Розглянуто методологічні проблеми визначення правового статусу Закарпатської України, Північної Буковини, Акерманського, Хотинського та Ізмаїльського повітів Бессарабії, острова Зміїного у 1938 - 1947 рр. Досліджено вплив закарпатсько-українського питання на формування міжнародних відносин міжвоєнного періоду (1918 - 1939 рр.). Проаналізовано процес правового врегулювання входження Північної Буковини, Акерманського, Хотинського та Ізмаїльського повітів, острова Зміїного до складу Української РСР. Розглянуто мирний договір 1947 р. з Румунією та остаточне врегулювання питання про міждержавний кордон.

Рассмотрены методологические проблемы определения правового статуса Закарпатской Украины, Северной Буковины, Акерманского, Хотинского и Измаильского уездов Бессарабии, острова Змеиного в 1938 - 1947 гг. Исследовано влияние закарпатоукраинского вопроса на формирование международных отношений межвоенного периода (1918 - 1939 гг.). Проанализирован процесс правового урегулирования вхождения Северной Буковины, Акерманского, Хотинского и Измаильского уездов, острова Змеиного в состав Украинской ССР. Рассмотрен мирный договор 1947 г. с Румынией и окончательное урегулирование вопроса о межгосударственной границе.

Уперше в комплексі розглянуто вітчизнану та зарубіжну історіографію питання, визначено основні її концептуальні напрями. Надано об'єктивну правову оцінку - з позицій старого і нового міжнародного права - міжнародно-правовому значенню рішень Скрентонського конгресу, Чернівецького віча, Хустського віча, рішень Центральної ради в Ужгороді. Надано правову оцінку співробітництву Союзу РСР і нацистської Німеччини з територіальних питань у 1939 - 1940 рр., визначено дійсний вплив цього чинника на врегулювання радянсько-румунського територіального спору. Проведено оцінювання міжнародно-правового значення рішень Першого Віденського арбітражу (листопад 1938 р.) та Сойму Карпатської України (березень 1939 р.). Запропоновано власну історико-правову концепцію політичного та міжнародно-правового співробітництва ООН, зокрема в питанні встановлення післявоєнних кордонів в Європі та світі.

Проведено аналіз теоретичних засад соціально-психологічних аспектів професійного розвитку державних службовців України. Запропоновано вважати визнання динамічності професійного розвитку державних службовців, який має постійно збагачуватися, вдосконалюватися, коригуватися за умови обов'язкового врахування його соціально-психологічних аспектів. Виокремлено понятійне поле дослідження, конкретизовано дефініції його категорійно-понятійного апарату та запропоновано визначення поняття "соціально-психологічні аспекти професійного розвитку державних службовців". Виявлено ціннісні орієнтації державного службовця як структурні елементи його особистості, що характеризують спрямованість його професійної діяльності на державній службі. З'ясовано сутнісні складові адекватної самооцінки державних службовців. Досліджено причини неадекватності та нестійкості самооцінки та запропоновано низку прийомів її коригування. Обгрунтовано готовність до колективної діяльності як сформованість кожного державного службовця як "людини організаційної". Виявлено складові згуртованості державних службовців як членів одного колективу. Обгрунтовано думку про те, що надзвичайного значення за сучасних умов функціонування органу державної влади як колективу професіоналів-однодумців набуває проблема подолання їх психологічної несумісності. Визначено та проаналізовано пріоритетні напрями активізації соціально-психологічних аспектів професійного розвитку державних службовців.

Представлені результати аналізу статистичних даних виникнення декількох надзвичайних ситуацій одночасно в різних регіонах держави протягом 2012 - 2014 років, а також в період залучення угруповань Національної гвардії України до виконання завдань із забезпечення громадської безпеки.

Висвітлено проблему створення системи ситуаційних центрів сектора безпеки й оборони (СБО) України. Проблема є актуальною, оскільки у разі виникнення загроз загальнодержавного масштабу СБО повинен працювати злагоджено, як єдиний механізм. Наведено перелік органів державної влади, які входять до складу сектора безпеки й оборони України згідно з законом України "Про національну безпеку України". Відмічено роль ситуаційних центрів (СЦ) у системах підтримки прийняття управлінських рішень структурами СБО у разі реагування ними на кризові ситуації. Наголошено на необхідності створення системи СЦ та єдиного інформаційного середовища (ЄІС) для їх роботи. Надано узагальнену структуру системи СЦ на чолі з Головним СЦ. Відмічено, що першочерговим завданням під час створення ЄІС має бути створення метамоделі даних, які входять у ЄІС. Як метамодель даних запропоновано метамодель багатосторонньої програми міжнаціональної взаємодії MIP (Multilateral Interoperability Programme) НАТО, яка відповідає стандарту MIP JC3IEDM (Joint Command, Control and Consultation Information Exchange Data Model - об'єднана модель даних з обміну інформацією для управління, контролю і консультування). Проведено паралель між роботою НАТО з країнами-учасниками та системою СЦ органів державної влади, що входять у СБО, на чолі з Головним СЦ. Надано опис та концептуальну схему метамоделі даних, які можуть бути використані під час побудови ЄІС системи СЦ СБО. Концептуальну схему показано у нотації IDEF1X, яка застосовується для опису структури реляційних баз даних. Аналогічно до MIP запропоновано ввести поняття рівня стандартизації основних структурних елементів метамоделі та правила їх найменування. Наведено приклади. Зроблено висновки про значення та необхідність метамоделі даних під час створення ЄІС СЦ СБО.

Сформовано єдину концепцію принципів спадкування в цивільному праві України. Виявлено гносеологічні й історичні передумови виникнення та розвитку принципів спадкування за законодавством, що діяло на території сучасної України в X - XX ст., та з'ясовано зміст принципів спадкування за цивільним правом сучасної України. Визначено поняття, ознаки та види принципів спадкування в цивільному праві, основний критерій для їх класифікації. Розкрито особливості практичної реалізації галузевих, підгалузевих та інституційних принципів спадкування. Розроблено конкретні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання в досліджуваній сфері. Розроблено пропозиції щодо зміни Цивільного кодексу України в частині наділення фізичних осіб з 14 років правом відмовлятися від спадщини або відкликати подану заяву щодо прийняття спадщини без згоди батьків, піклувальників; можливості зміни черговості у спадкуванні за законом не тільки шляхом укладення договору про зміну черговості у спадкуванні, а й через подання заяви одним із спадкоємців.

Досліджено теоретичні та практичні питання адміністрування у сфері охорони здоров'я України. Здійснено історико-правовий огляд становлення та розвитку адміністрування у цій сфері. З'ясовано систему адміністрування у сфері охорони здоров'я та принципи її функціонування. Уточнено нормативно-правове регламентування адміністрування у такій сфері. Надано характеристику правам, обов'язкам, завданням і функціям МОЗ України, охарактеризовано особливості його діяльності. Визначено основні напрями вдосконалення адміністрування у зазначеній сфері. Вивчено досвід зарубіжних країн щодо здійснення адміністрування у сфері охорони здоров'я та з'ясовано можливості його впровадження в Україні.

Проведено перше комплексне монографічне дослідження в Україні, присвячене аналізу поняття злісності як наскрізного кримінально-правового поняття. Сформульовано поняття «злісність» у вітчизняному кримінальному праві: це умисне стійке спрямування особи на вчинення однорідних за своєю суттю діянь, що окремо не становлять високого рівня суспільної небезпеки і не є злочинними, проте у разі неодноразового (систематичного) їх вчинення у своїй сукупності досягають того рівня якості, коли у цілому діяння набуває ознак злочину. Проведено історико-правове дослідження поняття «злісність» у пам’ятках вітчизняного кримінального законодавства, що дозволило виокремити та охарактеризувати дев’ять історичних періодів її генези та регламентації. Констатовано, що «злісність» у кримінальному законодавстві часів СРСР регламентована як оціночна ознака, що могла підлягати розширеному тлумаченню та слугувала дієвим інструментом для необгрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності широкого кола осіб, залежно від суспільно-політичної ситуації на певний період часу.

Розглянуто проблему обміну інформацією між автоматизованими системами ситуаційних центрів (СЦ) органів державної влади сектора безпеки і оборони (СБО) України. Проблема є надзвичайно актуальною на сьогодні, оскільки при виникненні загроз загальнодержавного масштабу (воєнного втручання, тероризму, надзвичайних ситуацій) СБО повинен працювати як єдиний злагоджений механізм. Тому створення системи СЦ СБО та налагодження обміну інформацією між ними є необхідною умовою для цього. Надано оцінку таким найбільш поширеним типам інтеграції даних у інформаційних системах (ІС), як сховища даних, федералізація даних та сервіс-орієнтований підхід. Як найбільш сучасний підхід до інформаційної взаємодії розрізнених ІС запропонований сервіс-орієнтований підхід. Наголошено, що для обміну даними недоцільно отримувати доступ до інших ІС та самостійно здійснювати пошук там необхідної інформації. Навпаки, пропонується вичленити із предметних областей ІС різних СЦ предметну область (ПрО) обміну даними та визначити необхідні для обміну теми. Далі для кожної теми побудувати тематичне представлення згрупованих, аналітичних дата за типом вітрини дата. Такі представлення стануть джерелом дата для відповідних сервісів у СОА і можуть використовуватися у режимах Публікація/Підписка та Запит/Відповідь. Розглянуто метод і запропоновано алгоритм взаємодії ІС розрізнених СЦ на основі використання онтології ПрО обміну даними та СОА. Як зразок взято сімейство специфікацій з обміну даними MIP4-IES Програми багатосторонньої взаємодії НАТО (МIР). На основі законодавчих документів у сфері реагування на надзвичайні ситуації (НС) побудована онтологія ПрО обміну даними між ІС СЦ при реагуванні на НС. Наведені приклади тем та тематичних представлень, які можуть бути сконструйованими на основі побудованої онтології ПрО обміну даними.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)8

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: ВА869923 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :