Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*667 + Х002.0

Рубрики:

Соціальна філософія

Сутність і поняття права

Шифр НБУВ: ДС48655 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*667 + Х002.0

Рубрики:

Соціальна філософія

Сутність і поняття права

Шифр НБУВ: ДС48655 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

В широком культурно-историческом контексте с привлечением древних мифов, религиозных книг и произведений художников слова от Софокла до Ф.Достоевского и Кафки рассмотрены две проблемные сферы - философия права и философия преступления, которые в реальной социальной практике неотрывны одна от другой. Анализируются статус и познавательные возможности философии права, историософия правовых цивилизаций (циклическая модель Дж.Вико, ступенчатая модель Г.Гегеля, историческая типология правовых цивилизаций П.А.Сорокина, метафилософия Д.Л.Андреева). Дана детальная характеристика онтологии права, философско-правовой антропологии, философии естественного права, неправа, преступления, а также философской пентологии.

Досліджено факти виникнення, розвитку і функціонування права з точки зору їх обумовленості відповідними пізнавальними процесами. Розглянуто динаміку соціально-політичних, психологічних, аксіологічних, логічних, філософських та інших чинників правового мислення, яка створює цілісну картину функціонування права як пізнання, а також є підставою для виокремлення предмета самостійної науки - гносеології права.

Дисертацію присвячено соціально-історичному та філософсько-правовому дослідженню провідних принципів державно-правового регулювання - законності та справедливості. Вагомість даних принципів особливо зростає в складні часи перехідного періоду, коли йдеться про принципові зміни домінуючих у суспільстві відносин. Саме в такому періоді перебуває нині Україна, тому на сучасному етапі зростає роль державно-правового регулювання і управління, якість і ефективність яких визначає долю суспільства та держави. Розглянуто характерні риси та вимоги цих принципів, досліджено їх взаємозв'язок і взаємовплив на різних етапах механізму державно-правового регулювання та в різні періоди розвитку соціуму. Сформульовано та обгрунтовано принцип єдності справедливості та законності, що має бути оптимальним вихідним положенням, яке збалансовує та гармонізує соціальне та державно-правове регулювання.

На підставі врахувань новітніх досягнень теоретико-правової науки та філософської гносеології наведено положення про інтенсивність пізнавальних процесів, які супроводжують будь-який акт виникнення, розвитку та функціонування права на індивідуальному і соціальному рівнях. Стверджено, що дане положення свідчить про істотну приналежність права фундаментальних гносеологічних констант, що визначають його регулятивні потенціали. Істинність постає основним принципом взаємодетермінації нормативності та справедливості - справедливість не може бути хибною, а істина -- ненормативною. Зумовленість справедливості пізнанням з необхідністю породжує проблему гносеологічного обгрунтування права. Її вирішення передбачає: по-перше - експлікацію предмета, методу та мети правового пізнання, по-друге - демонстрацію нормативно-правової трансформації результатів соціально-історичного пізнання, "переливання" істинного, хибного та невизначеного знання в зобов'язуючі, забороняючі та дозволяючі диспозиції норм права, по-третє - демонстрацію власного еврістичного потенціалу права як самостійного засобу соціального пізнання. Пізнавальна динаміка права проявляється в дії низки гносеологічних констант, що значною мірою зумовлюють ефективність процесів правотворчості та правореалізації. Соціально-політичні, психологічні, аксіологічні, логічні та інші чинники правового мислення утворюють цілісну картину функціонування права як пізнання і складають предмет самостійної науки - гноселогії права.

Наведено результати авторських розмірковувань над співвідношенням свободи і закону, принципами соціальної справедливості в контексті сучасної економіки і політики, а також значенням демократії з метою розбудови політичного устрою вільного народу. Зроблено спробу роз'яснення традиційної доктрини ліберального конституціоналізму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х0в7 + Ю6*667 + С5*667

Рубрики:

Соціальна філософія

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблему трансформації вітчизняного культурно-історичного досвіду в сучасну українську державобудівничу концепцію. Розкрито світоглядні засади, методологічні підвалини, джерела, конституційність, реальну спрямованість політики національного державотворення. Обгрунтовано ідейно-теоретичні принципи узгодження політичних розбіжностей з урахуванням національного контексту. Розглянуто механізми та засоби трансформації досвіду, особливості процесу формування культурно-історичної свідомості та громадянської позиції особистості.

Висвітлено взаємозв'язок моральних, правових і політичних аспектів соціального порядку. Розглянуто особливості сучасного правового статусу особи. Проаналізовано проблеми правового порядку і правоохоронної діяльності у суспільстві. Досліджено право і правопорядок у філософській та історичній рефлексії.

Акцентовано увагу на тому, що право і мораль мають загальне цільове призначення - вплив на поведінку суб'єктів. Вони діють у єдиному полі соціальних зв'язків; формують еталони поведінки; мають єдину духовну природу, єдиний ціннісний стрижень - справедливість. Вплив права на мораль супроводжує процес зворотного впливу моралі на право.

Розглянуто питання про статус філософії права як наукової дисципліни. Проаналізовано проблему взаємовідношення філософського і юридичного аспектів філософії права, виходячи з двох ключових функцій філософії: методологічної і юридичної.

Визначено нинішні тенденції розвитку філософії права в сучасній Україні. Відродження вітчизняних досліджень в цій області пов'язується зі знаменною подією заснування і виходу у світ журналу "Проблеми філософії права", який задуманий не лише як форум для зацікавлених філософією права в Україні, але і з метою служити форумом міжнародного філософсько-правового дискурсу.

Розглянуто питання про природу приватного права, висвітлено історію розвитку його філософії. Проаналізовано взаємодію суспільного та індивідуального інтересів як методологічну проблему філософії приватного права, роль правових відносин у системі суспільних відносин. Значну увагу приділено аксіології та онтології приватного права, власності, моралі, культурі, етиці підприємництва.

Рассмотрен вопрос о природе частного права, освещена история развития его философии. Проанализированы взаимодействие общественного и индивидуального интересов как методологическая проблема философии частного права, роль правовых отношений в системе общественных отношений. Значительное внимание уделено аксиологии и онтологии частного права, собственности, морали, культуре, этике предпринимательства.

Вважається, що основною проблемою філософії права є проблема співвідношення права як основного способу саморегулювання суспільства законом. Саме тому філософія права може сприяти вирішенню проблеми співвідношення приватного і публічного права.

Розглянуто філософські аспекти формування девіантної правосвідомості.

Рассмотрены философские аспекты формирования девиантного правосознания.

Philosophical aspects of formation deviant sense of justice are considered.

Рассмотрены вопросы жизнеспособности власти народа. Показана невозможность обеспечения такой жизнеспособности без понимания сущности власти, форм ее проявления и средств реализации. Раскрыты сущность права как меры реализации свободы, а также правовые основания демократической государственности. Рассмотрены принципы организации государственной власти, обоснованы полномочия суда в демократическом государстве и важность достижения профессионализма в осуществлении государственной власти народа.

Визначено етапи і методи формування юриспруденції за сучасних українських умов з використанням не тільки спеціального формально-юридичного інструментарію, але і за допомогою загальносоціологічних і соціально-філософських підходів до правотворчості і цілей державного будівництва. Основним соціальним джерелом права розглянуто людину, яка одночасно є також епіцентром вивчення у філософії права.

На підставі всебічного аналізу конкретних соціальних практик, а також класичної та новітньої соціально-філософської літератури доведено евристичний сенс розгляду проблеми держави та громадянського суспільства з огляду на конкретно-історичну взаємодію для побудови громадянського суспільства та демократичної правової держави в Україні. З'ясовано, що між державою та громадянським суспільством можуть існувати різні відносини - від антагонізму до взаємопідтримки, співробітництва, а "консенсус" держави та громадянського суспільства зникає, коли держава перетворюється з демократичної на авторитарну чи тоталітарну. Розкрито природу, структуру та внутрішню цінність громадянського суспільства як особливої політико-правової системи. Досліджено зміст та основні напрямки зміни завдань та функцій сучасної держави, поступове перетворення її до демократичної, соціально-відповідальної держави, з домінуванням в ній не репресивних, а субсидіарних функцій. Розкрито внутрішній механізм сутнісного взаємозв'язку феномену громадянського суспільства з такою фундаментальною умовою людського буття, як свобода. Розкрито, що головним атрибутивним чинником формування правової держави та громадянського суспільства є зрілість його соціальних відносин. Доведено, що інтенсивність процесу соціальної мобільності є одним з важливих показників зрілості правової держави та громадянського суспільства, втіленням такої їх принципової характеристики, як відкритість.

Висвітлено еволюцію розуміння права з часів античності до кінця ХХ ст. Викладено деякі важливі для вдосконалення української правової системи напрямки англоамериканської філософії права (ФП) (правовий позитивізм, натуралізм, критицизм, фемінізм, економізм, постмодернізм). Запропоновано класифікацію напрямків ФП. Охарактеризовано складність права як об'єкта розуміння, проаналізовано внесок грецьких мислителів у ФП.

Освещена эволюция понимания права со времен античности до конца ХХ ст. Изложены некоторые важные для усовершенствования украинской правовой системы направления англоамериканской философии права (ФП) (правовой позитивизм, натурализм, критицизм, феминизм, экономизм, постмодернизм). Предложена классификация направлений ФП. Охарактеризована сложность права как объект понимания, проанализирован вклад греческих мыслителей в ФП.