Висвітлюються історико-географічні умови природокористування та охорони довкілля в давній і середньовічній Україні, природоохоронні традиції українського народу, виникнення екологічного руху. Розкривається процес становлення української еколого-національної думки та впливу її на зародження і розвиток екологічного руху в державі. Визначено особливості формування перших громадських екологічних організацій в Україні, дана їх характеристика, з'ясовано місце і роль щодо захисту природи і раціонального використання ресурсів країни. Створено узагальнюючу картину процесів і тенденцій розвитку антропотехногенного впливу на природне довкілля, генезису сучасного кризового стану природного середовища, а також показано негативний вплив адміністративно-тоталітарного режиму на його поглиблення в Україні, показано суперечності становлення і розвитку національної екополітики в перехідний період. Проаналізовано перспективи і тенденції формування екологічного руху в контексті національно-державного відродження країни, досліджено форми і методи діяльності недержавних екологічних об'єднань у нових історичних умовах. Розроблено ряд науково-практичних рекомендацій щодо подальшого розвитку громадського екоруху в Україні та посилення його ролі у природоохоронній справі.

Уперше в сучасній українській історіографії здійснено показ системного цілісного бачення історичного процесу відновлення та розвитку Польщі у 1918 - 1926 рр. шляхом з'ясування закономірностей та особливостей відродження її незалежності, формування суспільно-політичного устрою, становлення, функціонування, кризи парламентської демократії. Обгрунтовано закономірність здобуття поляками незалежності та встановлення суспільного ладу, проаналізовано національно-державну інституціоналізацію Другої Речі Посполитої, визначено закономірності та специфіку формування політичної системи, тенденції соціально-економічного та духовного розвитку, а також основні зовнішньополітичні пріоритети в контексті польського державотворення.

Впервые в современной украинской историографии осуществлен показ системного целостного видения исторического процесса возобновления и развития Польши в 1918 - 1926 гг. путем выяснения закономерностей и особенностей возрождения ее независимости, формирования общественно-политического уклада, становления, функционирования, кризиса парламентской демократии. Обоснована закономерность завоевания поляками независимости и установления общественного строя, проанализирована национально-государственная институционализация Второй Речи Посполитой, определены закономерности и специфика формирования политической системы, тенденции социально-экономического и духовного развития, а также основные внешнеполитические приоритеты в контексте польского формирования государства. Раскрыты причины правительственного переворота 1926 г., оценены его последствия для страны.