Досліджено актуальні питання відносин України з Європейським Союзом. Акцентовано увагу на реалізації європейських цінностей у системі публічного управління, формуванні громадянської (політичної) освіти в Європейському Союзі. Висвітлено теоретичні та практичні аспекти адаптації вітчизняного законодавства до права Європейського Союзу. Розглянуто проблеми імплементації європейських стандартів соціального діалогу в контексті відновлення та розвитку України. Описано інструменти розбудови інституційної спроможності органів державної влади й органів місцевого самоврядування. Приділено увагу питанням європейської ідентичності та культурного різноманіття.

Висвітлено сучасний стан розвитку публічного управління в Україні, його проблеми та перспективи їх подолання. Розкрито історичні та теоретичні передумови становлення демократичного врядування, доведено необхідність запровадження нових форм залучення громадськості до активної участі у вирішенні соціальних завдань. Обгрунтовано важливість здійснення реформування на основі використання теоретико-методологічного потенціалу та звернення до науково-експертного середовища в процесі прийняття управлінських рішень. Особливу увагу приділено розгляду нормативно-правового регулювання сфери публічності та реалізації принципу верховенства права. Доведено, що значні проблеми та потужний потенціал розвитку публічного управління зосереджені у сфері комунікацій, що розкривається у контексті сучасних інформаційних викликів і досягнень. Зазначено, що публічність управління безпосередньо пов'язана із застосуванням відповідного інструментарію, нових інноваційних підходів і методів соціальної взаємодії, які спрямовані на вирішення актуальних проблем соціального добробуту та гуманітарного розвитку.

На основі аналізу вітчизняного, європейського й міжнародного законодавства та практики його застосування суб’єктами публічної адміністрації проведено комплексне наукове дослідження адміністративно-правового забезпечення виробництва та обігу органічної продукції в Україні. На основі цього сформовано відповідну теорію. Визначено суб’єкти адміністративно-правового забезпечення виробництва, нормативно-правові акти щодо суб’єктів сфери адміністративного забезпечення виробництва та обігу органічної продукції. Розглянуто надання адміністративних послуг у сфері виробництва та обігу органічної продукції в Україні. Описано адміністративні процедури у сфері адміністрування виробництва та обігу органічної продукції в Україні. Увагу приділено контролю і нагляду у сфері адміністрування виробництва та обігу органічної продукції в Україні. Охарактеризовано заходи переконання, заохочення, примусу та адміністративної відповідальності у сфері адміністрування виробництва та обігу органічної продукції в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)320-511 + Х859(4УКР)11

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Екологічне право окремих країн

Шифр НБУВ: ВС71922 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Обґрунтовано теоретико-методологічні засади державного управління щодо формування та реалізації національної антикорупційної політики (НАП) як напряму реформ в системі публічної влади. На основі систематизації основних передумов і факторів формування НАП проаналізовано сутність і форми, розроблено структуру та запропоновано змінити акценти формування національної антикорупційної політики. Визначено основні форми НАП (інституціональна взаємодія, нормативно-правова системність, організаційна структурованість, соціальна несприйнятність корупції). Конкретизовано особливості впливу раціональної НАП на процес реформування державного управління. Обґрунтувано періодизацію розвитку суспільних відносин у системі формування національної антикорупційної політики в Україні, розкрито базові інституціональні та теоретичні засади адміністративно-правового регулювання запобігання корупції в органах влади та їх змістовні характеристики. Розроблено авторську концепцію формування основ державного управління в сфері запобігання та протидії корупції (основи національної антикорупційної політики). Зауважено, що концепція визначає основні вимоги до організаційно-правового забезпечення реалізації НАП, організацію діяльності органів влади щодо забезпечення виконання нормативних актів у сфері запобігання корупції, законодавче забезпечення та етапи реалізації НАП. Систематизовано сучасні підходи щодо впровадження зарубіжного досвіду формування національної антикорупційної політики. Обгрунтовано призначення, роль і функції суб’єктів системи публічного управління національної держави, у межах якої здійснюється формування засад антикорупційної політики. Запропоновано для подальших наукових досліджень організаційні засади формування інтегрованої системи державного управління як основи реалізації національної антикорупційної політики.

Досліджено основи формування та реалізації національної антикорупційної політики відповідно до європейських стандартів належного врядування. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади державного управління формування та реалізації національної антикорупційної політики як напряму реформ у системі публічної влади. Розроблено рекомендації щодо удосконалення засад нормативно-правового, організаційного й інституціонального забезпечення реалізації антикорупційної політики держави в умовах трансформації українського суспільства, які можуть бути використані органами державної влади під час впровадження положень Стратегії реформування державного управління, внесення змін до законодавства у сфері запобігання корупції.

Досліджено актуальні питання правового регулювання трудових відносин у сільському господарстві України. Охарактеризовано юридичну природу аграрних трудових відносин, визначено основні принципи їх правового регулювання. Увагу приділено дослідженню генезису законодавства про трудові відносини у сільському господарстві. Висвітлено особливості правового регулювання оплати праці, робочого часу, часу відпочинку, охорони праці у сільському господарстві, вивчено питання дисциплінарної та матеріальної відповідальності працівників сільськогосподарських підприємств. Проведено вивчення особливостей правового регулювання аграрних трудових відносин за участю неповнолітніх, жінок та інвалідів.

Досліджено становлення й сутність дисциплінарної відповідальності державних службовців, підстави та порядок застосування цього виду відповідальності до зазначених фахівців. Проаналізовано сучасний стан законодавства про державну службу в питанні регламентації дисциплінарної відповідальності державних службовців, надано пропозиції щодо його вдосконалення. Охарактеризовано систему принципів дисциплінарної відповідальності таких службовців. Розглянуто сутність та склад дисциплінарного проступку, види дисциплінарних стягнень, що застосовуються до державних службовців. Вивчено структуру дисциплінарного провадження, склад його учасників. Визначено гарантії законності здійснення дисциплінарного провадження.

Розглянуто актуальні питання правового регулювання екологічної безпеки у сільському господарстві України, яка є станом захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за умов якої забезпечуються сталий розвиток сільського господарства, своєчасне виявлення, запобігання та нейтралізація реальних і потенційних загроз національним інтересам у сферах, зокрема, використання надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, охорони навколишнього природного середовища. Висвітлено історичні засади становлення та розвитку наукової думки і законодавства про екологічну безпеку, юридичну природу екологічної безпеки, екологічно небезпечної діяльності та екологічного ризику. Проаналізовано механізм правового регулювання екологічної безпеки та особливості його застосування у сільському господарстві.

Комплексно проаналізовано моделі та механізми формування органів місцевого самоврядування (ОМС) в країнах Європи. Обгрунтовано необхідність конкретних практичних пропозицій щодо імплементації Україною низки міжнародних стандартів, пов'язаних з реалізацією виборчих прав на місцевому рівні. З'ясовано особливості конституційно-правової регламентації способів формування ОМС в країнах Європи, а також адміністрування виборчого процесу. Досліджено вибори як ключовий спосіб формування ОМС. Проаналізовано типи виборчих систем, що застосовуються в різних європейських країнах на муніципальних виборах. Розглянуто нетипові способи надання повноважень посадовим особам місцевого самоврядування в Європі. Проаналізовано практику застосування різних типів виборчих систем на місцевих виборах в Україні. Запропоновано сільські та селищні ради обирати за мажоритарною системою, у той час як інші ради - за відкритими преференційними партійними списками.

Системно досліджено кримінальне провадження на підставі угод у кримінальному процесі України. Визначено кримінальне процесуальне значення та основні ознаки особливих порядків кримінального провадження в Україні. Проаналізовано інститут угод як прояв диференціації кримінальної процесуальної форми. Узагальнено зарубіжний досвід здійснення кримінального провадження на підставі угод та визначено можливості його використання у вітчизняному кримінальному процесі. Розкрито сутність угоди щодо примирення між потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим. Охарактеризовано підстави, умови та особливості укладення угоди щодо примирення у кримінальному процесі України. Розроблено пропозиції з удосконалення порядку укладання угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим щодо визнання винуватості у вітчизняному кримінальному провадженні. Наведено основні недоліки застосування угоди між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим щодо визнання винуватості у правозастосовній практики. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження на підставі угод в Україні.

Науково обгрунтовано результати дослідження щодо прав людини як теоретико-методологічної основи державного управління, розкрито безальтернативність та прогнозовану результативність реалізації концепції прав людини в контексті досвіду європейського управління та його втілення в Україні. Розкрито потенціал прав людини як теоретико-методологічної основи державного управління, доведено їх основоположне значення з огляду на універсальність та всеохопність щодо державного управління. Проаналізовано джерела формування та складові інституціоналізації прав людини в процесах європейського державотворення та державного управління. Визначено концептуальні засади дослідження прав людини в державному управлінні. Проведено аналіз теоретичних засад державного управління на основі пріоритетів прав людини в країнах ЄС. Доведено, що принципи прав людини зумовлюють зміст та основні напрями модернізації державного управління в Україні, зокрема права людини є універсальним мотивом і метою розвитку вітчизняної законодавчої бази, політики, формування соціальних програм, скерування бюджетних асигнувань та інших урядових заходів. Визначено тенденції розвитку публічного управління у взаємодії з міжнародними неурядовими організаціями та їх мережами, що діють у сфері захисту прав людини. Окреслено завдання державного управління щодо дотримання прав людини за умов інформаційно-технологічних впливів на суспільство та управління.

Проаналізовано структурний розвиток процесу європейської інтеграції. Розглянуто теоретичні та правові засади функціонування ЄС. З'ясовано особливості взаємодії між національними, загальноєвропейськими та регіональними владними інституціями, роль неурядових інституцій у багаторівневому (мережевому) управлінні ЄС. Використано таблиці, схеми, рисунки, які допоможуть краще засвоїти матеріал, аналізувати основні проблеми інституційної моделі урядування ("мережевого управління") ЄС. Охарактеризовано особливості спільних політик країн-членів ЄС: монетарної, торгівельної, екологічної, соціальної, інструменти реалізації політики відносин із східними та південними сусідами.

Вперше в Україні комплексно науково досліджено правове регулювання охорони праці у сільському господарстві. На основі сучасних методологічних підходів, аналізу теоретичних джерел аграрного, трудового й інших галузей права, норм відповідного законодавства розкрито правову природу охорони праці у сільському господарстві, досліджено історико-правові основи становлення та розвитку правового регулювання охорони праці у сільському господарстві, визначено та систематизовано принципи правового регулювання охорони праці у сільському господарстві. Охарактеризовано основні проблеми правового регулювання охорони праці в галузях рослинництва та тваринництва. Визначено особливості правового регулювання охорони праці жінок і неповнолітніх у сільському господарстві.

Розкрито безальтернативність та прогнозовану результативність реалізації концепції прав людини в контексті досвіду європейського управління та його втілення в Україні. Розглянуто потенціал прав людини як теоретико-методологічної основи державного управління та доведено їх основоположне значення з огляду на універсальність та всеохопність щодо державного управління. Проаналізовано джерела формування та складові інституціалізації прав людини в процесах європейського державотворення та державного управління. Визначено концептуальні засади дослідження прав людини в державному управлінні. Проведено аналіз теоретичних засад державного управління на основі пріоритетів прав людини в країнах ЄС. Визначено тенденції розвитку публічного управління у взаємодії з міжнародними неурядовими організаціями та їх мережами, що діють у сфері захисту прав людини. Визначено завдання державного управління щодо дотримання прав людини за умов інформаційно-технологічних впливів на суспільство та управління. Доведено, що принципи прав людини обумовлюють зміст та основні напрями модернізації державного управління.

Досліджено малий прикордонний рух як інструмент лібералізації візового режиму та інтенсифікації торгівлі між Україною та Польщею. Виявлено особливості візового режиму між державами, проаналізовано умови та форми існування малого прикордонного руху. Проаналізовано функціонування пунктів пропуску на українсько-польському кордоні та особливості прикордонної торгівлі.

Досліджено теоретичні та практичні проблеми фінансово-правового механізму регулювання державних закупівель. Охарактеризовано елементи, що становлять зміст фінансово-правового регулювання державних закупівель. Визначено сутнісні ознаки та елементи структури фінансово-правового механізму регулювання державних закупівель. Розкрито особливості фінансово-правових норм та фінансових правовідносин у сфері держзакупівель, здійснено їх класифікацію. Увагу приділено дослідженню актів тлумачення фінансово-правових норм та правозастосовних фінансово-правових актів у сфері державних закупівель.

Досліджено теоретичні засади правового регулювання охорони праці у сільському господарстві, визначено такі грунтотвірні категорії дослідження як "охорона праці у сільському господарстві", "правове регулювання охорони праці у сільському господарстві", визначено місце правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони праці у сільському господарстві, в системі права України. Проведено періодизацію основних етапів виникнення, становлення та розвитку процесу правового регулювання охорони праці у сільському господарстві. Систематизовано спеціальні принципи охорони праці у сільському господарстві, а також розглянуто внутрішньогалузеву диференціацію правового регулювання охорони праці у сільському господарстві. Розроблено організаційно-правові напрями підвищення рівня захищеності прав сільськогосподарських працівників, зайнятих на роботах у тваринництві та рослинництві. Проаналізовано особливості правового регулювання охорони праці жінок і неповнолітніх. У сільському господарстві, виявлено існуючі недоліки у даній сфері та сформульовано пропозиції щодо їх усунення.

Проаналізовано нинішню ситуацію щодо забезпечення права працівника на своєчасне одержання винагороди за працю та ліквідації заборгованості із заробітної плати за наявності ризику втрати доходу в трудових відносинах. Визначено основні пріоритети щодо комплексного розв'язання питання запобігання та компенсації ризиків, пов'язаних з неплатоспроможністю роботодавця, шляхом формування страхових механізмів захисту вимог працівників.

Досліджено окремі аспекти формування європейської інтеграційної інфраструктури захисту прав людини другої половини XX - початку XXI століть, коли світова та, зокрема, європейська спільнота опинились перед необхідністю відповідати на новий виклик - міжнародний тероризм, що загострив міжнародну ситуацію, особливо в царині прав людини. Проблеми, пов'язані з формуванням інструментів захисту прав людини в Європі, були і залишаються актуальними до тої міри, якою актуальними є питання збереження існуючого правопорядку та демократичних засад європейського світу як складової загальносвітової перспективи.