Висвітлено напрями та форми впливу міжнародних організацій на взаємозв'язки між державами. Розглянуто структуру, цілі й економічні функції таких організацій. Проаналізовано проблеми міжнародних інститутів регулювання взаємовідносин між країнами. Наведено відомості щодо міжнародних організацій у сферах стандартизації та сертифікації продукції (робіт і послуг), регулювання промислової власності, міжнародної передачі інформації.

Освещены проблемы и формы воздействия международных организаций на взаимосвязи между государствами. Рассмотрены структура, цели и экономические функции таких организаций. Проанализированы проблемы международных институтов регулирования взаимоотношений между странами. Приведены данные, касающиеся международных организаций в сферах стандартизации и сертификации продукции (работ и услуг), регулирования промышленной собственности, международной передачи информации.

Розглянуто основні аспекти, форми та засоби процесу комерцілізації технологій та об'єктів патентного права. Приділено увагу міжнародному економічному співробітництву в сфері трансферу технологій та об'єктів патентного права. Розкрито правові аспекти передачі технологій та регулювання використання об'єктів інтелектуальної власності, охарактеризовано сучасні форми та засоби технологічного обміну. Акцентовано на організації процесу комерціалізації технологій, оцінці вартості прав на об'єкти інтелектуальної власності, стратегічному маркетингу технологій і високотехнологічної продукції.

Рассмотрены основные аспекты, формы и способы процесса коммерциализации технологий и объектов патентного права. Уделено внимание международному экономическому сотрудничеству в сфере трансфера технологий и объектов патентного права, организации процесса коммерциализации технологий, оценке стоимости прав на объекты интеллектуальной собственности, стратегическому маркетингу технологий и высокотехнологической продукции.

Розглянуто стан патентно-ліцензійної діяльності у Львівській області. Виявлено проблеми, пов'язані з обміном об'єктів інтелектуальної власності. Запропоновано комплекс пропозицій для активізації патентно-ліцензійної діяльності на регіональному рівні.

Досліджено тенденції патентно-ліцензійної діяльності в Україні, особливості патентування вітчизняних науково-технічних розробок за кордоном та причини зниження їх конкурентоспроможності. Виявлено проблеми функціонування патентної системи в Україні, запропоновано запровадження урядової програми підтримки винахідників.

Обгрунтовано концептуальні засади підготовки і проведення експертного оцінювання ефективності державного управління міжнародним співробітництвом на регіональному рівні. Визначено цілі та параметри експертного оцінювання, розроблено структуру анкети для опитування.

Обрунтовано теоретичні засади реалізації моделі інтеррегіонального співробітництва України, визначено напрями вдосконалення механізму державного управління міжнародним співробітництвом на регіональному рівні.

Проведено комплексне дослідження переважних прав у корпоративних правовідносинах. Визначено поняття, ознаки переважних прав у корпоративних правовідносинах, а також мету їх законодавчого закріплення. Досліджено окремі види переважних прав у корпоративних правовідносинах і здійснено їх детальну характеристику. Розкрито особливості та правові механізми здійснення переважних прав учасниками корпоративних відносин. З'ясовано форми та способи захисту переважних прав у корпоративних правовідносинах. Сформульовано наукові висновки та пропозиції щодо усунення прогалин і недоліків у правовому регулюванні переважних прав у корпоративних правовідносинах.

Об'єкти інтелектуальної власності (ОІВ) є системоутворюючим елементом економічної безпеки держави, оскільки безпосередньо впливають на стан не лише науково-технологічної складової, а й інших складових - виробничої, зовнішньоекономічної, інвестиційної. З метою своєчасного виявлення та розробки заходів з нівелювання чи усунення загроз економічній безпеці держави, що виникають унаслідок проблем у сфері інтелектуальної власності, необхідно в систему індикаторів науково-технологічної безпеки включати показники винахідницької активності, внутрішнього попиту на ОІВ та їх міжнародної конкурентоспроможності. Використання ОІВ у промисловому виробництві також підвищує рівень виробничої і зовнішньоекономічної складових безпеки в результаті зростання наукомісткості виробництва і покращання структури зовнішньої торгівлі. Саме тому під час дослідження виробничої і зовнішньоекономічної безпеки необхідно брати до уваги показники наукомісткості промислового виробництва і зовнішньої торгівлі, які певною мірою свідчать і про результативність сфери інтелектуальної власності. Зважаючи на взаємозалежність процесів фінансування високотехнологічних галузей промисловості, використання ОІВ й розвитку науково-технічної діяльності, важливо оцінювати рівень інвестиційної безпеки з урахуванням показників наукомісткості інвестицій, що певою мірою відображає попит на результати науково-технічної діяльності.

Викладено теоретико-методологічні основи дослідження проблем розвитку інтелектуальної складової економіки. Розглянуто інституціональне забезпечення регулювання сфери інтелектуальної власності на міжнародному та національному рівнях. Висвітлено основні засади охорони та захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності в Україні. Охарактеризовано методичні підходи до оцінювання інтелектуального капіталу підприємства та визначення вартості прав на об'єкти інтелектуальної власності. Подано інформацію про патентно-ліцензійну торгівлю та способи комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності.

Розглянуто теоретичні та прикладні аспекти управління системою економічної безпеки вітчизняних підприємств у період складних трансформаційних процесів, які унеможливлюють запозичення досвіду, сформованого у розвинених країнах світу, а вимагають розроблення методологічних підходів, методичних основ і практичних рекомендацій, адекватних умовам господарювання. Визначено основні детермінанти, що мають вплив на управління системою економічної безпеки, та ідентифіковано її загрози. Запропоновано концепцію управління економічною безпекою підприємства, яка вміщує динамічну та статистичну складові, органічне поєднання яких зумовлено такими чинниками: складністю прогнозування змін зовнішнього середовища, неможливістю здійснення абсолютного контролю над внутрішнім середовищем, конфліктністю інтересів, складністю проблеми.

Висвітлено особливості державного регулювання інвестиційної діяльності в умовах кризи. Мета роботи - обгрунтування необхідності використання параметрів інвестиційної безпеки для визначення пріоритетів державного регулювання інвестиційною діяльністю в умовах кризи. Теоретичною основою дослідження є теорія циклів та теорія безпеки. Формування механізмів виходу з кризи полягає не просто в зміні методології керування соціально-економічними процесами державного регулювання, а в застосуванні для цього керування інновацій типу міждисциплінарних когнітивних технологій, принципів коеволюції, прийняття управлінських рішень з врахуванням закономірностей взаємодії циклів та криз, параметрів інвестиційної безпеки. Ефективна послідовність вибору параметрів державного регулювання інвестиційної діяльності в умовах кризи полягає у такій зміні темпу зростання основних макроекономічних категорій, щоб при відчутному поліпшенні рівня інвестиційної безпеки створювались умови економічного зростання інноваційного типу. Результати дослідження можуть бути використані для підвищення ефективності державного регулювання інвестиційною діяльністю на макрорівні.

Розглянуто поняття та зміст публічного інтересу у цивільному праві України. На основі твердження щодо розмежування приватного та публічного інтересу у праві, визначено механізм здійснення публічного інтересу у цивільному праві. З'ясовано питання співвідношення таких ключових нормативних категорій, як "інтерес", "приватний інтерес", а також "публічний інтерес". Правова категорія "публічний інтерес у цивільному праві" визначена, як опосередкованими правовими нормами, що не суперечать загальним засадам цивільного законодавства, та прагнення суб'єкта цивільного права задовольнити соціально-економічні потреби, які реалізуються у цивільних правовідносинах та (або) підлягають цивільно-правовому захисту. Проаналізовано механізм реалізації публічних інтересів.

Окреслено теоретико-правові аспекти становлення та розвитку корпоративного права і корпоративних відносин в Україні. Висвітлено наукові погляди на проблематику здійснення корпоративних прав і розпорядження ними, корпоративної власності, правонаступництва в корпоративних відносинах та охорони і захисту корпоративних прав учасників юридичних осіб корпоративного типу. Розкрито особливості здійснення переважних прав у корпоративних правовідносинах. Здійснено науковий аналіз вітчизняного корпоративного законодавства, особливостей його впливу на практику правозастосування та доведено необхідність приведення окремих положень до законодавства європейських країн.

Мета роботи - визначення поняття "інтерес", "законний інтерес", "охоронюваний законом інтерес" та з'ясуванню питання про його класифікацію у праві інтелектуальної власності. Обгрунтовано тези про роль інтересів у праві, здійснюється класифікація інтересів за різними критеріями. Стаття присвячена дослідженню юридичної природи приватних та публічних інтересів у сфері інтелектуальної власності. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків та рекомендацій. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: термінологічний, діалектичний, формально-логічний, системно-функціональний. системно-структурний. Результати: в процесі проведеного дослідження визначено поняття "приватний та публічний інтересу у праві інтелектуальної власності". Доведено, що приватний інтерес визначається "як інтерес конкретних осіб і соціальних груп, який охороняється державою", публічний інтерес визначено як "визнаний державою та забезпечений правом інтерес соціальної спільності, задоволення якого слугує умовою та гарантією її існування і розвитку". В процесі дослідження встановлено, що коли йдеться про забезпечення балансу публічних і приватних інтересів сторін в авторському праві, то серед іншого мається на увазі запровадження в міжнародному та національному законодавстві спеціальних норм вільного використання творів. Проблема взаємодії приватних та публічних інтересів у правовому регулюванні відносин інтелектуальної власності потребує подальшого грунтовного детального дослідження щодо визначення механізму та способів захисту вказаних інтересів. Результати дослідження можна використати у правотворчій діяльності з метою правового врегулювання суспільних відносин у сфері охорони інтересів у праві інтелектуальної власності.

Мета роботи - визначення поняття "захист прав інтелектуальної власності", "права у соціальних мережах", "охоронюваний законом інтерес" та з'ясування питання про механізм охорони та захисту прав інтелектуальної власності у соціальних мережах. Обгрунтовано тезу про поняття "охорони" та "захисту" прав інтелектуальної власності, здійснено класифікацію інтересів за різними критеріями. Досліджено юридичну природу захисту прав інтелектуальної власності у соціальних мережах. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків та рекомендацій. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: термінологічний, діалектичний, формально-логічний, системно-функціональний, системно-структурний. Результати: в процесі проведеного дослідження визначено поняття "охорона прав інтелектуальної власності". Доведено, що соціальні мережі мають свій досить широкий суб'єктний склад. Соціальна мережа є безоплатною можливістю для оприлюднення своїх творів авторами серед значної кількості користувачів, що у свою чергу створює можливість порушення прав авторів у соціальних мережах від несанкціонованого впливу. Наукова новизна. В процесі дослідження встановлено, що коли йдеться про забезпечення балансу публічних і приватних інтересів сторін в авторському праві, то серед іншого мається на увазі запровадження в міжнародному та національному законодавстві спеціальних норм вільного використання творів у соціальних мережах. Проблема використання соціальних мереж як засобу оприлюднення творів потребує подальшого грунтовного детального дослідження щодо визначення механізму способів захисту вказаних інтересів. Практична значимість. Результати дослідження можна використати у правотворчій діяльності з метою правового врегулювання суспільних відносин у сфері охорони прав інтелектуальної власності.