Індекс рубрикатора НБУВ: С5*46*332.1-723.58 + Х883.9(4УКР)73

Рубрики:

Соціологія

Злочинність в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

З метою удосконалення діяльності системи МВС України під час її реформування досліджено найбільш проблемні питання, які представляють інтерес для респондентів сайта форуму Департаменту щодо зв'язків з громадськістю МВС України.

С целью усовершенствования деятельности системы МВД Украины во время ее реформирования исследованы наиболее проблемные вопросы, представляющие интерес для респондентов сайта форума Департамента по связям с общественностью МВД Украины.

With the purpose improvement activity of system of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine during its reforming the most problem questions exciting respondents of a site forum of Department on public relations of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine are investigated.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х8(4УКР)ф:Ч30 + С5*46*332.1-723.58

Рубрики:

Держава та право окремих країн

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Наведено результати анкетного дослідження відношення населення до діяльності дільничних інспекторів міліції.

Представлены результаты анкетного исследования отношения населения к деятельности участковых инспекторов милиции.

Results of biographical research of the relation of the population to activity of local policemen of militia are submitted.

Розкрито поняття, що є засадничими для процесу позиціонування, зокрема, системи Міністерства внутрішніх справ України: корпоративний (внутрішній імідж) міліції, авторитет міліції, громадська думка щодо її діяльності - як серед пересічних громадян, так і серед членів самої корпорації (системи МВС України).

Розвинуто концептуальні підходи і визначено категорії та поняття, які стосуються формування позитивного іміджу органів державного керування у сучасному українському суспільстві. Удосконалено підхід щодо застосування новітніх інформаційних технологій у діяльності органів державного керування та доведено доцільність впровадження до практики даних органів форм і методів паблік рилейшнз як ефективного механізму формування іміджу органів державної влади, який уможливлює реалізацію принципу відкритості та прозорості державного керування, зростання рівня підтримки дій державної влади з боку населення. Визначено напрями формування позитивного іміджу зазначених органів за допомогою створення моделі комунікативного простору, яка грунтується на ефективному прямому і зворотньому зв'язку з населенням та системному дослідженні громадської думки. На підставі наукового аналізу існуючої практики зв'язків органів державного керування з громадськістю внесено пропозиції та рекомендації щодо створення спеціальних підрозділів у системі державного управління та технологій конструювання позитивного корпоративного іміджу державної влади в Україні.

Запропоновано шляхи інституалізації соціологічної інформації щодо стану громадської думки через законодавчу та розпорядчу діяльність органів державної влади. Акцентовано увагу на особливостях залучення громадськості до процесу прийняття рішень. Висвітлено інституалізацію громадської думки в процесі прийняття рішень, законодавчому визначенню та затвердженню реальної можливості громадськості приймати участь під час вирішення державною владою їх проблем будь-якого характеру. Досліджено громадську думку державних службовців.

Досліджено проблеми демократичного регулювання інформаційних потоків в Україні, розглянуто питання формування, розвитку та вираження громадської думки. Проаналізовано теоретичні й управлінські проблеми державного регулювання інформаційних потоків, які спроможні впливати на стан громадської думки. Описано структуру громадської думки, обгрунтовано шляхи, методи та канали впливу на неї. Розкрито роль державної влади у забезпеченні демократичного існування громадської думки в Україні. Наведено загальну характеристику інформаційних потоків, громадської думки та її структурних одиниць. Досліджено вплив інформаційних акцій на елементи структурної матриці, проаналізовано інституційні та правові засади державного регулювання інформаційних потоків, які впливають на стан громадської думки. Розкрито роль держави у забезпеченні демократичного існування громадської думки, яка полягає у формуванні інституційно-законодавчої бази правового регулювання інформаційних потоків з метою запобігання прихованому інформаційному впливу на суспільну свідомість громадян України.

Досліджено думку громадськості щодо ефективності реформ, впроваджених у 2014 - 2015 рр. урядом України, на основі результатів соціологічних досліджень, проведених незалежними аналітичними центрами. Доведено, що участь громадськості у реформуванні суспільно важливих сфер громади є складовою успішності реформ та необхідною умовою публічної політики. Проаналізовано стан взаємодії органів публічного управління та громадськості в контексті проведення реформ.

Досліджено рівень зацікавленості населення інформацією про діяльність органів місцевого самоврядування. Проаналізовано ступінь поінформованості про діяльність міської ради, визначено рівень довіри, суб'єктивності й адекватності інформації в комунікаційному просторі міста за опитуванням громадян, виявлено недоліки процесу комунікації. Результати статті можуть бути використані в дослідженні комунікаційної діяльності органів місцевого самоврядування та формування громадської думки.

Досліджено підходи на основі математичного моделювання до аналізу розподілу електоральних полів. Розглянуто моделі на основі клітинних автоматів та складних мереж. Клітинні автомати пояснюють утворення стійких електоральних регіонів, однак мало придатні для реального прогнозування. З огляду на можливість урахування нерівномірного поширення суспільної думки перевагу надано складним мережам. Розглянуто зв'язок між спільнотами у мережі та утворенням стійких електоральних регіонів. Запропоновано використати модулярність для знаходження меж спільнот і завдяки яким пояснити існуючі електоральні поля та передбачити місця утворення меж нових електоральних регіонів. Для верифікації обраного підходу проаналізовано розподіл електорального поля півдня України на підставі даних парламентських виборів 2014 р.

Розкрито роль громадської думки у процесі розробки стратегічного планування розвитку громади. Процес децентралізації сприяв створенню об'єднаних територіальних громад (ОТГ), мобілізації активності населення, трансформував суспільні настрої щодо значущості його участі в житті об'єднань, посиленню відповідальності, зростанню довіри як у середині громади, так і держави щодо вирішення проблем життєдіяльності об'єднань. Актуальність статті обумовлена необхідністю розробки стратегії розвитку громади відповідно до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021 - 2027 рр. Мета статті - аналіз результатів анкетного опитування населення та обгрунтування його ролі в стратегічному плануванні ОТГ. Використано загальнонаукові методи дослідження: онлайн-опитування, аналізу, синтезу, узагальнення. Новизною є вперше визначена громадська думка щодо стратегії розвитку Немішаївської об'єднаної територіальної громади Київської області на основі розробленого анкетного опитування населення, що в ній проживає. Розкрито значимість стратегічного планування розвитку громади для посилення її конкурентоспроможності і протидії змінам глобального характеру. Проаналізовано результати опитування, які стали підгрунтям для визначення нових орієнтирів і завдань громади у контексті розробки Стратегії її розвитку. Визначено найважливіші проблеми, які, на думку населення громади, потребують першочергового вирішення і врахування у поетапному стратегічному програмуванні, а також виявлено причини їх виникнення. Обгрунтовано зростання рівня активності жителів громади та доцільність консолідації зусиль владними структурами щодо покращення якості життя. Наголошено на пріоритетності створення комфортних умов для проживання населення та доступності якісних послуг за місцем проживання. Констатовано, що розробка та реалізація стратегічного планування ОТГ забезпечить рівноцінний розвиток її населених пунктів незалежно від територіальної віддаленості від центру надання послуг і категоризації поселень.