Наведено результати дослідження системи національного законодавства в аспекті нового лібертарно-легістського підходу в праворозумінні. На підставі порівняльного аналізу, висунутих у різні часи наукових поглядів щодо поняття закодавства, його обсягу та складових, співвідношення з правом, зроблено аргументований висновок, за яким право є джерелом законодаваства. Наведено пропозиції щодо систематизації та кодифікації законодавства України, удосконалення законодавчої діяльності парламенту, місцевого самоврядування. Розглянуто проблеми формування системи національного законодавства, класифікації факторів, що впливають на цей процес.

Приведены результаты исследования системы национального законодательства в аспекте нового либертарно-легистского подхода в правопонимании. На основе сравнительного анализа, выдвинутых в разное время научных взглядов, касающихся понятия законодательства, его объема и составных, соотношения с правом, сделан аргументированный вывод, в соответствии с которым право является источником законодательства. Приведены предложения по систематизации и кодификации законодательства Украины, усовершенствованию законодательной деятельности парламента, местного самоуправления. Рассмотрены проблемы формирования системы национального законодательства, классификации факторов, влияющих на этот процесс.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4Укр)11.1-383

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розкрито суть терміна "національне законодавство", обумовленого законами, рішеннями та окремими висновками Конституційного Суду, чинними декретами уряду України. Розкрито призначення законодавства як форми права (у ліберально-легістському розумінні права), відмінність категорій форми та структури права, форми та джерела права, а також їх природний взаємозв'язок. Зазначено, що джерелом законодавства є право, а джерелом права - народ (його воля, вільне волевиявлення). Установлено та проаналізовано засади формування системи національного законодавства, запропоновано їх наукову класифікацію. Обгрунтовано висновок щодо визнання системи права категорією науки, досягнення якої є одним з джерел права, завдяки чому використовуються у законотворчому процесі та формуванні системи законодавства. Усі галузі законодавства є рівноправними і відображають певну систему правових норм. Розглянуто найбільш впливові фактори (чинники) формування системи національного законодавства, їх роль, взаємодію та протидію. Наведено пропозиції щодо проведення в Україні повної систематизації та кодифікації законодавства, особливо його економічного та соціального блоків, розробки проекту Зводу законів України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.3 + Х8(4Укр)-30

Рубрики:

Форми (джерела) права

Держава та право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.56 в

Рубрики:

Види права

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано теоретичні аспекти соціально-юридичної природи права (позитивного та природного) як втілення соціальної справедливості, свободи, рівності, його автономність у суспільному устрою. Висвітлено критичне осмислення наявних у літературі позицій вчених з цієї теми. Викладено доктринальні трактування поняття об'єктивності права. Наведено додаткові аргументи на користь сприйняття права як об'єктивного соціального явища. Охарактеризовано критерії об'єктивності права, важливість його реального сприйняття законодавцем, іншими нормотворчими суб'єктами та правозастосовними органами, зокрема правосуддям. Розглянуто емпіричні форми прояву права в соціальній реальності. Досліджено сучасні та найбільш проблемні аспекти форми та джерел права, нові підходи до його структури та системи, запропоновано бачення їх сутності та значення для подальшої розробки правовою наукою.

Досліджено проблему об'єктивності права. Визначено її теоретико-прикладні засади. Проаналізовано теоретико-методологічні підходи до дослідження об'єктивності права, доктринальні інтерпретації права в контексті його об'єктивності. Визначено поняття об'єктивності права виходячи з ідеальної природи права як феномена нормативної підсистеми культури та форми суспільної свідомості. Розглянуто питання державорозуміння. Визначено природу держави як суспільного явища, що має в своїй природі спільне з правом, яким зумовлюється їх взаємозв'язок і взаємодія. З'ясовано теоретичні та прикладні аспекти правової організації державної влади. Охарактеризовано вітчизняну практику втілення норми Конституції України щодо правової держави. Досліджено характер зв'язків державно-правової сфери з економікою, політикою, мораллю, іншими суспільними явищами. Досліджено поняття істини права в контексті його об'єктивності, у зв'язку з істинністю знання про право, пізнанням на емпіричному та теоретичному рівнях реальних проявів права в житті, форм його виявлення і відображення в різних "джерелах права". Зосереджено увагу на трактуванні понять "зміст" і "форма" права. Надано критичне оцінювання теоретичних уявлень про "внутрішню" та "зовнішню" форми права. Запропоновано розуміння проблеми форми права, значення цього розуміння під кутом зору об'єктивності права і реалізації її у функціонуванні держави та в розвитку правової системи суспільства.