Проаналізовано основні рівні електронної підтримки процесів державного управління та забезпечення широкого доступу до документів та їх проектів на всіх стадіях впровадження технології електронного врядування. Визначено, що у зв'язку з упровадженням технології електронного урядування інформаційно-аналітичні системи органів державної влади повинні розглядатись як відкриті системи, що забезпечують умови для інтерактивної участі громадськості в процесі прийняття управлінських рішень.

Досліджено проблему використання системи електронного врядування для промоції іміджу території. Розглянуто методи позиціювання основних іміджових характеристик території засобами веб-ресурсу. На основі SWOT-аналізу та результатів опитування респондентів запропоновано принципи формування контенту для просування територіального іміджу Маріуполя за допомогою сайта Маріупольської міської ради.

Розглянуто методи побудови сучасних мережних систем для реалізації концепції електронного урядування в Україні, тобто розвитку мережної інфраструктури систем електронного урядування, що передбачає створення ефективної розподіленої мережевої платформи для взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування між собою, з суспільством, людиною та громадянином, а також бізнесом за допомогою інформаційно-комунікативних технологій за умов значних навантажень і великої кількості серверів послуг. Наведено вимоги щодо мультисервісної мережної інфраструктури, яка є необхідною під час організації доступу до послуг в рамках систем електронного урядування. Проаналізовано концепції управління магістральною мультисервісною мережною інфраструктурою на основі технології програмної комутації, основні особливості використання технологій Softswitch. Виявлено основні залежності параметрів розподіленої сервісної платформи від показників якості обслуговування у ній. Наведено розв’язок задачі прогнозування та розподілу потоків завдань у рамках запропонованого методу розрахунку параметрів розподіленої сервісної платформи. Визначено шляхи розроблення методології для захисту інформації у системах електронного урядування, а також підходи та засоби для боротьби із перевантаженнями їх мережної інфраструктури. Проведено розрахунок характеристик сервісної платформи з відкритими інтерфейсами згідно архітектури Parlay АРІ.

Розглянуто особливості впровадження та функціонування системи електронного урядування в Україні. Висвітлено проблеми формування й доступу громадян до масиву інформаційних ресурсів у межах цієї системи, що забезпечує активну комунікацію влади й суспільства з актуальних питань державного управління.

Рассмотрены особенности внедрения и функционирования системы электронного управления в Украине. Освещены проблемы формирования и доступа граждан к массиву информационных ресурсов в пределах этой системы, которая обеспечивает активную коммуникацию власти и общества по актуальным вопросам государственного управления.

Охарактеризовано загальні засади електронного урядування. Визначено поняття, принципи та інформаційно-технологічні аспекти електронного урядування. Вивчено законодавче забезпечення розвитку електронного урядування. Розглянуто електронні державні послуги. Висвітлено основні функції інтернет-порталу органу державного управління. Детально розглянуто систему електронного документообігу. Визначено місце та роль географічних інформаційних систем серед інших інформаційних технологій. Увагу приділено питанням управління розвитком електронного урядування.

Розглянуто взаємозв'язок між виникненням і розвитком інформаційного суспільства і появою нових можливостей і погроз для держави і соціуму. Як основна нова можливість розглянута концепція "електронного уряду", визначено прямі і непрямі наслідки його впровадження. Як одна з нових погроз проаналізовані віртуальні співтовариства, показано, що їх поширення за певних умов може завдати шкоди державі і суспільству.

Порушено питання вдосконалення державної політики у сфері інформаційних технологій у контексті діяльності органів виконавчої влади. Розглянуто системний підхід щодо інформаційної діяльності центральних органів виконавчої влади, розвиток електронного врядування та правове оформлення інформаційної діяльності як інформаційної функції управління, направленої на створення масових комунікацій між органами виконавчої влади та громадянами.

Розглянуто проблему запровадження електронного урядування в Україні, інтеграції до Європейського Союзу та вирішення питання створення свого електронного простору, яке набуває наразі особливої актуальності. Проведено аналіз нормативно-правових актів стосовно електронного документування, електронного цифрового підпису, електронного урядування. Наведено зарубіжний досвід впровадження електронного урядування та доступу населення до інформаційних мереж; органів влади і можливості населення у прийнятті важливих рішень для територіальних громад. Сформовано висновки про те, що виникнення нових інформаційно-комунікаційних технологій дало підстави говорити про нову телекомунікаційну революцію.

Висвітлено актуальні питання взаємодії між органами державної влади, органами місцевого самоврядування й громадськістю у процесі розвитку електронного урядування. Запропоновано шляхи вдосконалення процесу взаємодії на регіональному рівні.

Розглянуто актуальну проблему розвитку електронного урядування в Україні. Її метою є уточнення поняття "е-уряд", аналіз сучасного стану та визначення шляхів прискорення розвитку системи електронного урядування в Україні з інституціональних позицій. Встановлено, що під час переходу до іформаційного суспільства е-уряд стає реальною альтернативою уряду традиційному (паперовому), а головними перешкодами його впровадження в Україні залишаються: проблема цифрової нерівності, висока ціна і складність реалізації індивідуальних трансакційних послуг і регламентів, відсутність (або недосканалість) юридичної бази, брак висококласних фахівців у державних установах і недостатній рівень заробітної плати, а також недофінансування програми реалізації державної Концепції розвитку е-уряду. Обгрунтовано необхідність прискорення темпів впровадження "Концепції розвитку електронного урядування в Україні" та активізації виконання зобов'язань щодо Національного плану OGP-ініціативи, змінення філософії уряду та бюрократичних процедур на всіх рівнях державного управління.

Розкрито основи сучасної теорії та практики державного управління методами електронного урядування (ЕУ). Викладено категорійно-понятійний апарат, сутність, принципи та завдання ЕУ. Розглянуто структуру державного управління. Викладено методи ЕУ, складові його інформаційно-технологічної інфраструктури. Увагу приділено державній політиці з розвитку ЕУ. Висвітлено проблеми й організацію заходів з впровадження та розвитку ЕУ. Охарактеризовано зарубіжний та національний досвід використання ЕУ, його нормативно-правову базу.

Розглянуто технологію розподіленої обробки інформації під час прийняття рішень у системі електронного урядування. Показано, що ГІС-технології можуть бути основою для управління територіальним розвитком регіону. Описані базові функції управління в системі електронного урядування регіонального рівня.

Запропоновано методологічні підходи до створення комплексної автоматизованої системи управління життєдіяльністю регіону. Обгрунтовано необхідність створення регіональних електронних систем управління. Описано основні функції моделі життєдіяльності регіону, які доцільні у процесі підготовки й прийняття рішень керівництвом регіону.

Розроблено концептуальні засади підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації публічних службовців у сфері електронного урядування, що комплексно враховують особливості різних категорій публічних службовців, форм і методів навчання, тенденції впровадження електронного урядування в Україні та світі, застосування державно-приватних і державно-суспільних механізмів. Розроблено модель підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб органів місцевого самоврядування у сфері електронного урядування. Запропоновано визначення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації публічних службовців у сфері електронного урядування. Проведено аналіз інституційного та правового механізмів державного управління кадровим забезпеченням електронного урядування, досліджено основні фактори впливу на ці механізми. Узагальнено зарубіжний досвід з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації публічних службовців з питань електронного урядування та надано пропозиції щодо його використання в Україні.

Розкрито тенденцію розвитку інформаційно-комунікаційних ресурсів Верховної Ради України. Розглянуто роль і місце парламенту України в політичній комунікації як передумову якісної та продуктивної взаємодії влади і громадськості в законотворчому процесі, а також сутнісні характеристики та їх вплив у частині виконання парламентом конституційних повноважень. Досвід європейського парламентаризму актуалізує проблему інформаційно-комунікаційного забезпечення діяльності Верховної Ради України, зокрема таких функцій, як законодавча, контрольна, установча, фінансова (бюджетна).

Подано узагальнення багаторічного досвіду українських вчених, які працюють у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, кібернетики, математики, системного аналізу та за суміжними напрямами наукових досліджень, зі створення інформаційно-аналітичних систем для підтримки законотворчого процесу. Розглянуто організацію державного управління на основі створеної вітчизняної Інтегрованої інформаційно-аналітичної системи "Електронний парламент" (ІІАСЕП) з використанням глобальної інформаційної мережі, що забезпечує функціонування певних органів в режимі реального часу та реалізує принцип максимально простого і доступного спілкування громадянина з органами влади для вирішення важливих питань державної політики.

Исследованы ключевые понятия качества обслуживания, влияющие на безопасное функционирование системы электронного правительства. Проанализированы параметры и требования безопасности для обеспечения надежной работы системы. Предложен способ повышения безопасности функционирования телекоммуникационной инфраструктуры.

Розглянуто формування єдиного інформаційного простору в діяльності державних органів України. Проналізовано нормативно-правові акти, що регулюють правові відносини у сфері інформаційних технологій, інформаційних систем, інформаційно-телекомунікаційних систем і мереж, інформації, персональних даних, електронних документів, електронного підпису, електронного уряду, інформаційної безпеки, захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах.

Здійснено аналіз стану електронної взаємодії систем органів влади Волинської області. Розкрито сутність поняття "електронне урядування", запропоновано заходи з його вдосконалення та наближення до міжнародних стандартів.

Досліджено актуальні питання розробки, становлення та розвитку складових електронного парламенту в контексті євроінтеграції України. Розглянуто генезис таких феноменів, як "електронне урядування" та "електронний парламент", наведено їх визначення, що базуються на ціннісному, гуманітарно-цивілізаційному підході. Висвітлено відповідні міжнародні стандарти та досвід провідних іноземних країн, насамперед ЄС, у цій сфері.