Надано визначення загального поняття протоколів процесуальних та слідчих дій в кримінально-процесуальному законодавстві України. Обгрунтовано потребу уточнення багатьох процесуальних правил складання різних протоколів слідчих дій залежно від особливостей сприйняття та відображення даних різними суб'єктами протоколювання. Обгрунтовано необхідність установлення правил, які регламентуватимуть порядок нової слідчої дії - розкриття з дозволу суду ощадного вкладу чи банківського рахунку за постановою слідчого (органу дізнання), про що повинен складатися відповідний протокол у трьох примірниках. Визначено особливості перевірки й оцінки протоколів різних видів вербальних і невербальних слідчих дій. Сфомульовано вимоги до "сторонньої особи", яку запрошують для засвідчення неможливості учасника слідчої дії підписати протокол і внесено пропозиції щодо доповнення ч. 4 ст. 85 КПК України в частині засвідчення факту відмови суб'єкта процесу підписати протокол. Надано пропозицію включити комп'ютерні засоби до переліку процесуальних джерел доказів. Обгрунтовано висновок щодо міжгалузевої правової природи поняття псевдоніма, що фіксується у протоколах слідчих дій та оперативно-розшукових заходів з метою удосконалення чинного законодавства й практики його застосування. Надано пропозицію щодо закріплення в законі правила про фіксацію уступної (анкетної) частини протоколів на окремому аркуші для уможливлення її зручної заміни у разі необхідності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4УКР)722.072

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ