Розкрито основні теоретико-методологічні підходи до дослідження філософсько-правових проблем девіантної поведінки людини. Проаналізовано аспекти становлення людини як особистості у філософсько-правовому вимірі, зокрема, досліджено людину як діалектичне поєднання соціального й індивідуального, як об'єкт рефлексії філософської наукової думки. Розглянуто існуючі соціально-філософські та правові погляди щодо поведінки людини як діяльності. Обгрунтовано становлення людини як фундаментальної проблеми буття індивіда в традиційних суспільствах. Висвітлено тезу про існування девіантної правосвідомості, як формозмістовного феномена перехідного буття права та досліджено мотивацію агресивної поведінки суб'єкта через аналіз причин злочинної поведінки людини в європейській правовій думці.

  Скачати повний текст

Розкрито основні напрями формування особистості з девіантними рисами, такими як агресивність, ригідність, тривожність, підозрілість, зверхність, що становлять "симптомокомплекс девіантності". Обгрунтовано необхідність та запропоновано концепцію ранньої психодіагностики схильності працівників органів внутрішніх справ до девіантної поведінки. Визначено напрями профілактики та психологічної корекції девіантності. Створено програму її психокорекції, що використовує позитивні здобутки сучасних психотерапевтичних шкіл. Формою проведення корекційної роботи обрано групову психологічну корекцію, орієнтовану на максимальну стимуляцію активності учасників. В результаті застосування запропонованої програми виявлено позитивні зміни "профілю особистості", що підтверджується проведенням повторної діагностики.

  Скачати повний текст

Вивчено психологічні особливості корупційного делікту правоохоронців, зумовлений соціально- й індивідуально-психологічними чинниками. Зазначено, що індивідуально-психологічні чинники є первинними та такими, що зумовлюють схильність до проявів корупційного делікту. Соціально-психологічні чинники є вторинними, вони визначають формально-змістовні характеристики корупційного делікту. Загальну схильність до корупційного делікту виявляють правоохоронці з акцентовано-вираженими гіперінтимними, демонстративними, ригідними та дистимічними рисами характеру. Напрямками подолання корупційного делікту є: психодіагностичне виявлення на етапі відбору у правоохоронні органи осіб, схильних до корупційного делікту та відведення цих кандидатів від проходження служби підрозділах, що перебувають під значним впливом соціально-психологічних корупційних чинників мікрорівня; виявлення та мінімізація впливу соціально-психологічних чинників мікрорівня.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження комплексу історичних, кримінологічних та психологічних проблем, пов'язаних з шахрайством. Розроблено соціально-психологічний та кримінально-правовий портрет сучасного шахрая, визначено кримінально-правову та соціально-психологічну специфіку скоєння шахраями злочинних дій. Проаналізовано аспекти загальної схеми шахрайської операції, визначено її основні компоненти, маніпулятивні техніки, прийоми та засоби впливу шахрая на свою жертву. Висвітлено питання ролі жертви в механізмі скоєння шахрайства. Встановлено психологічні особливості мовного впливу шахрая на свою жертву. Запропоновано шляхи профілактики шахрайства.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття "соціальна девіантність", встановлено передумови її виникнення у молодіжному середовищі, охарактеризовано підходи щодо диференціації найбільш поширених сучасних різновидів даного явища. Визначено місце молодіжного середовища у соціальній структурі суспільства, розглянуто соціальні регулятиви його девіантності та їх особливості за умов нестабільного економічного і політичного розвитку українського суспільства.

  Скачати повний текст

Вивчено соціально-психологічні чинники, які зумовлюють формування правової поведінки студентської молоді. Теоретично проаналізовано основні положення психологічної науки стосовно соціальних і правових норм, які регламентують соціально-правову поведінку особистості. Визначено, що соціально-правова поведінка особистості залежить від впливу соціально-психологічних чинників, а саме: когнітивних, емоційно-вольових, мотиваційних, ціннісно-смислових і соціальних. Показано, що поведінку особистості можуть змінювати психокорекційні впливи на когнітивному та ціннісно-смисловому рівнях. Такі впливи дають змогу вдосконалити самоставлення студентів і підвищувати загальний рівень їх смисложиттєвих орієнтацій. Розроблено комплекс соціально-психологічних заходів, спрямованих на підвищення інтерналізації особистістю соціально-правових категорій, відповідних соціально-економічним перетворенням, що відбуваються у суспільстві.

  Скачати повний текст

Розроблено комплексний підхід щодо вивчення проблеми соціально-негативної девіантності, основою якого є взаємозв'язок філософії права, юридичної соціології, юридичної психології та інших соціальних дисциплін. Доведено доцільність його застосування для визначення категорії "соціальний контроль". Зазначено, що даний підхід дозволяє ефективно аналізувати сучасну дискреційну владу, виявляти найтиповіші форми девіантності посадових осіб. Проведено комплексне дослідження проявів таких радикально девіантних форм соціальної діяльності як злочинність і тероризм. Визначено можливості використання комплексного підходу для вивчення поведінки убивці та окремих категорій негативно девіантних осіб (жінок-злочинниць та неповнолітніх злочинців). Запропоновано шляхи удосконалення правотворчої, правозастосовної та правовиховної діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості саморегуляції поведінки працівників податкової міліції за емоціогенних умов діяльності. Проведено психологічний аналіз професійної діяльності працівників у даній галузі, визначено фактори, що впливають на її здійснення. Встановлено, що значну роль у структурі професійної придатності службовців відіграє саморегуляція поведінки, яка забезпечує ефективність професійної діяльності. Виявлено два типові профілі структури саморегуляції, властиві, відповідно, для груп успішних та неуспішних професіоналів. Доведено, що узгодженість усіх механізмів саморегуляції (планування, моделювання, програмування поведінки та оцінки її результатів) є основною характеристикою ефективного стилю діяльності. З'ясовано роль у структурі саморегуляції компенсаторних механізмів, зокрема гнучкості. Виявлено, що стиль діяльності зазнає змін за умов застосування спеціальної процедури впливів розвивального (тренінгового) характеру. Запропоновано програму оптимізації здатності до саморегуляції за емоціогенних умов професійної діяльності працівників податкової міліції.

  Скачати повний текст