Монографія включає погляди вітчизняних та зарубіжних авторів з питань основних напрямів модернізації Конституції України в умовах вступу нашої держави до Європейського Союзу, які були оприлюднені на міжнародній конференції 27 червня 2023 року. У вказаній монографії авторським колективом зроблено спробу цілісно дослідити пробле¬матику основних напрямків модернізації Основного закону держави на етапі повної інтеграції України до європейської цивілізації через членство у ЄС. Особливе місце відведено дослідженню основних засад Конституції України, проблемам конституційних засад вступу України до ЄС; конс¬титуційним основам функціонування інститутів та органів публічної влади України та міжнародних інститутів в умовах воєнного стану, проблемам забезпечення конституційних прав людини і громадянина в Україні за умов воєнного стану.

Увагу присвячено сучасним тенденціям розвитку, функціонування, процесу реформування та проблемам підвищення ефективності кримінальної юстиції України. Розглянуто питання вдосконалення як основних інститутів кримінальної юстиції, так і вдосконалення протидії окремим видам злочинів засобами кримінальної юстиції. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення кримінального та кримінального процесуального закону з метою підвищення їх ефективності в протидії злочинності. Розкрито проблеми підвищення ефективності кримінальної юстиції України у сфері кримінально-правової охорони державного суверенітету України.

Проведено комплексний теоретичний і практичний аналіз договору управління (ДУ) багатоквартирним будинком (ББ) у цивільному праві України. Простежено еволюцію становлення відносин управління ББ, розкрито ґенезу договірного регулювання відносин з управління ББ. Установлено поняття та правову природу ДУ ББ. Виокремлено найкращі надбання нормативної моделі ДУ ББ на підставі аналізу чинного цивільного законодавства України й інших держав, зокрема Польщі, Литви, Казахстану. Визначено правову природу відносин управління ББ між співвласниками й управителем. Установлено місце цивільно-правового ДУ ББ у системі цивільно-правових договорів. Розкрито особливості укладення та виконання ДУ ББ. Визначено специфіку цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов ДУ ББ. Розроблено рекомендації та доповнення до чинного законодавства, які сприятимуть удосконаленню ДУ ББ і його правозастосовної практики.

Досліджено теоретичні та методологічні засади конституційного процесу (КП) в Україні. Визначено поняття КП у сучасній науці конституційного права, розглянуто його як фактор демократизації держави. Позиціоновано принципи соціальної державності в сучасному КП, вивчено принципи правової держави в контексті забезпечення КП. За допомогою ретроспективного конституційно-правового аналізу досліджено КП в Україні XX - поч. XXI ст. Розглянуто конституційні акти національно-визвольних змагань 1917 - 1921 рр., конституційні акти радянського періоду та проаналізовано КП незалежної України. Висвітлено КП через призму трансформації інститутів державної влади та місцевого самоврядування. Проаналізовано розвиток парламентаризму, розглянуто питання реформування системи виконавчої влади. Досліджено конституційно-правові аспекти розвитку інституту глави держави. Охарактеризовано процес модернізації системи судових і правоохоронних органів. Проаналізовано конституційно-правовий розвиток основ місцевого самоврядування. Досліджено актуальні проблеми КП в сучасній Україні. Виявлено політичні та правові детермінанти КП. Розглянуто значення та роль органів конституційної юрисдикції у КП, особливості їх реформування. Вивчено проблеми стабільності конституційного законодавства. Проаналізовано КП у контексті євроатлантичної інтеграції України.

Розглянуто адміністративно-правові режими у сфері гарантування інформаційної безпеки як засоби державного регулювання. Прикладами таких адміністративно-правових режимів є режим державної таємниці, режим державної мови та режим безпекової цензури. Як теоретичне підгрунтя використано традиційні уявлення про адміністративно-правовий режим як особливий вид регулювання, у межах якого створюється й використовується специфічна комбінація юридичних, організаційних та інших засобів для забезпечення того чи іншого державного стану. Розглянуті приклади адміністративно-правових режимів демонструють різні підходи до визначення їх змісту та структури. Зокрема показано, що режим державної таємниці є найбільш чітко структурованим і базується на нормах окремого закону, який визначає зміст усіх його складових частин. Адміністративно-правовий режим державної мови в контексті гарантування інформаційної безпеки є складовою частиною правового режиму більш високого порядку, а саме правового режиму державної мови, і його елементи містяться в низці законів. Зміст даного режиму з погляду гарантування інформаційної безпеки утворюють норми, у яких ідеться про режим використання державної мови у сфері телебачення і радіомовлення, у сфері друкованих засобів масової інформації, а також правила застосування державної мови у Збройних силах України й інших військових формуваннях, в органах правопорядку, розвідувальних органах, державних органах спеціального призначення із правоохоронними функціями. Розглянуто особливості адміністративно-правового режиму безпекової цензури, які полягають у тому, що він фактично існує на тлі конституційної заборони цензури як такої. Але, через його орієнтацію на питання інформаційної безпеки, а не на питання політичного чи ідеологічного характеру, існування такого режиму є цілком легітимним. У роботі показано, що адміністративно-правова природа зазначених режимів зумовлюється в основному тим, що забезпечення їх реалізації здійснюється передусім органами виконавчої влади через відповідні процедури і повноваження.

Досліджено теоретичні та методологічні засади конституційного процесу в Україні. Розглянуто конституційний процес у сучасній науці конституційного права як фактор демократизації держави. Ретроспективно вивчено конституційний процес в Україні XX - поч. XXI ст. Розглянуто конституційні акти радянського періоду та незалежної України. Конституційний процес висвітлено крізь призму трансформації інститутів державної влади та місцевого самоврядування. Проаналізовано розвиток парламентаризму, реформування системи виконавчої влади. Висвітлено конституційно-правові аспекти розвитку інституту глави держави. Розкрито особливості модернізації системи судових і правоохоронних органів, удосконалення конституційно-правових основ місцевого самоврядування. Розглянуто проблеми стабільності конституційного законодавства та вплив євроатлантичної інтеграції України на конституційний процес.

Наведено кримінально-правову, кримінологічну та криміналістичну характеристики наркозлочинів. Висвітлено особливості криміналістичного забезпечення процесуального керівництва досудовим розслідуванням (ДР) наркозлочинів. Розглянуто процесуальний порядок ДР і судового розгляду у провадженнях про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Також розглянуто міжнародні акти й особливості застосування практики Європейського суду з прав людини у кримінальних провадженнях щодо наркозлочинів. Увагу приділено особливостям процесуального керівництва ДР і підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Розглянуто проблему пригнічення корупції з використанням математичного моделювання та оптимізації, зокрема за допомогою принципу максимуму Понтрягіна. Виконано огляд та побудову моделей до поставленого завдання. У ході дослідження пригнічення корупції з використанням оптимального керування встановлено правдивість припущення, що корупція не має загальної домінуючої стратегії. Доведено, що існують дві локальні стабільні рівноваги, а саме: одна, де кожен є корумпований і цілком приймає корупцію, і друга, де все населення є чесним і корупція рівномірно засуджується. Між ними є нестабільна рівновага, де очікуваний рівень корупції відповідно до уявлень громадян збігається з фактичною інтенсивністю корупції. Розглянуто дві функції нагромадження корупції: лінійну та ввігнуту. Для лінійної функції розв'язок знайдено у загальному вигляді, для ввігнутої - на кількох прикладах.

Викладено основні положення соціального забезпечення в Україні, розглянуто актуальні питання законодавства у цій сфері. Нормативний матеріал подано станом на 1 грудня 2018 р. Розглянуто функції, організаційно-правові форми та види соціального забезпечення. Подано інформацію про страховий стаж, види пенсій, особливості пенсійного забезпечення за вислугу років працівників окремих професій і окремих галузей економіки. Увагу приділено правовому статусу Пенсійного фонду України, системі та принципам недержавного пенсійного забезпечення, видам недержавних пенсійних фондів.

Викладено основні положення Загальної та Особливої частин трудового права, розглянуто актуальні питання застосування законодавства про працю. Нормативний матеріал подано станом на 1 квітня 2019 р.

Вивчено загальні засади та особливості правового регулювання правового статусу суб’єктів права соціального забезпечення. Проведено ґрунтовне дослідження загальних теоретичних питань предмета права соціального забезпечення, сфери його дії та сутності соціальної функції держави, внаслідок чого стало можливим провести логічний і системний аналіз місця вчення про суб’єкти права соціального забезпечення у наведеній галузі права. Розкрито проблематику суб’єктів права соціального забезпечення: визначено основні логіко-методологічні підходи до побудови юридичних конструкцій суб’єктів права соціального забезпечення, надано визначення поняттю суб’єктів права соціального забезпечення, проаналізовано співвідношення наведеного поняття з іншими суміжними категоріями, проведено класифікацію зазначених суб’єктів, висвітлено спеціальні питання правового регулювання правового статусу держави як гарантуючого суб’єкта права соціального забезпечення, особи, яка потрапила у складну життєву ситуацію, сервісних суб’єктів права соціального забезпечення. Виділено та досліджено правові ознаки ключових понять та категорій, розкрито та вдосконалено категоріально-понятійний апарат відносно досліджуваної проблематики: "суб’єкти права соціального забезпечення", "сервісні суб’єкти права соціального забезпечення", "правовий статус особи, яка потрапила у складну життєву ситуацію", "загальновизнаний стандарт захисту прав і законних інтересів суб’єктів права соціального забезпечення", "соціальний ризик", "сфера дії права соціального забезпечення" тощо. Здійснено аналіз загальновизнаних стандартів захисту прав та інтересів суб’єктів права соціального забезпечення. Та у контексті впровадження зазначених стандартів у галузь соціального забезпечення України, а також з врахуванням дослідженого матеріалу, окреслено стратегію вдосконалення соціально-забезпечувального законодавства України та проаналізовано її вплив на правовий статус суб’єктів права соціального забезпечення.

Присвячено визначенню правових засад встановлення умов праці за трудовим законодавством України з урахуванням сучасних європейських прагнень нашої держави, а також існуючих сьогодні в світі тенденцій до запровадження людиноцентриської парадигми в кожну сферу суспільного буття. Дослідження побудовано та проведене таким чином, що отримано можливість сформулювати цілісне системне бачення процесу встановлення умов праці в Україні в правовому аспекті. Розкрито зв’язок між соціальною політикою держави та встановленням умов праці як складовим елементом цієї політики, в такий спосіб підведено дослідження до логічного умовиводу про те, що встановлення умов праці є обов'язком держави в певному ракурсі. Проте далі, визначивши умови праці як об’єкт вказаного процесу, робиться акцент на тому, що цей обов'язок мають розділяти із державою також і роботодавці разом із працівниками, однак їхні інтереси зазвичай різняться, а тому потрібен юридичний механізм збалансування цих інтересів в частині встановлення умов праці. Як наслідок, дослідження послідовно та логічно доходить до питань централізованого та локального регулювання умов праці, змін умов праці як системного вираження всього процесу встановлення умов праці. Насамкінець дослідження зводиться до необхідності аналізу "приватного" випадку встановлення умов праці - процедури атестації робочого місця за умовами праці, яка є найбільш виразним показником закінченості побудованої схеми всього процесу їх встановлення, оскільки спрямована на перевірку дотримання та забезпечення гарантованих Конституцією України здорових та безпечних умов праці. В такий спосіб - застосовуючи метод від загального до приватного - розкриваються поетапно всі ланки процесу встановлення умов праці саме в правовому контексті, тобто формується система правових засад означеного процесу в Україні, виявляються проблеми та формулюються пропозиції з їх вирішення.

Приведены научные статьи ведущих цивилистов Украины, Казахстана и других зарубежных государств, посвященные анализу положений Хозяйственного кодекса Украины и Предпринимательского кодекса Казахстана, их соотношения с нормами гражданских кодексов и специальных законов в сфере предпринимательской деятельности. Прослежен генезис категорий "торговое право", "предпринимательское право", "хозяйственное право". Рассмотрены частно- и публично-правовые аспекты в предпринимательском праве. Проанализирован опыт правового регулирования предпринимательской деятельности зарубежным законодательством. Очерчены тенденции развития коммерчекого права зарубежных государств. Освещен процесс формирования эстонского частного права. Дана информация о способах защиты сторон договора в гражданском и хозяйственном законодательстве Украины. Внимание уделено регулированию отношений в сфере банкротства в Хозяйственном кодексе Украины и специальном законодательстве. Приведены замечания к проекту Предпринимательского кодекса Республики Казахстан.

Узагальнено та проаналізовано сучасні теоретико- та нормативно-правові, аналітичні, методологічні, практичні аспекти правового регулювання правового статусу суб'єктів соціального забезпечення. Визначено стандарти захисту прав і законних інтересів суб'єктів права соціального забезпечення у контексті вдосконалення соціально-забезпечувального законодавства. Розкрито та систематизовано загальні понятійно-категоріальні питання обраної проблематики: всебічно досліджено поняття "суб'єкти права соціального забезпечення" та "правовий статус суб'єкта права соціального забезпечення", надано їм визначення, виділено істотні правові ознаки, з'ясовано систему суб'єктів права соціального забезпечення, здійснено їх грунтовну класифікацію, а також проведено розмежування поняття "суб'єкт права соціального забезпечення" з іншими суміжними правовими категоріями. Значну увагу приділено ролі держави в соціальному забезпеченні. Досліджено науково-теоретичні концепції та нормативно-правове забезпечення побудови та належного функціонування соціальної держави. Розкрито зміст і призначення соціальної функції держави. На підставі дослідженого матеріалу здійснено відповідні теоретичні узагальнення та розроблено подальші шляхи вдосконалення правового статусу суб'єктів права соціального забезпечення, запропоновано зміни до чинного вітчизняного соціально-забезпечувального законодавства.

Розглянуто зміни виборчої системи до Верховної Ради України протягом доби Незалежності. Окреслено використання різних типів виборчих систем для формування українського парламенту. Виокремлено переваги і недоліки кожного з типів, виходячи з впливу на політичний розвиток. Оцінено перспективу подальшої кодифікації виборчого законодавства України.

Досліджено легітимність влади та контролю над насильством у перехідному суспільстві. Зазначено, що за умов перехідного суспільства особливої політичної ваги, а відтак і наукової актуальності набуває проблема насильства. Єї вирішення пов'язується зі здатністю класу забезпечити легітимність влади. У класичних концепціях легітимності наголошується, що лише держава має монополію на насильство. Проте у перехідному суспільстві до насильства можуть вдаватись і окремі групи та політичні організації з метою збереження влади та власності. Відповідно до неоінституційної теорії така ситуація є характерною ознакою суспільства обмеженого доступу.

На основі наукових і нормативно-правових джерел досліджено генезу розвитку адміністративно-правового регулювання діяльності органів досудового розслідування (ОДР) в Україні й удосконалено класифікацію періодизації. Наведено авторські поняття ОДР і їх реформування. Сформульовано мету реформування ОДР в Україні, визначено його напрями. З'ясовано місце та роль ОДР в оновленій системі правоохоронних органів. На підставі чинного законодавства охарактеризовано адміністративно-правовий статус суб'єктів та об'єктів реформування ОДР. Розглянуто адміністративно-правові засади оптимальної організаційної структури ОДР в Україні. Визначено адміністративно-правові аспекти забезпечення якості кадрового складу ОДР. Досліджено закордонний досвід функціонування слідчих органів із метою винайдення шляхів його впровадження в національне адміністративно-правове законодавство. Наведено пропозиції щодо удосконалення національного адміністративно-правового законодавства, яке регулює діяльність ОДР.

Досліджено роль Європейської комісії "За демократію через право" в забезпеченні верховенства права в Україні. Розглянуто репутаційний капітал політичного суб'єкта як ресурс перетворення ідеї на дію. Розкрито сутнісний характер інтересів і дій у процесі формування соціальних пріоритетів. Визначено детермінанти посткомуністичної трансформації країн Балтії. Проаналізовано зміст, сутність і характер ідеї та комунікативної дії, а також їх вплив на здійснення мовної політики в Україні. Охарактеризовано концепції взаємовідносин "людина - суспільство", "суспільство - людина", "людина - природа" в мінливому інформаційно-комунікативному просторі. Розглянуто модальність можливого в парадигмі гуманітарних наук.

Комплексно досліджено адміністративно-правові засади державного регулювання тарифів на житлово-комунальні послуги (ЖКП) в Україні. Розглянуто функції та принципи державного регулювання зазначених тарифів, механізм адміністративно-правового регулювання відносин у цій сфері, актуальні проблеми державного контролю та юридичної відповідальності у сфері регулювання тарифів на ЖКП. Висвітлено механізм адміністративно-правового регулювання відносин у сфері регулювання тарифів на ЖКП, адміністративно-правовий статус суб'єктів, які беруть участь у регулюванні тарифів. Здійснено детальний аналіз адміністративного провадження щодо встановлення тарифів на ЖКП із визначенням його структури та характеристикою усіх елементів цієї структури. Окрему увагу приділено визначенню правової природи актів, якими встановлюються тарифи на ЖКП. Cформульовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання відносин державного контролю й юридичної відповідальності у сфері регулювання тарифів на ЖКП.

Робота присвячена комплексному розгляду усіх позачергових парламентських виборчих кампаній в Україні. Досліджено політичні кризи як головну причину їх призначення; хід електоральних кампаній з врахуванням виборчих систем і застосуванням політичних технологій; наслідки оновлення складу парламенту та суспільних трансформацій. Виокремлено головні характеристики дострокових парламентських виборчих кампаній (1994, 2007, 2014 рр.).