Висвітлено найважливіші аспекти, що стосуються загальної характеристики та значення правових систем (ПС) сучасності, їх класифікації. Проаналізовано особливості функціонування та розвитку правової системи США, а також її місце серед інших ПС, зокрема, які входять до англо-американської правової сім'ї.

Освещены важнейшие аспекты, касающиеся общей характеристики и значения правовых систем (ПС) современности, их классификации. Проанализированы особенности функционирования и развития правовой системы США, а также ее место среди других ПС, в частности, входящих в англо-американскую правовую семью.

Розкрито основні етапи формування та розвитку джерел права США. Подано грунтовну характеристику вищих органів державної влади й їх повноважень. Висвітлено генезис системи отримань і противаг, системи федералізму. Особливу увагу приділено характеристиці прав і свобод американських громадян, їх захисту, а також питанням регулювання трудових правовідносин у США.

Досліджено творчій шлях, ідейний контекст і теоретичну концепцію Р. Дворкіна. Вперше в науковій літературі пострадянських країн висвітлено творчу біографію та загальний огляд основних творів юриста та філософа. Охарактеризовано головні напрями сучасної філософії права в США, у полеміці з якими формувалися погляди Р. Дворкіна (напрямок природного права, юридичний (правовий) позитивізм, правовий реалізм, юридичний прагматизм та економічний аналіз права, критичні правові дослідження, феміністська юриспруденція, квір-теорія). Проаналізовано його філософсько-правові погляди на сутність права та серйозного ставлення до прав людини, на проблему відстоювання цих прав і громадянської непокори, на права на аборти і на евтаназію; на права жінок; на права сексуальних меншин; на права пацієнтів, які страждають на сенільну деменцію; на межі свободи слова та ставлення до порнографії. Досліджено погляди Р. Дворкіна на кореляції між правом та іншими основними сферами суспільного життя - моральною, політичною, економічною, релігійною. Показано, що він пропонує теорію, що "вмонтована" у загальну філософію політики та моралі. Згідно цієї теорії, юридичні норми не можуть скласти всю повноту права та потребують залучення моральних принципів, які є пріоритетними щодо будь-якої форми законодавства. Розглянуто підхід Р. Дворкіна до трактування правових норм, критику юридичного формалізму та обгрунтовано творчі інтерпретації, що враховує як зміни у зовнішній ситуації, так і зміни ментальних стандартів самих юристів, у першу чергу суддів та адвокатів.

Досліджено поняття правового прагматизму, надано його основну характеристику та проаналізовано наукові праці в цій сфері. Здійснено порівняльний аналіз різних поглядів на формування визначення правового прагматизму. Обгрунтовано необхідність урахування досвіду США у сфері правового прагматизму під час проведення правових реформ в Україні. Розглянуто праці визначних теоретиків правового прагматизму, зокрема О. Холмса, що надає змогу глибше пізнати принципи ідей правового прагматизму. Зроблено висновки щодо проблем інтерпретації правових текстів. Аргументовано тезу, що кожна особа надає своє специфічне тлумачення поняттям "цінність закону" та "значення". Доведено, що під час здійснення законотворчої діяльності в обов'язковому порядку необхідно досліджувати існуючу практику застосування вже чинних законів, а також робити аналіз можливих наслідків від прийняття нового закону. Важливе місце при цьому має належати дотриманню рівних прав особи незалежно від будь-яких умов чи ознак.

Досліджено актуальні проблеми реформування змісту сучасної юридичної освіти на прикладі США, Великобританії і ФРН, проаналізовано особливості американської, англійської та німецької моделей юридичної освіти.

Досліджено особливості політики американського парламенту відносно європейських держав. Виділено два основних напрями європейського зовнішньополітичного вектору Конгресу США: політико-гуманітарний і економічний. Показано законодавче забезпечення європейської політики, визначено особливості консолідації у Конгресі навколо стратегії трансатлантичного співробітництва.

Проаналізовано ключові елементи нової стратегії США щодо Афганістану та Південної Азії, представленої наприкінці серпня 2017 р. Розглянуто її переваги, недоліки та можливі наслідки для регіональних країн.