Проаналізовано основні підходи до створення спеціальних (поліцейських) машин. Запропоновано кінематичні схеми гібридних машин.

Проаналізовано адміністративно-правове забезпечення використання PR-технологій в управлінні ВНЗ. Визначено поняття, завдання та систему цього управління, з'ясовано сутність і функції в ньому паблік рилейшнз та охарактеризовано нормативні засади використання останнього. Досліджено особливості використання PR-технологій в управлінні ВНЗ шляхом характеристики PR-діяльності як елементу інформаційної стратегії ВНЗ, інструментів цієї діяльності, ресурсних можливостей PR-технологій у формуванні позитивного іміджу ВНЗ, визначення умов ефективності PR-технологій і можливостей їх використання в управлінні ВНЗ, специфіки управління формуванням позитивного іміджу ВНЗ за допомогою розробки і проведення серії спеціальних заходів.

Розглянуто загальнотеоретичні та правові засади професійного самоврядування. Проаналізовано системи законодавчого регулювання прокурорського самоврядування в країнах ЄС та пропозицій, наведених у проекті Закону України "Про прокуратуру", щодо інституту самоврядування в органах прокуратури України. Приділено увагу функціонуванню інституту професійного самоврядування в Україні. Досліджено інститут самоврядування в органах прокуратури європейських країни. Розглянуто висновки Європейської комісії "За демократію через право" стосовно законопроектів "Про прокуратуру".

Висвітлено діяльність з протидії оперативними підрозділами захисту економіки Національної поліції України розкраданню лісосировини. Охарактеризовано сучасний стан лісової галузі. Розглянуто стан правового регулювання відносин лісокористування та правових заходів з охорони лісу в Україні. Проаналізовано організацію оперативного обслуговування об'єктів лісової галузі. Узагальнено профілактичні заходи щодо розкрадань лісодеревини. Встановлено причини, умови та обставини, що спричиняють розкрадання лісу. Досліджено організацію та тактику викриття розкрадань лісоматеріалів. З'ясовано порядок оперативного документування розкрадання лісодеревени на об'єктах лісового господарства.

Мета роботи - узагальнення основних відмінностей положень Директиви 2013/34/ЄС, МСФЗ і НП(С)БО та визначення пропозицій для України в частині гармонізації законодавства з питань бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності до норм Європейського Союзу та МСФЗ. Обгрунтовано, що в Україні і надалі буде розширюватися сфера застосування МСФЗ. Узагальнено особливості впровадження МСФЗ у вітчизняну практику. Здійснено критичний аналіз положень Директиви ЄС № 2013/34/ЄС, відзначено її позитивні сторони та дискусійні моменти. Проведено порівняння основних опцій Директиви, МСФЗ і НП(С)БО. Доведено, що прийнята Директива додає ряд розбіжностей з МСФЗ. Зроблено висновок, що імплементація її положень в законодавче поле України вимагає осучаснення діючих П(С)БО в напрямку усунення розбіжностей між НП(С)БО і МСФЗ з урахуванням вимог ЄС.

Розглянуто показники, що оцінюють технічний стан автомобільної техніки Національної гвардії України та дороги. Запропоновано показник для оцінки системи "автомобіль-дорога" при забезпеченні проведення спеціальної операції.

Рассмотрено распределение прав интеллектуальной собственности, приведены примеры формулировок договоров, использующихся в работе "КБ "Южное".

Розкрито основні вимоги до складання приміток до річної фінансової звітності. Зроблено висновок, що примітки є одночасно повноцінною формою фінансового звіту і додатком до неї. Розглянуто склад приміток згідно діючого законодавства, їх недоліки. Встановлено, що бухгалтери деяких українських підприємств безвідповідально ставляться до виконання вимог про складання приміток. Тому примітки до фінзвітності не забезпечують корисною інформацією різнопланових користувачів, що негативно впливає на якість прийнятих економічних рішень. Сформовано основні підходи до стандартизації приміток. Основним критерієм якості приміток до фінансової звітності визначено досягнення балансу між їх ускладненням, стислістю та широкими вимогами до розкриття інформації.

Обгрунтувано теоретичні та методичні засади, розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення сучасних і створення нових механізмів реалізації державного регулювання якісного розвитку малого та середнього бізнесу в Україні. Узагальнено теоретико-методичні положення механізмів реалізації державного регулювання бізнесу в Україні. Обгрунтовано теоретичні підходи до визначення кількісних та якісних характеристик і встановлено критерії якісного розвитку малого та середнього бізнесу. Удосконалено понятійно-категорійний апарат теорії державного управління в межах якісного розвитку малого та середнього бізнесу. Проаналізовано, оцінено та сформовано рекомендації відповідно до досвіду зарубіжних країн у реалізації державного регулювання розвитку малих та середніх підприємств. Обгрунтовано механізм інституціонально-інфраструктурної підтримки в системі державно-приватного партнерства. Визначено методи державного регулювання, проаналізовано сучасний стан та міжнародне становище малого та середнього бізнесу України. Обгрунтовано пріоритетні напрями діяльності малих та середніх підприємств України в сучасному середовищі з розробкою критеріїв та методичних основ реалізації державного регулювання їх якісного розвитку. Удосконалено механізми застосування інструментарію якісного розвитку бізнесу в державній політиці України.

Визначено можливості застосування технологій соціального партнерства для розвитку діалогу між владою та суспільством. Зокрема, запропоновано розвиток такої форми навчання як Школи соціального партнерства, де представники місцевої влади та лідери громадських організацій не лише знайомляться з інформацією щодо необхідної проблематики, а й можуть в активних формах поринути у предметний зміст через імітаційні ігри, навчальні тренінги, створення власних проєктів та програм. Визначено, що реалізація технологій соціального партнерства - не одноразова акція, а довготривалий цикл робіт із залучення нових ресурсів розвитку, активізації "соціального капіталу" та підвищення інвестиційної привабливості території. Сформовано пропозиції з удосконалення системи соціального партнерства в Україні. Дослідження питань, присвячених соціальному партнерству в Україні показало, що сьогодні в даному напрямі існують наступні проблеми: низький рівень впливу профспілкових організацій як представників та захисників інтересів працівника та сторін соціального діалогу; домінуючий вплив роботодавців в процесі здійснення соціального діалогу; формальний характер в колективно-договірному процесі. Заходи, покликані вирішити ці проблеми, носять рекомендаційний характер. Ситуацію щодо домінуючого впливу роботодавців у процесі здійснення соціального діалогу можна вирішити через прийняття базового закону, який би врегулював питання соціальної відповідальності сфери підприємництва в Україні. Крім цього, доцільно в Закон України "Про соціальний діалог" внести зміни в питаннях посилення ролі держави як захисника загальнонаціонального інтересу, зокрема, із внесенням норми, що надає державі право вето у разі прийняття учасниками соціального діалогу стратегічних соціально-економічних рішень. З метою підвищення рівня відповідальності учасників соціального партнерства за невиконання прийнятих ними договорів та колективних угод слід забезпечити зміни до ст. 18 Закону України "Про колективні договори і угоди", якими передбачити суттєве збільшення суми штрафу.