Досліджено особливості досвіду євроінтеграції Польщі, зокрема, договірних відносин Європейського Союзу (ЄС) та Польщі, інституційного механізму забезпечення євроінтеграції Польщі, нормативного забезпечення даного процесу, зовнішньополітичної стратегії країни. Проаналізовано стан і перспективи інтеграції України до ЄС з урахуванням внутрішньополітичних, економічних та інших факторів, що ускладнюють цей процес. Висвітлено проблеми стосовно одержання статусу асоційованого члена союзу. Значну увагу приділено використанню Україною позитивних моментів польського досвіду щодо європейської інтеграції.

Ефективність охорони кордону залежить від ефективності функціонування телекомунікаційної системи (ТКС) Державної прикордонної служби України. Доступність окремих її сегментів не відповідає світовим вимогам до ТКС. Існуючі методики підвищення ефективності функціонування ТКС не враховують особливостей ТКС Державної прикордонної служби України, а саме вплив ефективності її функціонування на ефективність охорони кордону. Представлено технологію визначення раціональної структури інформаційно-телекомунікаційної системи Державної прикордонної служби України на основі використання резервних каналів з урахуванням показника ефективності оперативно-службової діяльності підрозділів охорони кордону. Дана технологія дозволяє здійснити раціональний вибір побудови мережевої складової інформаційно-телекомунікаційних систем Державної прикордонної служби України з резервуванням каналів і використанням протоколу динамічної маршрутизації.

Розкрито поняття адміністративних послуг та охарактеризовано їх правове регулювання. Висвітлено ознаки та види адміністративних послуг. Розглянуто правові основи організації прокурорського нагляду щодо додержання законів суб'єктами надання зазначених послуг. Подано інформацію про особливості здійснення прокурорського нагляду за додержанням порядку надання адміністративних послуг.

Визначено роль, місце та повноваження Генерального прокурора України в системі органів прокуратури України. Досліджено структуру правового статусу, принципи (засади), гарантії, методи та форми діяльності Генерального прокурора України. Проаналізовано представницьку роль Генерального прокурора України щодо взаємовідносин органів прокуратури України з іноземними та міжнародними установами й організаціями. Розкрито питання його повноважень як суб'єкта суспільних відносин. Окрему увагу приділено висвітленню проблемних аспектів діяльності Генерального прокурора України. Розглянуто основні напрями оптимізації її організаційно-правових засад. Охарактеризовано зарубіжний досвід щодо правового регулювання діяльності керівника прокуратури.

У нашому сьогоденні досить помітно розвиваються інформаційні технології, які, своєю чергою, відкриває перед сучасними людьми низку можливостей, котрі свідчать про утворення некласичних елементів у сфері трудових відносин і впливають на сфери людської життєдіяльності. Сучасні тенденції розвитку правового становища працівників у сфері праці свідчать, що необхідно з одного боку опиратися на принципи соціальної справедливості та рівного захисту трудових прав при самостійному виконанні дистанційної роботи [1, с. 94]. У процесі дослідження виокремлено одне з актуальних питань, а саме класичні відносини, що зачіпають сферу економіки потребують правового регулювання та закріплення змісту поняття "дистанційна праця". Не зважаючи на те, що обсяг осіб, які здійснюють свої посадові обов'язки поза кордонами робочого приміщення, кожного дня збільшується, кількість відкритих питань, що пов'язані із дистанційним виконанням роботи, потребує подальшого дослідження. Саме тому існує потреба в проведені всебічного аналізу та утворенні міжнародного нормативно-правового підгрунтя, на основі якого стає можливим регулювання відносин, що пов'язані з дистанційною працею. Водночас національне законодавство України станом на 2021 р. відводить вказаній проблематиці всього лише епізодичну увагу. З цього випливає, що визначення та характеристика трудових відносин, сутністю яких є "дистанційна праця", мало висвітлюється в нормативно-правових актах України, мова йде лише про працю вдома, що є одним із видів праці дистанційної. Важливими з цього приводу є роботи науковців із тих країн, де такий некласичний елемент трудових відносин наявний вже протягом тривалого проміжку часу не лише в побутовому користуванні, але й закріплений у законодавстві цих країн.