Розкрито сутність, економічний зміст і природу інтелектуального капіталу. Визначено інтелектуальну власність як складову інтелектуального капіталу та базову складову інноваційної економіки. Проаналізовано інноваційну діяльність в сфері інтелектуальної економіки, роль промислової власності у діяльності підприємств. Розглянуто питання комерціалізації інтелектуальної власності, наведено оцінку її вартості та описано механізми формування ціни. Викладено характеристику нематеріальних активів, методи їх амортизації.

Раскрыты сущность, экономическое содержание и природа интеллектуального капитала. Определены интеллектуальная собственность как составная интеллектуального капитала и базовая составная инновационной экономики. Проанализированы инновационная деятельность в сфере интеллектуальной экономики, роль промышленной собственности в деятельности предприятий. Рассмотрены вопросы коммерциализации интеллектуальной собственности, приведена оценка её стоимости и описаны механизмы формирования цены. Изложены характеристика нематериальных активов, методы их аммортизации.

Рассмотрены правовые формы объектов инновационной деятельности. Освещены проблемы определения правовых признаков инноваций, а также инновационных деятельности, продукта, продукции и технологий. Приведены рекомендации по совершенствованию понятийного аппарата инновационного законодательства.

Узагальнено та запропоновано нове розв'язання наукової проблеми, що полягає в розробленні концептуальних та методологічних засад системного господарсько-правового регулювання відносин в інноваційній сфері, а також оптимізації механізму та засобів господарсько-правового забезпечення реалізації інноваційної політики держави. Досліджено правову природу та особливості інноваційних відносин, сформульовано їх визначення. Обгрунтовано, що інноваційні правовідносини мають комплексний характер, об'єднуючи низку простих, однорідних відносин, які складаються протягом здійснення інноваційного циклу. Проаналізовано зміст та з'ясовано ознаки інноваційної діяльності. Розглянуто сутність та особливості об'єктів інноваційної діяльності, запропоновано їх авторські визначення. Досліджено питання щодо співвідношення інновацій та об'єктів права інтелектуальної власності. Встановлено основні функції та необхідні для їх реалізації властивості інновацій, на основі яких визначено, які об'єкти права інтелектуальної власності є базовими елементами інновацій, а які - допоміжними. Запропоновано за методологічну основу правового регулювання відносин в інноваційній сфері з метою забезпечення системного підходу використати структуру національної інноваційної системи. Обгрунтовано, що основним завданням інноваційної політики держави має бути визнано формування, ефективне функціонування та забезпечення стійкого розвитку національної

Розглянуто питання розвитку системи підготовки кадрів у сфері інтелектуальної власності (ІВ). Проаналізовано особливості правового регулювання раціоналізаторської пропозиції за умов розвитку інноваційної діяльності в Україні, інтелектуальний потенціал у формуванні інтелектуального капіталу підприємств. Описано автоматизовану систему обліку об'єктів права ІВ. Розкрито економічне значення індустрій авторського права в державі. Висвітлено проблеми використання ІВ в інноваційному розвитку (ІР) економіки України, роль та місце закладу експертизи патентного відомства в інноваційних процесах, регіональних центрів в ІР економіки. Визначено інноваційну ІВ як складову нематеріальних активів підприємств.

Рассмотрены вопросы развития системы подготовки кадров в сфере интеллектуальной собственности (ИС). Проанализированы особенности правового регулирования рационализаторского предложения в условиях развития инновационной деятельности в Украине, интеллектуальный потенциал в формировании интеллектуального капитала предприятий. Описана автоматизированная система учёта объектов права ИС. Раскрыто экономическое значение индустрий авторского права в государстве. Освещены проблемы использования ИС в инновационном развитии (ИР) экономики Украины, роль и место заведения экспертизы патентного ведомства в инновационных процессах, региональных центров в ИР экономики. Определена инновационная ИС как составляющая нематериальных активов предприятий.

Висвітлено теоретичні аспекти управління трансфером технологій. Розглянуто правове регулювання трансферу технологій та особливості використання об'єктів інтелектуальної власності. Описано форми та методи міжнародного технологічного обміну. Приділено увагу організації процесу комерціалізації технологій. Розкрито сутність ліцензування як форми комерціалізації прав інтелектуальної власності. Висвітлено особливості оцінювання вартості прав на об'єкти інтелектуальної власності. Розглянуто особливості маркетингу технологій та високотехнологічної продукції. Охарактеризовано Україну у процесах міжнародного трансферу технологій.

Проаналізовано теоретичні та практичні проблеми формування фінансового механізму управління інтелектуальною власністю (ІВ) в Україні. Розроблено концептуальні засади формування моделі трансформації ІВ в інноваційний продукт. Запропоновано модель фінансового механізму управління ІВ. Наведено рекомендації щодо удосконалення фінансового регулювання відносин між суб'єктами господарювання в процесі управління ІВ.

Рассмотрен сравнительный (рыночный) метод оценки объектов интеллектуальной собственности, приведены расчеты цены лицензии на базе роялти и паушального платежа.

Розглянуто сукупність питань обгрунтування теоретико-методичних засад і прикладних інструментів державного регулювання процесу інтелектуалізації національного господарства. Розкрито теоретико-методичні положення та соціально-економічну роль інтелектуалізації економіки. Узагальнено теоретичні засади державної політики регулювання розвитку інтелектуалізації економіки та оцінювання її ефективності. Охарактеризовано передумови, обсяги та ефективність розвитку інтелектуалізації національного господарства держави. Визначено обсяги, чинники та перешкоди інноваційної діяльності в системі інтелектуалізації економіки. Здійснено структурно-функціональний аналіз ефективності системи державного регулювання інтелектуалізації економічного комплексу держави. Вивчено стратегічні пріоритети державного стимулювання інтелектуалізації національного господарства. Визначено інституційно-правовий базис інтелектуалізації економіки. Обгрунтовано організаційно-економічні засоби та напрями розвитку інституційної інфраструктури науково-дослідної та інноваційної діяльності.

Розглянуто об'єкти права інтелектуальної власності (IB) у структурі нематеріальних активів, класичні групи принципів оцінки, підходи до визначення ринкової вартості IB, параметри вартості, оціночні підходи залежно від виду вартості, переваги вибору методології оцінки.

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти економіко-правових проблем оцінювання вартості інтелектуальної власності (ІВ) і нематеріальних активів. Проаналізовано ІВ як об'єкт оцінювання вартості: поняття, класифікація, джерела законодавства, міжнародні стандарти охорони. Подано методологію оцінювання об'єктів ІВ як нематеріальних активів (поняття ринку, вартості, ціни, особливості оцінювання об'єктів ІВ). Проаналізовано нормативно-правову базу оцінювання, міжнародні та зарубіжні стандарти обліку й оцінювання ІВ, стан та проблеми приватизаційних процесів, сучасного ринку оціночних послуг в Україні. Наведено методологічні підходи до оцінювання вартості об'єктів ІВ.

Висвітлено сукупність питань обгрунтування теоретико-методичних засад і прикладних інструментів державного регулювання процессу інтелектуалізації національного господарства. Розкрито теоретико-методичні положення та соціально-економічну роль інтелектуалізації економіки. Узагальнено теоретичні засади державної політики регулювання розвитку інтелектуалізації економіки та оцінювання ефективності. Охарактеризовано передумови, обсяги та ефективність розвитку інтелектуалізації національного господарства держави. Визначено обсяги, чинники та перешкоди інноваційної діяльності в системі інтелектуалізації економіки. Здійснено структурно-функціональний аналіз ефективності системи державного регулювання інтелектуалізації економічного комплексу держави. Обгрунтовано стратегічні пріоритети державного стимулювання інтелектуалізації національного господарства. Визначено інституційно-правовий базис інтелектуалізації економіки. Обгрунтовано організаційно-економічні засоби та напрями розвитку інституційної інфраструктури науково-дослідної та інноваційної діяльності.

Досліджено розвиток інтелектуального капіталу та його складників в аспекті процесів інтелектуалізації, капіталізації та трансформації. Проаналізовано стан інноваційної діяльності промислових підприємст в Україні. Охарактеризовано архітектоніку побудови моделі обігу інтелектуального капіталу в будівельній галузі. Висвітлено фактори ефективного маркетингу інтелектуальної власності за умови виробничого підприємства. Визначено креативність як вагомий методичний чинник підготовки фахівців з інтелектуальної власності.