Розглядаються історико-правові аспекти становлення радянської влади в Україні в 1917-1922 рр., проблеми її легітимності. Аналізується, ким і коли була встановлена радянська влада в Україні, обгрунтовується зв'язок між більшовицьким переворотом у Росії і знищенням української державності, розкривається історія процесу створення на анексованій території радянської державності в Україні в грудні 1917 р. та її відновлення в грудні 1918 р. і січні 1920 р.

Комплексно досліджуються політико-правові аспекти легітимності утворення Тимчасового робітничо-селянського уряду України та діяльності більшовиків Росії в Україні в 1918-1920 рр. на матеріалах архівних документів і періодики того часу. Аналізується, ким і коли був створений Тимчасовий робітничо-селянський уряд України, розкривається історія процесу створення на анексованій території радянської державності в Україні та діяльність більшовиків. Висвітлюються методи і прийоми, якими була встановлена радянська влада в Україні, а також розглядаються особливості української національної революції.

На основі вивчення архівних та опублікованих документів і матеріалів комплексно розглядаються політико-правові аспекти встановлення радянської влади в Україні в грудні 1917 - квітні 1918 рр., проблеми її легітимності. Аналізується ким і коли була встановлена радянська влада в Україні, обгрунтовується взаємозв'язок між більшовицьким переворотом у Росії і знищенням української державності. Розкривається історія процесу створення на анексованій території радянської державності в Україні в грудні 1917 р.

Проаналізовано стан, динаміку в цілому по регіонах України за 1990 - 2000 рр., темпи та загальні тенденції розвитку поселенської мережі, основних галузей соціальної інфраструктури та фінансового її забезпечення в сільській місцевості. Розглянуто законодавчі, нормативні акти з питань соціального розвитку села.

Проанализированы состояние, динамика в целом по Украине и регионам за 1990 - 2000 гг., темпы и общие тенденции развития поселенческой сети, основных отраслей социальной инфраструктуры и финансового ее обеспечения в сельской местности. Рассмотрены законодательные, нормативные акты по вопросам социального развития села.

Здійснено комплексне вивчення правових засад формування та розвитку інституту градоначальництва на Півдні Російської імперії в XIX - на початку XX ст. Сформульовано поняття градоначальництва як правового інституту, охарактеризовано місце та роль градоначальника у системі державного управління Російської імперії. Досліджено соціально-політичні чинники утворення градоначальств, організаційно-правові засади функціонування градоначальників. Проаналізовано специфіку компетенції градоначальника в її видозмінах протягом XIX - початку XX ст. Висвітлено характер його взаємовідносин з центральними органами влади, інститутом генерал-губернатора, органами місцевого самоврядування. Розглянуто питання стосовно законодавчих ініціатив градоначальників, особливостей функціонування градоначальництва в Одеському, Феодосійському, Керч-Єнікальському, Ізмаїльському, Севастопольському, Миколаївському градоначальствах.

Сформульовано поняття градоначальництва як правового інституту, охарактеризовано місце та роль градоначальника в системі державного управління Російської імперії. Досліджено соціально-політичні чинники утворення градоначальств, організаційно-правові засади функціонування градоначальників. Проаналізовано специфіку компетенції градоначальника у її видозмінах протягом XIX - початку XX ст., відображено характер його взаємовідносин із центральними органами влади, інститутом генерал-губернатора, органами місцевого самоврядування, законодавчі ініціативи градоначальників, особливості функціонування градоначальництва в Одеському, Таганрозькому, Феодосійському, Керч-Єнікальському, Ізмаїльському, Севастопольському, Миколаївському, Ялтинському градоначальствах.

Розглянуто зовнішньополітичні аспекти процесів електоральної та референдної легітимації влади в державах пострадянського простору за період незалежності 1991 - 2010 рр. Розкрито зміст, охаратеризовано суб'єкти, об'єкти, механізми, особливості, етапи легітимації влади під час виборів (президентів, парламентів, органів місцевого самоврядування) і референдумів. Обгрунтовано роль спостереження міжнародних організацій у реалізації зовнішньополітичної доктрини, наведено визначення векторів співробітництва й інтеграції. Досліджено формування та функціонування окремих систем РЄ, ОБСЄ, СНД як регіональних підсистем сучасних міжнародних відносин.

Проаналізовано стан наукової розробки проблеми інституту градоначальництва та її джерельну базу. Виявлено та охарактеризовано історичні передумови та політико-правові чинники створення такого інституту на півдні Російської імперії. З'ясовано основні етапи розвитку інституту градоначальництва в системі державної влади імерії впродовж ХІХ - початку ХХ ст., визначальні риси, роль та місце у забезпеченні правопорядку в регіоні. Визначено причини запровадження градоначальницької форми врядування в Одеському, Таганрозькому, Феодосійському, Керч-Єнікальському, Ізмаїльському, Севастопольському, Миколаївському та Ялтинському градоначальствах, особливості їх функціонування та вплив на розвиток регіону. Окреслено обсяг владних повноважень градоначальника, простежено їх розвиток на різних етапах історії градоначальництва у контексті загальнодержавних вимог та регіональних ознак. Наведено правові основи розвитку інституту градоначальництва, його специфічні форми й напрями в діяльності канцелярій окремих градоначальств. Встановлено відповідність правозастосовної діяльності градоначальників на півдні України завданням, покладеним царством, а також потребам суспільства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)526 + Ф3(4УКР)68

Рубрики:

Державне право окремих країн

Внутрішнє становище. Внутрішня політика

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено історичний аналіз генезису правової протидії проституції як соціальному явищу та породжуваним нею кримінальним правопорушенням - сутенерству та втягненню особи в заняття проституцією. Визначено поняття та структуру оперативно-розшукової характеристики зазначеного злочину. Встановлено основні причини та умови, що обумовлюють вчинення сутенерства та втягнення особи в заняття проституцією. Розглянуто питання оперативно-профілактичних заходів щодо запобігання та недопущення вказаних кримінальних правопорушень. З'ясовано основні напрямки й об'єкти виявлення правопорушень. Розроблено порядок фіксації фактів злочинної діяльності та особливостей проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо злочинів, пов'язаних з сутенерством або втягненням особи в заняття проституцією.

Розглянуто аксіологічні аспекти правової культури. Особливу увагу зосереджено на понятті правової культури, співвідношенні правової культури з правовою системою, правовою реальністю та правом, на аксіологічному трактуванні правової культури; наведено погляди науковців, розглянуто переваги та недоліки ціннісного виміру правової культури.

Розглянуто основні етапи становлення доктрини мультикультуралізму. Увагу зосереджено на еволюції теорії мультикультуралізму залежно від часових і політичних умов і вимог соціуму. Розглянуто вплив теорій лібералізації та комунітаризму, "побудови нації" та "диференційованого громадянства" на становлення теорії мультикультуралізму; наведено погляди науковців, проаналізовано їх вплив на сучасний мультикультуралізм.

Проведено аналіз основних теоретико-методологічних аспектів впливу релігійного фактора на процеси інтеграції в ЄС. Розкрито особливості впливу релігійного фактора на безпекові критерії членства в ЄС. Досліджено проблему інтеграції в ЄС Туреччини в контексті ісламізації її населення. Визначено основні перешкоди на шляху інтеграції в ЄС Туреччини на практичному рівні.

Сфера міжконфесійних відносин стає однією із найбільш пріоритетних сфер державного управління для забезпечення соціальної cтабільності та досягнення високих стандартів в системі національної безпеки України. Держава потребує ефективних механізмів та сталої системи організаційно-правового забезпечення процесу управління міжконфесійними відносинами. Вперше системно досліджено проблематику конституційно-правового регулювання міжконфесійних відносин в Україні, вміщено основні питання побудови системи органів державної влади у сфері регулювання релігійних відносин та низку важливих висновків щодо підвищення ефективності юридичних гарантій системи державного забезпечення, дотримання й реалізації релігійних прав і свобод людини і громадянина. Метою дослідження є розробка доктринального теоретико-методологічного забезпечення та практичної реалізації засад конституційно-правового регулювання міжконфесійних відносин в Україні. Досліджено правову природу розвитку та визначено місце міжконфесійних відносин в середовищі релігійних відносин. Внесено суттєве уточнення та доопрацювання термінологічного інструментарію науки конституційного права на основі аналізу теоретичних та методологічних аспектів конституційно-правового регулювання міжконфесійних відносин. Проведено ретроспективний аналіз конституційно-правового регулювання та забезпечення міжконфесійних відносин в Україні до встановлення радянської диктатури та в період панування тоталітарного радянського режиму. Розкрито особливості конституційно-правового забезпечення міжконфесійних відносин в Україні в сучасних умовах, надано характеристику статусу їх учасників, запропоновано уточнення для вдосконалення сучасного законодавчого забезпечення у сфері міжконфесійних відносин в Україні. Визначено особливості динаміки та конституційно-правове забезпечення міжконфесійних відносин в Україні, сутність та зміст механізму його регулювання. Одержано результати порівняльного аналізу системи юридичних гарантій забезпечення релігійних прав в Україні та зарубіжних країнах, у поєднанні з результатами дослідження міжнародно-правових та європейських стандартів. У сфері конституційно-правового регулювання міжконфесійних відносин дозволено розробити напрямки та механізми імплементації кращих світових практик міжконфесійних відносин в законодавстві України та запропоновано сучасне бачення й шляхи підвищення ефективності конституційно-правового регулювання державно-церковних відносин в Україні.

Увагу приділено теоретичним засадам здійснення адміністративних процедур у сфері міграції, обґрунтуванню необхідності введення у національне правове поле категорії "адміністративні процедури у сфері міграції" та оптимізації діяльності органів публічної адміністрації під час здійснення адміністративних процедур у сфері міграції з метою забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Розкрито стан наукового розроблення проблеми здійснення адміністративних процедур у сфері міграції. Виділено специфічні ознаки здійснення адміністративних процедур у сфері міграції. Виокремлено принципи та здійснено класифікацію адміністративних процедур у сфері міграції. Охарактеризовано нормативно-правові засади здійснення адміністративних процедур у сфері міграції. Розкрито систему суб'єктів публічної адміністрації, що здійснюють адміністративні процедури у сфері міграції. Охарактеризовано стадії здійснення адміністративної процедури у сфері міграції, до яких запропоновано відносити: 1) звернення фізичної особи і прийняття заяви до розгляду уповноваженим підрозділом органу публічної адміністрації; 2) розгляд справи (від трьох діб до одного року); 3) винесення рішення (про видачу посвідчення, посвідки, паспорта, довідки, запрошення, дозволу тощо); 4) оскарження прийнятого рішення (факультативна стадія) (на практиці передбачено тільки в судовому порядку); 5) виконання рішення. Визначено сутність оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів публічної адміністрації у досліджуваній сфері. Узагальнено зарубіжний досвід здійснення адміністративних процедур суб'єктами публічної адміністрації у сфері міграції, виокремлено його позитивні здобутки для запровадження в Україні, а саме: зменшення кількості обов'язкових документів, необхідних для здійснення адміністративних процедур у сфері міграції; запровадження електронної черги для суб'єктів звернення; визначення чіткого та вичерпного списку необхідних документів; запровадження сервісу перевірки стану оформлення документа; запровадження інформаційної системи обміну даними між суб'єктами публічної адміністрації тощо.

Досліджено правовий мультикультуралізм, його поняття, типологію, принципи та функції у контексті філософсько-правових поглядів. Обґрунтовано основні ознаки правового мультикультуралізму, головні тенденції розвитку правових культур. Удосконалено наукові дослідження з питань філософсько-правового бачення мультикультуралізму та його аксіологічного виміру. Розвинуто положення щодо основоположних ідеї правового мультикультуралізму у контексті науки філософії права. Відзначено існування різноманітних підходів до трактування мультикультуралізму, розмежовано співвідношення понять мульти-, полі- та багатокультурності, констатовано, що активізація розвитку теорії мультикультуралізму припадає на основні соціополітичні і економічні етапи прогресу суспільства. На підставі проведеної концептуальної характеристики правового мультикультуралізму наведено авторське визначення поняття як теорії, яка спрямована на визнання існування в межах певного відкритого суспільного прошарку культурно відмінних груп, дії яких спрямовані на збереження та розвиток своєї самобутності та, водночас, дотримання у міжкультурних відносинах принципів рівності, толерантності, взаємоповаги і людиноцентризму. Проаналізовано роль права та суспільної моралі у контексті правового мультикультуралізму. Доведено, що на розвиток правового мультикультуралізму великий вплив мали ідейно-світоглядні принципи римського права в поєднанні з набутками античності: так, принцип космополітизму на перший план висуває інтереси і цінності людини, а не держави; право скомпонувало у собі справедливістю з моральними установками, які разом визначили людину як частину нової культури та самостійного індивіда з невід'ємними правами та здатністю до контролю й регуляції поведінки; індивідуалізм посприяв наділенню особи можливості до здійснення контролю за власним становищем у соціумі та відстоювання стратифікаційних позицій; мультикультурність продемонструвала можливість об'єднання процесів впливу та проникнення правових феноменів з однієї культури в іншу, при цьому зберігаючи їх унікальність. Розглядаючи види правових культур, проаналізовано їх сучасне втілення та зазначено, що сьогодні можна виокремити чотири основних фактори їх розвитку та подальшої практичної реалізації, зокрема: 1) визнання важливості постійного внутрішнього оновлення традицій правової думки; 2) заохочення історичної пам'яті стосовно правових традицій та правових культур; 3) схвалення внутрішніх розбіжностей та розуміння важливості проникнення правових культур; 4) актуалізація ціннісних орієнтирів правових культур. У контексті правового мультикультуралізму з'ясовано, що проблема людини та її духовності є спричинені осмисленням екзистенційності впродовж різних епох, тому для кращого втілення філософсько-правової теорії мультикультуралізму важливим є максимальне втілення людиноцентричних світоглядних поглядів на основі самобутньої, стійкої правової нації.

Увагу акцентовано на етапах формування та сучасних тенденціях політики управління зовнішнім державним боргом України; дослідженні фіскальних функцій податку на доходи фізичних осіб; визначенні джерел фінансування об'єднаних територіальних громад в Україні; виявленні особливостей моніторингу у сфері публічних закупівель; узагальненні реалій функціонування пенсійної системи України. Проаналізовано передумови фінансово-економічної безпеки вітчизняних підприємств; проблеми та перспективи фінансового забезпечення інвестиційної діяльності аграрних підприємств України; методи управління конкурентоспроможністю підприємства в сучасних умовах господарювання. Досліджено сучасні методи управління банківською системою України; фінансову безпеку банківської системи України як необхідну складову розвитку фінансового сектору; вплив діджиталізації ринку фінансових послуг на кредитну поведінку домогосподарств; страхування як елемент фінансово-економічної системи безпеки продовольчого ринку.

Увагу приділено теоретико-методологічним та практичним засадам забезпечення економічного розвитку та співробітництва регіонів України в умовах реформування місцевого самоврядування. Досліджено наукові засади, інституціональне забезпечення, інноваційний базис регіонального розвитку та співробітництва. Підведено підсумки реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влада в Україні. Розроблено концептуальні та методичні підходи до оцінки ефективності регіонального економічного розвитку та співробітництва, вивчено європейський та світовий досвід, на основі чого обгрунтовано пропозиції щодо запровадження відповідних механізмів та інструментів в практику управління економічним розвитком регіонів України. Визначено стратегічні пріоритети забезпечення територіально-виробничої функціональності громад. Досліджено наукове підгрунтя та інституціональне забезпечення регіонального економічного розвитку і співробітництва в умовах реформування місцевого самоврядування.

Проаналізовано роль і місце в історії філософсько-правової думки написаного 200 років тому видатного твору - "Філософії права" німецького мислителя Г. В. Ф. Гегеля. Цю книгу вважають однією із найглибших та актуальних праць філософа, у якій Г. В. Ф. Гегель, творчо базуючись на розроблених ним діалектико-філософському методі та методології, досліджує складні процеси в соціально-політичному, правовому, економічному, морально-психологічному та релігійному житті громадянського суспільства та держави. "Філософія права" Г. В. Ф. Гегеля - це складна, комплексна, надзвичайно насичена численними ідеями та фактами праця, яка охоплює складну діалектику розвитку та функціонування суспільства та держави. Центральне місце в ній німецький філософ відводить політичній системі, особливо державі, а також громадянському суспільству, діалектиці взаємовідносин усіх соціальних структур у політико-правовій системі суспільства, ролі та місцю держави в захисті прав і свобод громадян. Увесь твір пронизаний думкою, що сутність і цінність права повинні бути тісно пов'язаними зі свободою. Істотне місце в роботі займає проблема взаємозв'язку та взаємовідносин держави й особистості, ролі сім'ї та релігії у формуванні правової свідомості й відповідальності всіх членів громадського суспільства, їх готовності добросовісно виконувати свої обов'язки та приписи права, зі зброєю в руках захищати безпеку та суверенітет своєї держави. Філософ зробив висновок, що прогресивний розвиток держави, прав і свобод громадян можливий тільки за умови суворого дотримання законності, справедливості та морально-християнських настанов. І у наш час ці та інші ідеї, які сформулював німецький мислитель, надзвичайно актуальні для України, яка у важких соціально-економічних, політичних, морально-психологічних умовах змушена вести боротьбу за свою незалежність і суверенітет. "Філософія права" - це твір, який увійшов у золоту скарбницю світової філософсько-правової думки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х891.9(4УКР)6

Рубрики:

Судоустрій окремих країнах

Шифр НБУВ: РА453905 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :