Дисертація є однією з перших в Україні праць, у якій комплексно досліджено адміністративно-правовий механізм призначення та перерахунку пенсій військовослужбовцям та працівникам поліції в Україні. У роботі сформульовано й обгрунтовано низку пропозицій та рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності призначення та перерахунку пенсій військовослужбовцям та працівникам поліції в Україні. Надано характеристику пенсійному забезпеченню звільнених з військової служби та служби в поліції (органів внутрішніх справ) осіб як об’єкта адміністративно-правового регулювання. Окреслено історіографію адміністративно- правового регулювання призначення та перерахунку пенсій колишніх військовослужбовців та поліцейських. Встановлено роль і місце судової практики та міжнародного досвіду щодо призначення та перерахунку пенсій колишніх військовослужбовців та поліцейських. Охарактеризовано стан нормативно- правового регулювання перерахунку пенсій військовослужбовцям та вплив на нього судової практики. Досліджено адміністративно-правове регулювання окремих процесів судового захисту прав колишніх працівників міліції на пенсійне грошове забезпечення у розмірі поліцейської пенсії. Вивчено досвід захисту права на пенсійне забезпечення військовослужбовців, які звільняються із ЗСУ у зв’язку з їх реформуванням. Визначено окремі проблемні аспекти перерахунку пенсій колишніх військовослужбовців та поліцейських і роль судів у їх вирішенні. Охарактеризовано практику забезпечення розгляду спорів щодо призначення та перерахунку пенсій військовослужбовцям і поліцейським. Розкрито окремі аспекти вдосконалення адміністративно-правового регулювання перерахунку пенсійного забезпечення військовослужбовців та працівників поліції в Україні. Вказується, що одним із аспектів удосконалення адміністративно-правового регулювання перерахунку пенсійного забезпечення військовослужбовців та працівників поліції в Україні є низка доктринальних і важливих положень, пов’язаних зокрема з прийняттям Пенсійного кодексу України - кодифікованого нормативно-правового акту, який би врегулював і уточнив усі існуючі законодавчі прогалини.

Зібрано аналітичні матеріали, що стосуються питань тлумачення та застосування законодавства України про кримінальну й адміністративну відповідальність, кримінального процесуального законодавства, а також законодавства у сфері судоустрою та адвокатури.

Викладено поняття та предмет цивільного права як ґалузі права, наведено його принципи та систему. Встановлено джерела цивільного права, цивільні правовідносини. Визначено поняття фізичних та юридичних осіб як суб'єктів цивільних правовідносин, об'єкти цивільних прав. Розглянуто правочини, представництво в цивільному праві, строки та терміни в цивільному праві, позовну діяльність, особисті немайнові права фізичної особи. Акцентовано увагу на різних аспектах правах власності та захисті цих прав. Увагу приділено речовим правам на чуже майно, праву інтелектуальної власності, авторському та суміжним правам. Викладено положення про забов'язання, наведено пов'язані з ним питання. Особливу увагу приділено договорам і недоговірним забов'язанням. Розкрито окремі питання спадкування. Посібник призначено для підготовки до другого блоку "Право" вступних випробувань, що проводяться з використанням організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання для вступу на другий (магістерський) рівень вищої освіти та підготовлено відповідно Програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08 квітня 2021 року № 408.

Мета статті - визначити дослідження основних напрямів та ідей протестів молодіжного руху в США 1960-х років. Методи дослідження: синтетичний, аналітичний та описовий, хронологічний, історико-порівняльний, ретроспективний та конкретно-історичний. Встановлено, що молодіжний рух за громадянські права афроамериканців було розпочато наприкінці 1950-х років. Зроблено висновок, що головними наслідками молодіжного руху в США 1960-х років стали: припинення сегрегації афроамериканців, розширення повноважень студентського самоврядування в університетах, припинення ескалації збройного конфлікту США та В'єтнаму. Констатовано, що молодіжний рух США 60-х років ХХ ст. став винятково масштабним явищем в соціально-політичній і духовно-культурній сферах життя країни. Обговорено дослідження основної ідеї руху молоді США 1960-х років, розглянуто основні напрями протестів цього руху, а саме: рух проти расової дискримінації та за досягнення громадянських прав афроамериканцями; протести за освітні реформи; рух проти інтервенції в Індокитаї. Досліджено масштабний рух "сидячих демонстрацій" ("sit-in") та діяльність організації Студентський координаційний комітет ненасильницьких дій, який було створено у 1960 р. з метою координації виступів студентів на місцях. партій, та виокремлено події, які стали поштовхом до його появи.

Висвітлено теоретико-правові й організаційні засади здійснення поліцейської діяльності та надання поліцейських послуг в Україні. Охарактеризовано сутність, зміст і види поліцейської діяльності, особливості її правового регулювання. Запропоновано поняття "поліцейська послуга" відповідно до вітчизняної концепції публічних послуг і проаналізовано зарубіжний досвід визначення сутності таких послуг і практики їх надання. Розкрито організаційно-правове забезпечення надання поліцейських послуг в Україні залежно від змісту поліцейської діяльності та окреслено шляхи його удосконалення.

Проаналізовано заходи щодо співпраці Державної фіскальної служби України (ДФС України) з Внутрішньоєвропейською організацією податкових адміністрацій (ІОТА). Охарактеризовано основні напрями співробітництва за останні роки; визначено, що надає членство ДФС України в ІОТА.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.11 с.к1 + Х809(4УКР)319 + Х819(4УКР)147:Р716.11

Рубрики:

Вагітність

Державне право окремих країн

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто актуальні питання щодо адміністративно-правового регулювання обігу зброї, проаналізовано чинні та запропоновано до розгляду нормативно-правові акти щодо цього питання.

Розглянуто поняття та сутність державної служби, досліджено найбільш актуальні проблеми законодавства у цій сфері, визначено основні цілі реформування даного правового інституту. Проаналізовано зарубіжний досвід проходження державної служби та можливості його використання в Україні.

Досліджено концептуальні засади розмежування понять "інформаційний простір" та "кіберпростір" як першооснови інформаційної безпеки. Визначено стан забезпечення інформаційної безпеки суспільства й особи шляхом аналізу законодавчих положень та їх відповідності міжнародним зобов'язанням. Запропоновано шляхи узгодження та координації інтересів держави та соціуму у питаннях гарантування права на безпеку в інформаційній сфері.

Визначено і обгрунтовано концептуальні підходи до формування механізму пошуку,евакуації, упізнання та обліку загиблих у війнах та збройних конфліктах виходячи з досвіду антитерористичної операції на Сході України.

Розглянуто поняття приватного та публічного права, принципи та функції цивільного права, джерела приватного права. Увагу приділено підставам виникнення, змінам і припиненню цивільних правовідносин. Подано інформацію про фізичні та юридичні особи, а також державу й інші публічні утворення як суб'єкти цивільних правовідносин. Наведено класифікацію об'єктів цивільних правовідносин. Подано характеристику правових наслідків недійсності правочинів. Розкрито поняття, особливості та зміст суб'єктивного особистого немайнового права фізичної особи. Описано наслідки спливу строку позовної давності. Розглянуто поняття відповідальності як засобу забезпечення належної реалізації цивільних прав та обов'язків. Викладено загальні положення про зобов'язання, описано підстави виникнення цивільно-правових зобов'язань. Окрему увагу приділено спадкуванню, зокрема видам, суб'єктам, об'єктам, особливим випадкам, а також особливостям оформлення права на спадщину та поняттю спадкового договору.

Вирішено наукове завдання щодо встановлення сутності й особливостей адміністративної відповідальності за порушення законодавства України про військовий обов'язок і військову службу військовозобов'язаними та призовниками. Здійснено аналіз історичного розвитку правових засад військового обов'язку, військової служби й адміністративної відповідальності військових, призовників і прирівняних до них осіб. Обгрунтовано поняття "військовий обов'язок" і "військова служба". Розглянуто стратегічні напрями реалізації державної політики у сфері військового обов'язку та військової служби. Виділено прогалини та колізії у чинному законодавстві, що регулюють відносини у сфері забезпечення військового обов'язку та військової служби. Визначено шляхи їх подолання з урахуванням зарубіжного законодавства. Проаналізовано склади адміністративних правопорушень як підстави адміністративної відповідальності за порушення законодавства України про військовий обов'язок і військову службу. Охарактеризовано процедуру притягнення до адміністративної відповідальності у справах про порушення законодавства України про військовий обов'язок і військову службу, виділено стадії та особливості. Виокремлено правовий статус органів і посадових осіб, які розглядають справи про адміністративні правопорушення законодавства України про військовий обов'язок і військову службу. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства України, яке регулює адміністративну відповідальність військовозобов'язаних і призовників.

Розглянуто проблеми участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики. Висвітлено можливі форми участі громадськості та проаналізовано недоліки Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики. Наведено засадничі постулати врахування думки громадськості під час прийняття державних рішень. Запропоновано фактор громадськості внести до алгоритму реалізації державної політики кожного структурного підрозділу місцевого органу виконавчої влади.

Досліджено сутність децентралізації виконавчої влади в Україні, організаційних засад реалізації цього принципу на практиці та відповідних юридичних засобів, що забезпечують його впровадження в діяльність органів державної влади. Визначено місце виконавчої влади в системі державної влади, сформульовано її основні завдання, розглянуто її характерні особливості, розкрито зміст її основних принципів — загальних (верховенства права, законності, демократизму, відкритості і прозорості, гуманізму) та спеціальних (самостійності, централізації, децентралізації, відповідальності). Підкреслено, що децентралізація виконавчої влади передбачає передачу владних повноважень і необхідних для їх здійснення матеріально-технічних, фінансових та інших ресурсів центральними органами виконавчої влади органам виконавчої влади на нижчих рівнях вертикалі виконавчої влади, органам місцевого самоврядування чи громадським інституціям та здійснення контролю за їх виконанням. Проаналізовано риси децентралізації виконавчої влади, а також досвід децентралізації, накопичений у різних країнах світу. Досліджено трирівневу організацію системи органів виконавчої влади в Україні (вищий, центральний та місцевий рівні), розкрито її структуру, проаналізовано субординаційні та координаційні взаємозв'язки між органами виконавчої влади, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. З'ясовано основні етапи децентралізації виконавчої влади та їх зміст. Визначено сучасний стан нормативно-правового забезпечення децентралізації виконавчої влади в політичній, адміністративно-територіальній та фінансовій сферах, запропоновано напрями його вдосконалення. Обгрунтовано необхідність прийняття нових і внесення змін до існуючих нормативно-правових актів.

Визначено місце податку на доходи фізичних осіб у загальній системі оподаткування в Україні. Уточнено сутність понять "платник", "об'єкт" та "база оподаткування". Проаналізовано склад доходів, які входять і не входять до розрахунку бази оподаткування. Викладено порядок нарахування й утримання податку за місцем роботи фізичних осіб. Оцінено загальну і спрощену системи оподаткування. Приділено увагу податковій звітності платників податку.

Визначено ознаки, притаманні виконавчій владі, досліджено її місце в системі державної влади. Сутність та особливості виконавчої влади проаналізовано в контексті принципу поділу державної влади.

Висвітлено проблеми подальшого реформування центральних і місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування в Україні, удосконалення їх діяльності, організаційної структури та взаємодії з метою створення ефективної системи публічної адміністрації європейського зразка. Розкрито поняття, сутність, принципи адміністративної реформи України, розглянуто питання нормативно-правового забезпечення її здійснення. Увагу приділено професійному розвитку персоналу органів державної влади та місцевого врядування, реформуванню відносин публічної адміністрації з приватними особами, участі громадян в управлінні державними справами.

Освещены проблемы дальнейшего реформирования центральных и местных органов исполнительной власти, местного самоуправления в Украине, усовершенствования ее деятельности, организационной структуры и взаимодействия с целью создания эффективной системы публичной администрации европейского образца. Раскрыты понятие, сущность, принципы административной реформы Украины, рассмотрены вопросы нормативно-правового обеспечения ее осуществления. Уделено внимание профессиональному развитию персонала органов государственной власти и местного самоуправления, реформированию отношений публичной администрации с частными лицами, участию граждан в управлении государственными делами.

Розглянуто передумови, що сприяють виникненню та поширенню корупції. Розроблено класифікацію найбільш розповсюджених типів корупції, які існують в українському суспільстві. Визначено характерні особливості політичної, індивідуальної, кадрової, економічної й ідейної корупції, описано форми її прояву. Проаналізовано актуальні проблеми протидії корупції в системі законодавчої (представницької), виконавчої та судової влади. Наведено матеріали про корупцію в системі громадянського суспільства. Проаналізовано взаємозв'язок між корупцією, що існує в системі влади, та її поширенням у суспільстві.

Рассмотрены предпосылки, способствующие возникновению и распространению коррупции. Разработана классификация наиболее распространенных типов коррупции, существующих в украинском обществе. Определены характерные особенности политической, индивидуальной, кадровой, экономической и идейной коррупции, описаны формы ее проявления. Проанализированы актуальные проблемы противодействия коррупции в системе закондательной (представительской), исполнительной и судебной власти. Приведены материалы о коррупции в системе гражданского общества. Проанализирована взаимосвязь между коррупцией, существующей в системе власти, и ее распространением в обществе.

Розглянуто нормативно-правові акти Державної комісії України по запасах корисних копалин, видані з 1995 по 2009 р., та ті, що знаходяться на стадії розробки.