Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)122.02

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розглянуто історичні та порівняльно-правові аспекти нормативного визначення хуліганства. Проаналізовано термінологічні та змістові ознаки цього злочину, їх відповідність юридичній природі хуліганства та розкрито їх суть. Досліджено проблемні та суперечливі питання об'єктивних і суб'єктивних ознак. Наведено визначення об'єкта злочину, способів його вчинення, кваліфікувальних і особливо кваліфікувальних ознак, відмежування діяння, передбаченого ст. 296 Кримінального кодексу (КК), від суміжних складів злочинів, зокрема, злочинів проти здоров'я людини, власності. Запропоновано вдосконалити конститутивні, кваліфікувальні й особливо кваліфікувальні ознаки складу злочину, передбаченого ст. 296 КК, посилити покарання за різновиди хуліганства та нову редакцію ст. 296 КК України.

З'ясовано суть і зміст соціального контролю та правового порядку у філософсько-правових поглядах Ф. Бекона, Т. Гоббса, Д. Локка та Г. Гроція. Проаналізовано підходи вчених до визначення категорій соціальний порядок, соціальний контроль, правовий порядок. З'ясовано, що філософія Нового часу закріпила основоположні ідеї, які стали підгрунтям концепції соціального контролю та правового порядку, зокрема: основою соціального контролю та правового порядку визнавався соціальний договір: правовий порядок розкривався через природне право і мав моральну основу; поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову, як умова забезпечення правопорядку; метою правового порядку визнавався мир; соціальний контроль повинен здійснюватися двосторонньо (як з боку держави, так і з боку громадянського суспільства); примус, як метод соціального контролю, має бути правомірним.

Наведено результати комплексного філософсько-правового дослідження місця та ролі соціального контролю у забезпеченні правового порядку. Доведено, що соціальний контроль, як одна із важливих функцій управління суспільством, метою якого є підтримання встановленого соціального та правового порядку, базується на системі цінностей, які складають підгрунтя (основу) соціальної організації. Тому аналіз соціального контролю у його взаємозв'язку з правопорядком здійснено в історичній ретроспективі через призму домінантних у суспільстві базових цінностей, які втілені у соціальних принципах і нормах. Виділено основні етапи розвитку соціального контролю як засобу забезпечення правового порядку. Охарактеризовано принципи, функції та систему соціального контролю. Розкрито поняття, ознаки, принципи та функції правового порядку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.01

Рубрики:

Право і суспільні відносини. Соціологія права

Шифр НБУВ: РА437711 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Дисертацію присвячено кримінально-правовій характеристиці невиконання судового рішення за законодавством України та держав ЄС. Розкрито стан дослідження кримінально-правової характеристики невиконання судового рішення за національним кримінальним кодексом. Розглянуто історично-правові аспекти становлення та закріплення кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду. Надано характеристику юридичного складу невиконання судового рішення за національним законодавством і законодавством низки держав-членів ЄС. Встановлено певні нехарактерні для національного законодавця особливості в основних елементах аналізованого складу злочину. Досліджено основні питання покарання, які передбачені за невиконання судового рішення за національним і зарубіжним законодавством. Проаналізовано кваліфікуючі ознаки складу злочину, передбаченого ст. 382 КК України "Невиконання судового рішення", та визначено їх особливості. Досліджено кваліфікуючі ознаки кримінально караних діянь за невиконання судового рішення у законодавстві держав ЄС.

Висвітлено особливості порядку здійснення повноважень органів виконавчої влади й місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб у період воєнного стану , а також судовими та правоохоронними органами. Звернено увагу на свободу пересування в умовах воєнного стану, порядок переміщення дітей у межах України та за кордон у даний період. Розглянуто особливості оформлення спадкових прав, встановлення факту смерті особи під час війни та оголошення особи померлою. Проаналізовано міжнародно-правоий захист прав та інтересів особи в умовах воєнного стану. Розглянуто правовий статус та захист прав військовослужбовців в умовах воєнного стану та післявоєнний період.