На підставі офіційних матеріалів Державного комітету статистики України проаналізовано стан, динаміку, темпи та загальні тенденції розвитку екологічної сфери, рівень і потенційні загрози екологічної безпеки. Розкрито засади державного регулювання у галузях природокористування. Висвітлено особливості правового забезпечення охорони довкілля. Розкрито питання охорони та використання водних ресурсів, атмосферного повітря.

На основе официальных материалов Государственного комитета статистики Украины проанализированы состояние, динамика, темпы и общие тенденции развития экологической сферы, уровень и потенциальные угрозы экологической безопасности. Раскрыты основы государственного регулирования в отраслях природопользования. Освещены особенности правового обеспечения охраны окружающей природы. Раскрыты вопросы охраны и использования водных ресурсов, атмосферного воздуха.

Визначено роль демократичних чинників у реалізації державної екологічної політики на регіональному рівні, що дозволило обгрунтувати засади розвитку регіональної екологічної демократії. Обгрунтовано модель комплексного механізму реалізації державної політики щодо охорони довкілля на регіональному рівні, яка передбачає взаємодію економічного, організаційного, адміністративного, правового механізмів через єдину систему інформаційно-аналітичного забезпечення суб'єктів державної екологічної політики. Сформульовано пріоритети розвитку й інструменти реалізації національної екологічної політики на шляху гармонізації з вимогами природоохоронного законодавства ЄС. Визначено підходи до удосконалення інформаційного механізму регіональної екологічної політики, забезпечення розвитку регіональної демократії через модернізацію адміністративного й економічного механізмів екологічного управління.

Проаналізовано роль і місце органів місцевого самоврядування щодо запобігання та зменшення забруднення навколишнього природного середовища, збереження біорізноманіття, запобігання надзвичайним ситуаціям для довкілля. Визначено шляхи та засоби інтегрованих спільних підходів до сталого розвитку в Карпатському регіоні у відповідності до положень Карпатської конвенції.

Досліджено поняття екологічна безпека, яке одержало достатньо широке розповсюдження в науковій літературі, при цьому його розглядають як важливий елемент національної безпеки.

Проаналізовано сучасну систему екологічного оподаткування господарської діяльності в Україні, пов'язаної з впливом на стан навколишнього природного середовища, що надало можливість виокремити певні суперечності та узагальнити проблеми її функціонування, а також запропоновано напрями її реформування відповідно до світового досвіду з огляду на практику країн Європейського Союзу та особливостей стану вітчизняної економіки.

Монографію присвячено концепції формування, розвитку га поширення екологічної культури в системі публічного управління, а також висвітленню практичних проблем досягнення належного рівня екокультурного розвитку суспільства. Виявлено ключові аспекти змін у системі публічного екологічного управління. Окреслено перспективи формування специфічного організаційно-функціонального механізму, що дозволить сприяти поширенню екологічної культури. Охарактеризовано сучасні тенденції розвитку публічного екологічного управління на різних його рівнях в Україні. Проаналізовано можливості використання наявного потенціалу публічного екологічного управління (включає управлінську, ресурсну та соціальну складові). Значну увагу приділено публічно-управлінській співпраці як драйверу поширення екологічної культури на локальному рівні. Обгрунтовано важливість використання координаційних впливів у процесі побудови співпраці між суб’єктами публічного екологічного управління (держава, місцеве самоврядування, бізнес-структури, інститути громадянського суспільства). Представлено конструкт організаційно-функціонального механізму поширення екологічної культури та деталізовано його вбудову в систему публічного екологічного управління. Побудовано теоретичний контур комунікаційної системи поширення екологічної культури. Розкрито структурні складові авторської моделі «4S» поширення екологічної культури.