Разъясняются статьи действующего Уголовного кодекса Украины. Пособие включает общую и особенную части. В общей части рассматриваются пределы действия Уголовного кодекса, дается характеристика преступления, наказания, описывается порядок назначения наказания и освобождения от него. В особенной части детально анализируются такие категории преступлений, как преступления против государства; государственной и коллективной собственности; жизни, здоровья, свободы и достоинства личности; политических и трудовых прав граждан; индивидуальной собственности граждан; правосудия; порядка управления; общественной безопасности, общественного порядка и народного здоровья, а также хозяйственные, должностные и воинские преступления.

Розкрито зміст норм Особливої частини Кримінального кодексу України. Відображено концепцію пріоритетного захисту особистих прав і свобод людини, наведено окремі міжнародно-правові норми, імплементовані в Особливу частину кримінального законодавства України. Висвітлено юридичну природу та характерні ознаки кожного конкретного складу злочину (злочинів проти держави, власності, правосуддя, порядку управління, екологічних, господарських, військових та інших злочинів), а також судову практику застосування кримінального закону. Розглянуті деякі проблемні питання як самої науки, так і кримінального законодавства, закцентовано увагу на окремих нормах кримінального закону деяких зарубіжних країн та ін.

Розглядаються процеси трансформації в державному управлінні, державній службі, місце державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування в сучасній системі організації державної влади, їх роль у реалізації концепції адміністративної реформи. Обумовлюються притаманні для ринкової економіки моделі діяльності та управління окремими галузями, делегування повноважень у системі органів місцевої влади. Особлива увага приділяється обгрунтуванню висновків і пропозицій, спрямованих на трансформацію функціональних механізмів у державному управлінні, розвиток державної служби, місцевого самоврядування, вдосконалення кадрової роботи, навчання державних службовців.

Наведено основні положення Конституції України, враховано зміни та доповнення Кримінального кодексу. Розкрито зміст норм Загальної частини кримінального права України, дано теоретичне висвітлення окремих інститутів щодо злочину та відповідальності за його вчинення, розглянуто основні питання Загальної частини кримінального права деяких іноземних держав, дано загальну характеристику основних напрямків (шкіл) зарубіжної кримінально-правової теорії. Розглядається питання про джерела кримінального права України, розкривається співвідношення положень національного кримінального законодавства та норм міжнародного кримінального права. Виходячи з концепції пріоритету загальнолюдських цінностей, по-новому викладені положення щодо об'єкта злочину. Нетрадиційно розглянуті також питання про підстави кримінальної відповідальності, склад злочину, обставини, що виключають суспільну небезпечність чи протиправність діяння.

Викладено загальні положення Кримінального кодексу України про злочин, покарання, призначення покарання та звільнення від нього. Розглянуто злочини проти держави, державної та колективної власності, життя, здоров'я, волі та гідності особи, а також проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина. Пояснено статті стосовно господарських, посадових, військових злочинів, злочинів проти правосуддя, порядку управління, громадської безпеки, громадського порядку, народного здоров'я, індивідуальної власності громадян.

Наведено основні положення Конституції України з урахуванням останніх змін та доповнень Кримінального кодексу. Розкрито зміст норм Загальної частини кримінального права України, подано теоретичне висвітлення окремих інститутів щодо злочину та відповідальності за його вчинення. Розглянуто основні питання Загальної частини кримінального права деяких іноземних держав, наведено загальну характеристику основних напрямків (шкіл) зарубіжної кримінально-правової теорії. Розкрито питання про джерела кримінального права України, а також співвідношення положень національного кримінального законодавства та норм міжнародного кримінального права. З урахуванням концепції пріоритету загальнолюдських цінностей, по-новому викладено положення щодо об'єкта злочину. Розглянуто питання про підстави кримінальної відповідальності, склад злочину, обставини, що виключають суспільну небезпечність чи протиправність діяння.

Висвітлено проблеми регулювання розвитку малого підприємництва; запропоновано концепцію розподілу повноважень між органами влади з метою вирішення даного питання; розглянуто модель дерегулювання підприємницької діяльності за напрямами та рівнями управління.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)012п + Х879(4УКР)20

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Трудове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4Укр)117.8

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4Укр)012 + Х879(4Укр)20

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Трудове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З використанням прокурорської та судової практики у поєднанні з науковим підходом роз'яснено норми чинного Кримінального кодексу (КК) України, вміщено приклади їх практичного застосування. З застосуванням елементів системного аналізу охарактеризовано у порівняльному аспекті даний Кримінальний кодекс і КК 1960 р. На підставі алфавітно-предметного покажчика вперше запропоновано довідково-пошукову базу основних положень та законодавчих актів Кодексу.

Проаналізовано норми чинного Кримінального кодексу України. Наведено приклади практичного їх застосування, окремі положення порівняно з положеннями Кримінального кодексу 1960 р. Вміщено перелік майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х912.55 + Х916.92

Рубрики:

Космічний простір

Міжнародні проблеми космосу

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4Укр)117.6

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

На підставі досягнень теорії кримінального права, з урахуванням положень постанов Пленуму Верховного Суду України та судової практики прокоментовано статті Кримінального кодексу України, який був прийнятий 5 квітня 2001 р. і набрав чинності 1 вересня 2001 р. Проаналізовано Закон про Кримінальну відповідальність, наведено перелік майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком. Розглянуто обставини, за яких діяння набуває злочинного характеру, а також примусові медичні заходи. Висвітлено особливості злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем і комп'ютерних мереж, а також службової діяльності, охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.

На основании достижений теории криминального права, с учетом положений постановлений Пленума Верховного Суда Украины и судебной практики прокомментированы статьи Криминального кодекса Украины, принятого 5 апреля 2001 г. и вступившего в действие 1 сентября 2001 г. Проанализирован Закон о Криминальной ответственности, приведен перечень имущества, не подлежащего конфискации по судебному приговору. Рассмотрены обстоятельства, вызывающие преступность деяния, а также принудительные меры медицинского характера. Освещены особенности преступлений в сфере использования электронно-вычислительных машин (компьютеров), систем и компьютерных сетей, а также служебной деятельности, неприкосновенности государственных границ, охраны государственной тайны, обеспечения призыва и мобилизации.

Досліджено етапи розвитку принципу диспозитивності (ПД). Визначено особливості реалізації ПД в суді першої інстанції, в апеляційному та касаційному провадженнях, в перегляді рішень, ухвал, що набрали законної сили. Обгрунтовано ПД за класифікаційними ознаками. За дією в системі права даний принцип є міжгалузевим, за формою нормативного закріплення - закріплений законодавством про цивільне судочинство, за предметом регулювання - функціональним, за роллю у виникненні та розвитку цивільних процесуальних правовідносин - основоположним. Внесено пропозиціі щодо доповнення Цивільного процесуального кодексу України положеннями, що визначають ПД, змагальність, процесуальну рівноправність сторін, законність, об'єктивність істини, публічність. Доповнено чинне законодавство правами апеляційного та касаційного оскаржень рішень суду у справах з питань виборчих і адміністративно-правових відносин.

З урахуванням положень постанов Пленуму Верховного Суду України та судової практики, на базі досягнень теорії кримінального права роз'яснено статті Кримінального кодексу України, прийнятого 5 квітня 2001 р., і який набрав чинності з 1 вересня 2001 р. Розглянуто закон про кримінальну відповідальність, види та стадії злочинів, їх повторність, сукупність та рецидиви. Визначено особливості злочинів, що загрожують національній безпеці України, життю та здоров'ю, волі, честі та гідності особи, стану довкілля, громадській безпеці, порушують встановлений порядок несення військової служби, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Проаналізовоно види відповідальності за злочини у сфері господарської, службової діяльності, охорони державної таємниці.

Доведено, що особливість службово-трудових правовідносин зумовлюється змістом праці державних службовців, яка полягає у реалізації ними організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій у межах компетенції державних органів і виникненні управлінських правовідносин. Запропоновано доповнити Кодекс законів про працю України нормами, які б визначали державних службовців як окрему категорію працівників, права та обов'язки яких, окрім трудового законодавства, встановлюються спеціальними нормативними актами. Аргументовано, що умовами виникнення трудових правовідносин з державними службовцями є конкурс, стажування, кадровий резерв, а підставами - трудовий договір (контракт), вибори, призначення. Стверджено, що конкурс, стажування та кадровий резерв державної служби необхідно розглядати як окремі правовідносини, умову виникнення трудових правовідносин з державними службовцями, гарантію забезпечення органу державної служби висококваліфікованими фахівцями, гарантію реалізації права громадян на рівний доступ до державної служби, юридичну процедуру, структуровану за певними етапами. Визначено, що конкурс - один з правових способів раціонального добору кадрів, метою якого є обрання найкращого з учасників на заміщення вакантної посади до органу державної служби за встановленими критеріями. Обгрунтовано, що рішення конкурсної комісії має для керівника рекомендаційний, а не обов'язковий характер. Зазначено, що у випадку відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою заробітна плата не виплачується.

На основании теории уголовного права, а также с учетом положений постановлений Пленума Верховного Суда Украины и судебной практики прокомментированы статьи Уголовного кодекса Украины, принятого 5 апреля 2001 г. и вступившего в силу 1 сентября 2002 г. Рассмотрены вопросы об обстоятельствах, исключающих преступность деяния, а также освобождении от уголовной ответственности и наказания. Проанализировано законодательство Украины об уголовной ответственности. Рассмотрены виды наказания, а также особенности преступлений против национальной безопасности Украины, жизни и здоровья личности, а также избирательных, трудовых и других личных прав и свобод человека и гражданина. Приведен перечень имущества, не подлежащего конфискации по судебному приговору.

Розкрито загальні положення правового регулювання порядку розгляду та вирішення цивільних прав, окремі теоретичні проблеми теорії цивільного процесуального права. Розглянуто інститути цивільного процесуального права, які складають його систему, у тому числі цивільні процесуальні правовідносини, докази та доказування. Висвітлено розвиток цивільного процесу за стадіями та провадженнями, звернення судових постанов до виконання. Увагу преділено судовому розгляду цивільних справ тощо.