Розкрито зміст поняття конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції, виділено основні етапи його становлення та розвитку. Визначено особливості правосуб'єктності, права й обов'язки суддів судів загальної юрисдикції, розглянуто принципи та гарантії їх діяльності. Проаналізовано організаційно- та нормативно-правові гарантії діяльності суддів судів загальної юрисдикції, наведено пропозиції щодо удосконалення чинного Закону України "Про статус суддів". Обгрунтовано необхідність внесення до чинного законодавства положення, згідно з яким гарантії незалежності суддів, закріплені в Конституції України та інших законах, не можуть бути скасовані або зменшені державою.

Уперше в історіографії здійснено спробу комплексно вивчити процес розвитку юридичної освіти в університетах України на початку XIX - 1917 р., досліджено еволюцію змісту правничої освіти в університетах України та виокремлено її особливі риси. Розглянуто організаційні особливості юридичної освіти, форму та зміст занять, методологічні засади побудови курсів з юридичних дисциплін у Харківському, Київському й Новоросійському університетах. Проаналізовано процес формування професорсько-викладацького складу на їх юридичних факультетах. З використанням архівних джерел досліджено перебіг практичних занять на юридичних факультетах України, зростання кількісних показників та якісні зміни форм роботи. Відзначено особливості розвитку контингенту студентів-юристів за кількісними та якісними показниками.

Досліджено основні аспекти кримінальної відповідальності за незаконне проведення дослідів над людиною. З'ясовано історію протидії цьому діянню, досліджено соціальну зумовленість його криміналізації на сьогоднішній день. Проаналізовано об'єктивні, суб'єктивні та кваліфікуючі ознаки складу злочину, передбаченого ст. 142 КК України. Доведено, що чинна редакція даної статті не повністю відповідає сучасним теоретичним уявленням стосовно правової регламентації відповідальності за незаконне проведення дослідів над людиною та не може бути ефективним інструментарієм у руках правоохоронних органів для протидії цьому діянню. Виявлено необхідність доповнення та уточнення як об'єктивних ознак складу злочину, так і кваліфікуючих. Сформульовано ряд теоретичних висновків і надано пропозиції щодо удосконалення кримінально-правової регламентації відповідальності за незаконне проведення дослідів над людиною.

Розглянуто основні гарантії, встановлені законодавством для забезпечення діяльності суддів судів загальної юрисдикції. Зроблено висновки та пропозиції щодо удосконалення правового регулювання в цій сфері.

Розглянуто основні визначення конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції. Зроблено висновки та пропозиції щодо удосконалення правового регулювання в цій сфері.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)67 + Х891.9(4УКР)11-7

Рубрики:

Державне право окремих країн

Судоустрій окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х891.9(4УКР)111-7

Рубрики:

Судоустрій окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х891.9(4УКР)11-701

Рубрики:

Судоустрій окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано обгрунтовані практичні рекомендації щодо вдосконалення якості кримінально-правової регламентації умовних видів звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування. Здійснено ретроспективний аналіз розвитку кримінально-правової думки та законодавства щодо умовних видів звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування. Розглянуто соціальну обумовленість існування та подальшого збереження норм законодавства щодо кримінальної відповідальності, які регламентують застосування умовних видів звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування. Надано загальну характеристику умовних видів звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування. Досліджено міжнародний та зарубіжний досвід правової регламентації умовних видів звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.

Висвітлено процеси становлення України як держави, яка вдосконалює внутрішнє законодавство згідно з європейськими стандартами шляхом імплементації деяких норм, пов'язаних із запобіганням відмивання грошей, шляхом зміцнення інституційного потенціалу та практики, а також удосконалення нормативно-правової бази України.

Чільне місце серед гарантій діяльності суддів судів загальної юрисдикції посідають нормативно-правові гарантії. Провідне місце в системі даного виду гарантій належить нормам Конституції України та конституційним законам.

Визначено загальні положення правосуб'єктності судів. Визнання основних ознак, критеріїв, класифікації правосуб'єктності судів. Зроблено висновок що таке правосуб'єктність суддів.

Здійснено комплексне дослідження історико-правових засад становлення та розвитку охорони лісів на території сучасної України та країн СНД (на прикладі Російської Федерації, Республіки Білорусь та Казахстан). Сформульовано та розкрито юридичний зміст понять "правова охорона лісів", "правовий захист лісів", виокремлено спільні ознаки та підстави відмежування цих правових категорій. Проведено порівняльний аналіз правової охорони лісів в Україні та країнах СНД (досліджено структуру та повноваження органів державного управління в галузі охорони лісів; проаналізовано основні функції державного управління, спрямовані на здійснення правової охорони лісів). Запропоновано визначення поняття "лісопорушення" як підстави юридичної відповідальності. Зроблено теоретичні висновки, окреслено проблеми, які потребують вирішення та сформульовано пропозиції щодо змін чинного законодавства, що дозволить вдосконалити правове регулювання охорони лісів в Україні.

Досліджено основні концептуальні положення щодо розуміння та природи прав людини і механізмів їх захисту, як в теоретичному, так і прикладному аспектах. Проаналізовано питання цінності людини, її свободи, гідності, пріоритет інтересів людини над державними, проблеми зловживання правом, а також різноманітні виклики та загрози правам людини в умовах кризових явищ. Практичний вектор дослідження представлено аналізом нормативно-правових засад захисту окремих прав людини, таких як права людини в умовах пандемії, права дитини, право на гендерну ідентичність, права людини у сфері репродуктивних технологій, кримінально-правовий аспект охорони права інтелектуальної власності, розкрито міжнародні та національні механізми їх захисту.

З'ясовано специфіку трудових прав працівників (далі – ТПП) сільського господарства (далі – СГ) охарактеризовано класифікацію таких прав даної категорії 35 працівників. Розкрито значення, роль та особливості кожного із ТПП СГ. Проаналізовано сутність механізму реалізації забезпечення цих прав в Україні. Визначено поняття і сутність даних правових явищ, охарактеризовано їх ознаки та здійснено аналіз елементів кожного з видів механізмів, та інше. Встановлено значення захисту ТПП СГ в Україні правової категорії. Розкрито види елементів механізму такого захисту. Виведено теоретичні та практичні проблеми забезпечення, реалізації та захисту ТПП СГ і розроблено пропозиції щодо їх вирішення. Визначено концептуальні основи оптимізації та тенденції подальшого розвитку правового регулювання трудових прав працівників сільського господарства. Представлено позитивний зарубіжний досвід забезпечення, реалізації, захисту ТПП СГ та окреслено напрями його запозичення в Україні.

Здійснено науковий аналіз експертної практики, спеціальної літератури та нормативно-правових актів України та зарубіжних країн із метою розробки критеріїв диференціювання судових експертиз за класами, родами, видами, підвидами й удосконалення класифікації судово-експертних досліджень, що сприятиме розвитку теорії, методології та практики судової експертизи. На рівні комплексного підходу досліджено класифікацію судових експертиз. Рекомендовано шляхи вирішення проблем, що виникають під час розробки класифікації судових експертиз. Окреслено чіткі межі окремих класів, родів, видів, підвидів судових експертиз та експертних спеціальностей, визначено основні критерії розмежування цих категорій.