Досліджено типологію сільських громад США. Надано визначення, характеристики, окреслено коло суб'єктів, класифіковано типи спільнот сільських регіонів.

У зв'язку зі зміною глобальних викликів відбувається зсув основних чинників загроз національній резильєнтності (НР): від воєнних загроз і тероризму до загроз, пов'язаних зі змінами клімату, цифровізацією суспільного життя, нерівністю і зниженням рівня демократії у світі. Згідно з останніми дослідженнями американських учених, на відміну від 2001 р., наразі проблеми тероризму і війни не є найбільш значущими глобальними викликами, які постануть перед країнами світу в найближчому майбутньому. І серед таких викликів - публічне управління, яке ставатиме все складнішим. Громадянське суспільство вимагатиме від урядів забезпечення індивідуальної і колективної безпеки, добробуту, але уповільнене зростання доходів, недовіра до влади, поляризація суспільства та дедалі більший перелік невідкладних проблем, пов'язаних з навколишнім середовищем, стануть порядком денним діяльності публічних службовців. Тому при формуванні стратегій розвитку України, як і будь-якої держави, аналізуючи можливі сценарії розвитку глобального ландшафту, дослідники стверджують, що всі позитивні можливості людства можуть бути реалізовані тільки через створення резильєнтної держави за допомогою резильєнтного публічного управління. Підвищення резильєнтності на інституційному рівні може бути забезпечено через упровадження стратегічного планування, технологій і процесів, які забезпечать стійкість під час кризових явищ. Але ще одним надзвичайно важливим фактором є публічні службовці, які є реалізаторами таких технологій і процесів. І рівень їх участі у формуванні резильєнтного управління ще не вивчений. Наукові запитання, які залишились поза увагою дослідників: Які зміни відбувались у парадигмі національно резильєнтності з 2001 р. дотепер? Якою є сучасна структура HP? Що собою являють індикатори резильєнтності публічного управління і яким чином впливають на формування НР? Який саме чинник об'єднує резильєнтних громадян і резильєнтні громади та формує резильєнтну державу? Аналіз наукових публікацій учених США доводить, що жодне попереднє дослідження не було присвячене: змінам концептуального розуміння "національної резильєнтності", показникам резильєнтної адміністрації, а також сприйняттю резильєнтності державними службовцями. Здійснення такого дослідження надасть змогу одержати основні джерела інформації для дослідження НР; сформувати розуміння поняття НР у США та Україні, а також установити основні показники резильєнтного публічного управління та ефект сприйняття НР державними службовцями. Дані будуть зібрані під час серії поглиблених інтерв'ю з топ-менеджерами установ державного управління. Крім того, буде аргументовано гіпотезу та встановлено кореляцію.

У зв'язку зі зміною глобальних викликів відбувається зсув основних чинників загроз національній резильєнтності (НР): від воєнних загроз і тероризму до загроз, пов'язаних зі змінами клімату, цифровізацією суспільного життя, нерівністю і зниженням рівня демократії у світі. Згідно з останніми дослідженнями американських учених, на відміну від 2001 р., наразі проблеми тероризму і війни не є найбільш значущими глобальними викликами, які постануть перед країнами світу в найближчому майбутньому. І серед таких викликів - публічне управління, яке ставатиме все складнішим. Громадянське суспільство вимагатиме від урядів забезпечення індивідуальної і колективної безпеки, добробуту, але уповільнене зростання доходів, недовіра до влади, поляризація суспільства та дедалі більший перелік невідкладних проблем, пов'язаних з навколишнім середовищем, стануть порядком денним діяльності публічних службовців. Тому при формуванні стратегій розвитку України, як і будь-якої держави, аналізуючи можливі сценарії розвитку глобального ландшафту, дослідники стверджують, що всі позитивні можливості людства можуть бути реалізовані тільки через створення резильєнтної держави за допомогою резильєнтного публічного управління. Підвищення резильєнтності на інституційному рівні може бути забезпечено через упровадження стратегічного планування, технологій і процесів, які забезпечать стійкість під час кризових явищ. Але ще одним надзвичайно важливим фактором є публічні службовці, які є реалізаторами таких технологій і процесів. І рівень їх участі у формуванні резильєнтного управління ще не вивчений. Наукові запитання, які залишились поза увагою дослідників: Які зміни відбувались у парадигмі національно резильєнтності з 2001 р. дотепер? Якою є сучасна структура HP? Що собою являють індикатори резильєнтності публічного управління і яким чином впливають на формування НР? Який саме чинник об'єднує резильєнтних громадян і резильєнтні громади та формує резильєнтну державу? Аналіз наукових публікацій учених США доводить, що жодне попереднє дослідження не було присвячене: змінам концептуального розуміння "національної резильєнтності", показникам резильєнтної адміністрації, а також сприйняттю резильєнтності державними службовцями. Здійснення такого дослідження надасть змогу одержати основні джерела інформації для дослідження НР; сформувати розуміння поняття НР у США та Україні, а також установити основні показники резильєнтного публічного управління та ефект сприйняття НР державними службовцями. Дані будуть зібрані під час серії поглиблених інтерв'ю з топ-менеджерами установ державного управління. Крім того, буде аргументовано гіпотезу та встановлено кореляцію.

Проаналізовано використання соціальних мереж органами державної влади у США та Україні у їхній практичній діяльності. Зіставлено присутність урядових структур США та України у соціальних мережах і кількість їх підписників. Стверджується, що соціальні мережі стали інноваційним інструментом цифрової політики та змінили форму сприйняття політичних процесів. Доведено актуальність дослідження щодо використання державними органами платформ соціальних мереж, як складової політичної діяльності у світлі трансформації традиційної політичної діяльності під впливом інформаційно-комунікаційних технологій. Наголошено, що присутність світових лідерів, політичних діячів, партій, державних структур і міжнародних організацій на платформах різних соціальних мереж є відображенням адаптації політичної сфери до науково-технічного прогресу та використання нових інструментів для комунікації владної еліти та суспільства. На підставі аналізу сторінок органів державної влади в Україні та США наголошено, що поступово використання соціальних мереж імплементується у сферу державної діяльності. Проаналізовано, що урядові структури США використовують ширший спектр соціальних мереж, аніж державні органи України, в них загалом більше підписників, більше постів та активніша комунікація. Спостерігається позитивна динаміка використання цифрових технологій в Україні: під керівництвом Міністерства цифрової трансформації презентовано бренд цифрової держави "Дія" для реалізації концепції "держава в смартфоні". Наголошено, що соціальні мережі можуть бути ефективним інноваційним засобом здійснення політичної діяльності, однак тільки за використання його належним чином.