

Досліджено процес формування виконавчої влади Української Народної Республіки (УНР) доби Центральної Ради (ЦР) на всіх її структурних рівнях. Висвітлено процес створення Генерального Секретаріату (ГС) як виконавчого органу громадської організації та перетворення його у вищий орган виконавчої влади суверенної держави. Показано процес формування розгалуженої системи органів виконавчої влади УНР. Визначено основні етапи цього процесу, розкрито головні особливості й тенденції кожного з них. Досліджено питання організаційного та матеріально-технічного забезпечення роботи уряду УНР. Проаналізовано його політику в галузі створення й керівництва системою органів виконавчої влади, показано еволюцію цієї політики впродовж досліджуваного періоду, висвітлено підготовку широкомасштабної адміністративної реформи.

  Скачати повний текст

Досліджено історіографію українського державотворення доби національно-визвольних змагань (1917 - 1921 рр.). На широкому історіографічному та фактичному матеріалі розглянуто провідні тенденції в нагромадженні знань з історії національного державотворення революційної доби. Виявлено, систематизовано та охарактеризовано основні групи історіографічних джерел з історії українських національно-визвольних змагань (1917 -1921 рр.) за період 1917 - 2003 рр. До історіографічного аналізу залучено основні публікації з проблеми українських та зарубіжних учених. Зазначено, що домінуюче місце посідає історіографічний аналіз наукового доробку сучасних вітчизняних дослідників, опублікованого після проголошення суверенітету та державної незалежності України. Встановлено внесок дослідників у вивчення державотворчих, зовнішньополітичних, соціально-економічних, військових, культурно-освітніх та релігійних процесів в Україні доби національно-визвольних змагань (1917 - 1921 рр.), визначено проблеми, що потребують подальшого вивчення, переосмислення та наукової інтерпретації.

  Скачати повний текст