На підставі документів ЦК КП(б) України, органів державної безпеки УРСР та інших джерел охарактеризовано процес ліквідації органами НКВС, НКДБ, МДБ, МВС, КДБ УРСР підпільних типографій ОУН і УПА в період 1944 - 1954 рр.

На основе обобщения документов ЦК КП(б) Украины, органов государственной безопасности УССР и других источников охарактеризован процесс ликвидации органами НКВД, НКГБ, МГБ, МВД, КГБ УССР подпольных типографий ОУН и УПА в период 1944 - 1954 гг.

Визначено сутність комерційного (фірмового) найменування (КН) як основи в механізмі правового регулювання. Питання сутності КН розкрито через визначення його функцій, понять та ознак, а також через визначення співвідношення понять КН і найменування юридичної особи (НЮО). Визначено дві основні функції, які може виконувати КН у господарському обороті, та надано оцінку щодо дійсності інших функцій. Також проаналізовано ознаки КН, у результаті чого сформовано власне поняття цього об'єкта права інтелектуальної власності. За результатами дослідження з'ясовано що поняття КН і НЮО є абсолютно різними за своєю юридичною природою та властивостями, однак у багатьох випадках вони можуть збігатися за змістом.

Проаналізовано перспективу православної легітимації правової держави в контексті найвагоміших ціннісних домінант православної соціальної традиції.

Досліджено зміст та обсяг адміністративної юрисдикції, розглянуто особливості та значення діяльності органів прокуратури щодо забезпечення законності у цій сфері. Визначено функції органів прокуратури, місце та роль прокурора в системі суб'єктів адміністративної юрисдикції. Проаналізовано особливості правового регулювання й участі прокурора в таких адміністративних провадженнях, як провадження у справах про адміністративні правопорушення, дисциплінарне провадження, провадження за зверненням громадян. Досліджено питання, пов'язані з представництвом органами прокуратури інтересів громадянина та держави в адміністративному суді. Сформульовано ряд конкретних пропозицій щодо внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів з досліджуваних питань.

Узагальнено результати криміналістичного дослідження шахрайства у сфері страхування автотранспортних засобів. Вивчено його сутність, технології й особливості. На підставі аналізу теоретичних концепцій, законодавства та практики визначено поняття злочинів та обгрунтовано їх класифікацію за кримінально-правовими та криміналістичними ознаками. Розкрито зміст основних елементів криміналістичної характеристики, виявлено їх взаємозв'язки. Розроблено основні засади організації початкового етапу розслідування шахрайств у сфері австострахування, яке зумовило розгляд проблем виявлення ознак інсценування страхової події та порушення кримінальної справи, розв'язання типових слідчих ситуацій і висунення версій, проведення слідчих дій, взаємодії органів розслідування тощо.

Досліджено проблеми цивільно-правового регулювання інституту комерційного (фірмового) найменування (КН) в Україні. Проаналізовано ознаки КН та особливості застосування термінів "фірма", "фірмове найменування", "комерційне найменування" для позначення досліджуваного правового явища та основні функції КН в цивільному обороті. Визначено структуру та основні вимоги до елементів КН. Зроблено висновок, що основна частина КН - спеціальне індивідуалізуюче позначення. Висвітлено питання суб'єктів права на КН, порядок виникнення права особи на КН. Описано особливості суб'єктивного права на КН, його ознаки, зокрема, виключність, безстроковий характер, одиничність обмеженої оборотоздатності. Вивчено питання реалізації та захисту права на КН. Зроблено висновки та наведено рекомендації щодо вдосконалення законодавства України та запропоновано проект закону про охорону прав на КН.

Наведено результати комплексного дослідження проблем цивільно-правового регулювання інституту комерційного (фірмового) найменування в Україні, за результатами якого надано пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного законодавства в даній сфері та запропоновано проект закону про охорону прав на комерційні найменування. Увагу приділено правовій природі та функціям комерційного (фірмового) найменування, а також суб'єктам, порядку набуття й особливостям здійснення права інтелектуальної власності на дане найменування.

Досліджено правові основи взаємодії органів влади й інститутів громадянського суспільства в процесі демократичної легітимації. Проаналізовано теоретичні засади такої взаємодії, визначено правову природу громадянського суспільства та державної влади в контексті процесу демократичної легітимації. Розкрито питання громадянської правосвідомості як ключового чинника утвердження державного правління. Розглянуто актуальне питання конституційно-правового статусу інститутів громадянського суспільства, який зазнав значних змін у зв'язку нещодавньою зміною законодавства у цій сфері. Проаналізовано громадянський протест як один із правових способів запобігання делегітимації державної влади. Увагу приділено міжнародним стандартам реалізації права на мирні зібрання та вітчизняній практиці реалізації права на громадянський протест.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)39

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)39

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.03

Рубрики:

Право і правосвідомість. Правова культура

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)116.4

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто прокуратуру як суб'єкт протидії злочинності. Охарактеризовано діяльність органів прокуратури у сфері протидії злочинності. Вивчено стратегію кримінологічної діяльності зазначених органів. Висвітлено наукові засади здійснення кримінологічного моніторингу органами прокуратури. Досліджено координацію цими органами діяльності суб'єктів протидії злочинності та інші форми взаємодії з ними. Приділено увагу реалізації кримінологічної функції органами прокуратури у процесі здійснення прокурорського нагляду. Удосконалено кримінологічну діяльність таких органів.

Розглянуто типи платіжних карток із врахуванням технічних засобів забезпечення безпеки картки, забезпечення безпеки даних держателів платіжних карток та критичних автентифікаційних даних. Розглянуто нормативно-правове забезпечення безпеки платіжних систем та операцій в них. Проаналізовані новітні загрози щодо компрометації платіжних карток, а також рівні і способи захисту карткового бізнесу та правила проведення платежу, зокрема інструкція використання картки в торгівельно-сервісній мережі, процес ідентифікації та авторизації держателя платіжної картки при проведенні операції. Надано рекомендації щодо безпеки використання платіжних карток у повсякденному житті. Зроблено висновок з приводу того, що проведення операцій з платіжними картками становить ряд загроз даним держателів платіжних карток, а тому їх необхідно захищати на всіх рівнях обробки та зберігання.

Здійснено аналіз особливостей правового становища контрольно-інспекційних органів в сфері використання та охорони земель (на прикладі Російської Федерації), досліджено питання функціонування та системи даних органів державної влади в Російській Федерації, обгрунтовано пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення діяльності контрольно-інспекційних органів в сфері використання та охорони земель з врахуванням досвіду Російської Федерації.

Досліджено питання забезпечення базових засад громадянського суспільства у Конституції України. Запропоновано зафіксувати у першому розділі Основного Закону України базові гарантії функціонування громадянського суспільства та його взаємодії з державою, основою яких повинно стати положення про те, що держава покликана слугувати громадянському суспільству. Проаналізовано стан конституційно-правового забезпечення відносин у сфері взаємодії громадянського суспільства та держави. Звернено увагу на необхідність прийняття спеціального закону, який повинен стати гарантією партнерських відносин і співпраці громадянського суспільства та держави.

Проаналізовано правові засади державної фінансової підтримки інститутів громадянського суспільства в Україні. Пряма фінансова підтримка інститутів громадянського суспільства полягає у наданні цільового державного фінансування за результатами відкритих конкурсів на підтримку проектів чи інфраструктури некомерційних організацій. Непряма фінансова підтримка інститутів громадянського суспільства реалізується через встановлення пільг для таких суб'єктів з метою економії їх фінансових ресурсів і подальшого їх використання на статутні цілі та визначення інших податкових стимулів для функціонування інститутів громадянського суспільства.

На основі аналізу теоретичних засад, правового регулювання та практичного розв'язання прокуратурою завдань у сфері протидії злочинності досліджено специфіку здійснення нею кримінологічної діяльності, а також визначено шляхи її удосконалення. Розглянуто феноменологічні засади протидії злочинності та проаналізовано місце і роль прокуратури як суб'єкта протидії злочинності. Надано характеристику діяльності органів прокуратури (ОП) у сфері протидії злочинності. Вивчено реалізацію кримінологічної політики держави в діяльності ОП, визначено пріоритети та рівні кримінологічної діяльності, систематизовано принципи кримінологічної діяльності ОП. Досліджено наукові засади управління кримінологічною діяльністю ОП. Розглянуто наукові засади здійснення кримінологічного моніторингу ОП. Проаналізовано координацію ОП діяльності суб'єктів протидії злочинності та інші форми взаємодії з ними. Проаналізовано проблеми реалізації кримінологічної функції ОП при здійсненні прокурорського нагляду. Надано характеристику кримінологічної діяльності ОП в системі правового виховання населення і посадових осіб. Визначено ефективність кримінологічної діяльності ОП. Досліджено структуру механізму реалізації кримінологічної діяльності ОП. Вивчено інформаційно-аналітичне забезпечення та наукове супроводження кримінологічної діяльності ОП. Наведено рекомендації із удосконалення теоретичних засад та підвищення ефективності практики кримінологічної діяльності ОП.

На основі вивчення й аналізу першоджерел і відповідних нормативних актів висвітлено правові засади організації та діяльності Національної академії наук України як вищої наукової установи країни на всіх етапах її становлення та розвитку. Досліджено сучасний правовий статус Академії, її організаційно-правову структуру, функції та повноваження керівних органів, а також актуальні питання академічного самоврядування, правового регулювання діяльності науково-дослідних інститутів та інших установ, організацій і підприємств, публічних, майнових, трудових і соціальних відносин, реалізації прав інтелектуальної власності у системі Академії, міжнародного наукового та науково-технічного співробітництва тощо. Сформульовано пропозиції щодо перспектив і напрямів удосконалення правових засад організації та діяльності Академії та її установ за сучасних умов. У додатках подано основні чинні законодавчі та інші нормативні акти, що регулюють діяльність НАН України.

На основі аналізу наукових поглядів учених і норм чинного законодавства України надано характеристику повноваженням Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Зазначено, що повноваження Спеціалізованої антикорупційної прокуратури випливають із самих функцій прокуратури взагалі та зумовлені специфікою антикорупційних завдань цього елемента прокуратури України. Визначено, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура є елементом системи прокуратури України, утвореним із метою забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції, завдання якої зумовлені необхідністю виконання загальних функцій прокуратури у специфічній сфері антикорупційної діяльності. Повноваження Спеціалізованої антикорупційної прокуратури можливо поділити на певні різновиди за основними напрямами її діяльності, зокрема: основні, до яких відносять нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування Національним антикорупційним бюро та підтримання державного обвинувачення у провадженнях за антикорупційними правопорушеннями; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених законодавством і пов'язаних із корупційними або пов'язаними з корупцією правопорушеннями, зокрема подання позову про визнання необгрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави та представництво держави в таких провадженнях; допоміжні, що пов'язані із забезпеченням виконання основних повноважень: з міжнародного співробітництва, координаційні повноваження, інформаційні, аналітичні, методичні, планувальні та інші.; супутні повноваження, що пов'язані із забезпеченням функціонування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури як певного органу держави, зокрема: розгляд, підписання, затвердження в межах компетенції посадовими особами відповідних службових документів, проведення оперативних нарад, створення належних умов праці та забезпечення трудової дисципліни працівників прокуратури, проведення обліку роботи прокуратури, здійснення статистичної роботи тощо.