Визначено доктринальні основи конституційної дефініції та правового регулювання в Україні права людини на свободу світогляду та віросповідання. Розкрито методологічні засади дослідження та визначено місце в системі прав і свобод людини та громадянина. Охарактеризовано та проведено систематизацію нормативної бази конституційно-правового регулювання даного суб'єктивного права особи. Визначено, що складовими даної системи є міжнародні договори універсального та регіонального характеру та вітчизняні нормативно-правові акти України. Наведено пропозиції щодо конституційно-правового закріплення права людини. Досліджено загальносуспільні й юридичні гарантії реалізації, охорони та захисту права людини на свободу світогляду та віросповідання. Звернено увагу на необхідність правового вдосконалення загальносуспільних та юридичних гарантій реалізації, охорони та захисту права людини в Україні.

Розглянуто місце домашнього арешту в системі запобіжних заходів, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України. Розкрито поняття "домашній арешт". Проаналізовано підстави, умови та процесуальний порядок обрання домашнього арешту, наведено пропозиції щодо його вдосконалення. Висвітлено процесуальний порядок виконання домашнього арешту, який значною мірою залежить від того, чи покладено на підозрюваного обов’язок носити електронні засоби контролю. Зазначено, які органи та посадові особи можуть здійснювати контроль за виконанням домашнього арешту, які види контролю можна застосовувати. Розглянуто процесуальний порядок оскарження, продовження та зміни домашнього арешту, а також положення, які потребують удосконалення. Наведено відомості про застосування домашнього арешту в державах СНД та країнах далекого зарубіжжя. Наголошено, що окремі положення щодо процесуального регулювання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту доцільно запровадити в кримінально-процесуальне законодавство України.

Здійснено системно-структурний аналіз сучасного вітчизняного законодавства щодо правового забезпечення статусу українського народу. Сформульовано поняття, ознаки, види та елементи його конституційно-правового статусу.

Розглянуто сучасне вітчизняне законодавство з правового забезпечення культурних прав людини в Україні. Визначено, що теорія конституційного права та чинне конституційне законодавство до культурних прав і свобод людини відносять суто освітньо-культурні. Проаналізовано Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" від 25.04.2019 щодо відповідності забезпечення прав, свобод і законних інтересів громадян України - представників як титульної нації, так і національних меншин.

Досліджено сучасне національне законодавство з правового забезпечення права на мирні зібрання в Україні. Визначено, що це право можна розглядати як у широкому, так і вузькому його значенні. Встановлено, що право на мирні зібрання в Україні на конституційному рівні загалом відповідає міжнародним стандартам прав людини. Зазначено, що це право потребує чіткої юридичної регламентації в українському законодавстві.

Право підприємства на професійну правничу допомогу та процедуру здійснення його представництва в суді є одним з фундаментальних прав реалізації підприємницької діяльності. Глобальні проблеми сучасності як природного, так і техногенного характеру, та пов'язані з ними політичні й економічні трансформації вимагають систематичного перегляду та постійної актуалізації забезпечення права особи загалом і підприємства зокрема на професійну правничу допомогу та процедуру здійснення його представництва в суді. Мета статті - теоретико-прикладне осмислення змісту поняття "право підприємства на професійну правничу допомогу і процедуру здійснення його представництва в суді" і стану та перспектив його нормативно-правого забезпечення в Україні. Під час дослідження застосовано такі методи: діалектичний, герменевтичний, системний, аналізу та синтезу, індукції й дедукції, формально-юридичний тощо. Визначено, що чинне законодавство України не повною мірою відповідає сучасній теорії конституційного права та Конституції України щодо права підприємства на професійну правничу допомогу та процедуру здійснення його представництва в суді. Проведено частковий аналіз відповідних нормативних актів і виявлено певні неузгодженості. Висновки: зміст права особи, а також підприємства, на професійну правничу допомогу та процедуру здійснення його представництва в суді потребує певного корегування на рівні Конституції, а також цілої низки законодавчих актів України. На сьогодні в Україні є певна потреба в ухвалені Закону України про юридичну службу, зокрема й на підприємстві.

З урахуванням сучасних правових реформ, положень Конституції України, міжнародних правових актів, стану законодавства та прецедентної судової практики, а також наявної конкуренції правових норм і доктринальних надбань і досягнень правничої науки, на інтегративному рівні з урахуванням вимог юридичної визначеності витлумачено найбільш вживані у правовій сфері терміни та поняття, надано та розкрито актуальні концепти та їх взаємозв'язок. Висвітлено сутність таких понять, як акцесія, акціонерне право, гармонізація законодавства, захист суспільної моралі, національний спротив, персона нон грата, пруденційні нормативи, фемінократія, ядерний тероризм.