Розглянуто проблеми кадрового забезпечення органів державної виконавчої влади, суспільно-політичну ситуацію в області у період виборів Президента України (сподівання виборців, рівень соціальної напруги, рейтинг кандидатів). Висвітлено регіональні засади відновлення виробництва, зокрема, соціально-економічні тенденції та основні напрямки даного процесу, формування інвестиційної політики та розширення ринкових можливостей, розвитку інноваційної діяльності у регіоні.

Запропоновано методику складання цивільно-правових документів у справах позовного та окремого провадження, зокрема, позовної заяви про житлові та трудові спори, право на спадкування, захист прав споживачів. Проаналізовано мовне законодавство, особливості застосування мови в судочинстві та складання процесуальних документів. Розглянуто позов як засіб забезпечення права на судовий захист. Наведено коментар до відповідних актів цивільного права, пов'язаних з тематикою та змістом документів.

Предложена методика составления гражданско-правовых документов в делах искового и отдельного производства, в частности, искового заявления о жилищных и трудовых спорах, праве на наследство, защите прав потребителей. Проанализированы языковое законодательство, особенности применения языка в судопроизводстве и составлении процессуальных документов. Рассмотрен иск как способ обеспечения права на судебную защиту. Приведен комментарий к соответствующим актам гражданского права, связанным с тематикой и содержанием документов.

Розглянуто основні параметри міжнародних виборчих стандартів як орієнтири під час визначення демократичності українського законодавства, його відповідності ідеям вільних і чесних виборів. Особливу увагу приділено висвітленню основних проблем українського виборчого законодавства, аналізу міжнародно-правових норм і рішень міжнародних організацій щодо встановлення правил провадження виборчого процесу, порівняльному аналізу досвіду правового забезпечення організації виборів у зарубіжних країнах, виділенню зразків вирішення проблемних питань виборчого процесу у законодавстві інших країн. Наведено рекомендації щодо імплементації окремих найбільш вдалих механізмів із законодавчого регулювання інших країн для застосування у виборчій практиці України.

Рассмотрены основные параметры международных избирательных стандартов как ориентиры при определении демократичности украинского законодательства, его соответствия идеям свободных и чесных выборов. Особое внимание уделено освещению основных проблем украинского избирательного законодательства, анализу международно-правовых норм и решений международных организаций относительно установления правил проведения избирательного процесса, сравнительному анализу опыта правового обеспечения организации выборов в зарубежных странах, выделению примеров решения проблемных вопросов избирательного процесса в законодательстве других стран. Приведены рекомендации по имплементации отдельных наиболее удачных механизмов из законодательного регулирования других стран для применения в избирательной практике Украины.

Розглянуто концепцію гегемонії А.Грамші та переосмислення франкфуртцями спадщини Гегеля, зокрема, кризу модерного суспільства, проблему визначення влади тощо.

Рассмотрены актуальные вопросы, связанные с методологическими и прикладными аспектами состояния и перспектив развития системы обеспечения экономико-экологической безопасности устойчивого развития в приложении к сфере морехозяйственной деятельности в Украине. Раскрыты тенденции и факторы обострения экономико-экологических конфликтов в системе функционирования различных сфер морского хозяйства. Освещены организационно-экономические проблемы предотвращения загрязнения морской среды при судоходстве, снижения аварийности на отечественном морском и речном транспорте, обеспечения безопасности транзита опасных грузов в Черном море. Особое внимание уделено вопросам планирования и управления экономико-экологической безопасностью морских портов Украины.

Наведено результати науково-аналітичного дослідження джерел українського спадкового права від доби Київської Русі до новітніх законодавчих актів сучасної незалежної української держави. Розглянуто поняття та зміст спадкових відносин, право на свободу заповідальних розпоряджень, пріоритети заповіту над спадкуванням за законом. Висвітлено перспективи практичного застосування таких нових видів заповіту, як заповіт подружжя, секретний заповіт, встановлення сервітуту у заповіті. Прокоментовано нормативно-правові акти щодо питань спадкування окремих майнових прав спадкодавця, призначення спадкоємців, права на обов'язкову частку в спадщині. Увагу приділено проблемам нотаріального оформлення спадкових прав.

Приведены результаты научно-аналитического исследования источников украинского наследственного права со времен Киевской Руси до новых законодательных актов современного украинского независимого государства. Рассмотрены понятие и содержание наследственных отношений, право на свободу завещательных распоряжений, приоритеты завещания над наследованием по закону. Освещены перспективы практического применения таких новых видов завещания, как завещание супругов, секретное завещание, установление сервитута в завещании. Прокомментированы нормативно-правовые акты, касающиеся вопросов наследования отдельных имущественных прав наследодателя, назначения наследников, права на обязательную часть в наследстве. Уделено внимание проблемам нотариального оформления наследственных прав.

Висвітлено загальні положення управління в суді, питання доступу до правосуддя, організаційні аспекти управління діяльністю у суді. Наведено концепцію лідерства в управлінні судом, моделі судової культури в контексті наслідків їх функціонування. Увагу приділено питанням управління процесом проходження судових справ і документів, стратегічного планування в судах, організації їх безпеки й управління кадровим забезпеченням, використання інформаційних технологій у судах загальної юрисдикції та стандартів ефективності роботи судів першої інстанції для вдосконалення процесу надання послуг. Розкрито організаційно-правові засади діяльності архівних підрозділів судів, питання діловодства й обліково-статистичної роботи в судах. Проаналізовано роль суддівського самоврядування в організації роботи судів.

Проаналізовано результати регіональних соціологічних досліджень, проведених Чернівецьким регіональним центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій протягом 1999 - 2011 рр. Наукові дослідження проводились з політичних, соціально-економічних питань розвитку регіону, проблем етнополітики та міжетнічних взаємин у Чернівецькій області, регіональних аспектів європейської інтеграції України, вивченя потреб та умов підвищення кваліфікації працівників місцевих органів влади. Наведено пропозиції та рекомендації за результатами комунікативних заходів (2007 - 2011 рр.).

Розглянуто правові, організаційно-економічні основи племінної справи у тваринництві в світлі Закону України "Про племінну справу у тваринництві". Запропоновано заходи щодо реформування системи селекції з урахуванням змін майнових і земельних відносин на селі. Особливу увагу приділено організації переходу до міжнародно визнаних стандартів використання племінних (генетичних) ресурсів, зокрема обов'язкової ідентифікації та реєстрації тварин, офіційного обліку продуктивності, класифікації за типом, визначення племінної цінності, а також уніфікації вимог до сперми та ембріонів. Розкрито особливості діяльності за нових умов власників і споживачів племінних ресурсів.

Виходячи з існуючого протиріччя між інституційною структурою ринку та інституційною структурою адміністративного управління природокористуванням, поставлено завдання пошуку нових форм досягнення їх відповідності та адекватності. Обгрунтовано необхідність інституційного розвитку адміністративного управління природокористуванням на основі системного поєднання елементів ринкової самоорганізації та регуляторної політики з боку держави, що забезпечує раціональне використання природного капіталу. Нині реформування структури, функцій і методів діяльності органів виконавчої влади не забезпечує ефективних змін в управлінні природокористуванням, кінцевою метою якого є наближення апарату управління до потреб суспільства. Визначено основні передумови подальшого реформування адміністративного управління у сфері природокористування та ключові напрями його вдосконалення на базі спільної взаємодії по горизонталі та вертикалі всіх компетентних в управлінні природокористуванням органів виконавчої влади на основі прийняття комплексних взаємодоповнюючих рішень на кожному рівні (Мінекології, Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінфіну, Мін'юсту, агентств з відповідних природних ресурсів, територіальних органів агентств). Проведено аналіз законодавчої бази управління природокористуванням і визначено основні напрями вдосконалення Закону України "Про адміністративні послуги" щодо визначення адміністративних послуг та адміністративних процедур, суті роботи центрів надання адміністративних послуг і дозвільних центрів. Визначено основні принципи вдосконалення управління у сфері природокористування, до яких відносяться такі: інноваційність методів адміністрування на основі впровадження технічних засобів, зниження бюрократичних бар'єрів, опортуністичної поведінки державних службовців, баланс централізації та децентралізації функцій адміністративного управління на основі врахування специфічності природних ресурсів та ін. Запропоновано нову систему адміністрування сфери природокористування - проведено порівняльний аналіз існуючої та нової моделей за критеріями централізації та децентралізації управління, впровадження ринкових механізмів і демократії в державне адміністрування природокористування, а також за критерієм підзвітності адміністративних органів виконавчої влади природокористувачам, суспільству, громадським організаціям.

Розглянуто положення "Протоколу за підсумками консультацій Тристоронньої контактної групи стосовно спільних кроків, спрямованих на імплементацію Мирного плану Президента України П. Порошенка та Президента Росії В. Путіна" та "Комплексу заходів з виконання Мінських домовленостей" з точки зору дотримання національних інтересів під час імплементації заходів із припинення збройного конфлікту на території Донецької та Луганської областей, збереження політичної стабільності та повноти суверенітету України. Обгрунтовано тезу про неможливість досягнення тривалого і стійкого миру у разі послідовного виконання Україною Мінських домовленостей під зовнішнім тиском. Запропоновано втілення низки заходів законодавчого та управлінського характеру, які враховували б існуючі ризики та можливості Мінських домовленостей, для захисту інтересів України у переговорному процесі.

Мета дослідження - розробка теоретичних і методичних положень, інструментарію та практичних рекомендацій щодо удосконалення основних напрямів розвитку територіальних громад в Україні у сучасних умовах. Дослідження грунтується на загальних принципах економічного моделювання, використано ряд методів наукових досліджень, серед яких: логічне узагальнення, порівняння, статистичний аналіз, графічний тощо. Запропонована модель формування фінансової та економічної складових для ефективного розвитку територіальних громад в Україні. Удосконалено дефініції термінів "територіальна громада" та "об'єднана територіальна громада". Залучення інвестицій для розвитку територіальної громади та сприяння розвитку на її території підприємницької інфраструктури дозволить забезпечити сприятливі умови для ведення господарської діяльності діючих підприємств, створення нових підприємств, юридичного переміщення підприємств з територій інших територіальних громад, розвиток малого підприємництва тощо. У результаті збільшиться кількість робочих місць на території територіальної громади, що призведе до збільшення величини податкових надходжень до місцевого бюджету. Як наслідок - покращиться якість життя мешканців територіальної громади. Одним з ключових аспектів, який на сьогодні є найбільш актуальним, є визначення місця і ролі територіальних громад в сучасних умовах розвитку економіки держави з урахуванням спрямованості на реформування системи місцевого самоврядування. Територіальні громади повинні стати такими елементами місцевого самоврядування, які будуть об'єднані спільною діяльністю, інтересами та метою відносно задоволення потреб місцевого рівня, пов'язаних з побутом, проживанням, відпочинком, навчанням тощо. Щодо подальших досліджень формування та розвитку об'єднаних територіальних громад, то варто відмітити, що підгрунтям їх розвитку та зростання має стати згуртованість її мешканців, оскільки не існує загальних принципів і засад як її формувати. Наведені рекомендації сприятимуть кращому формуванню фінансової та економічної складових для ефективного розвитку територіальних громад в Україні.

Розкрито основні механізми захисту права людини на соціальний захист. Досліджено організаційно-правові форми та види соціального забезпечення, практичні механізми їх застосування. Проаналізовано систему пенсійного забезпечення, умови призначення та механізми здійснення пенсійних виплат. Охарактеризовано умови матеріального забезпечення у системі соціального страхування, а також порядок призначення та виплати державних соціальних допомог, визначено форми та порядок надання соціальних послуг.

Наведено методичні вказівки до вивчення курсу, практичні завдання (казуси), розроблені з урахуванням судової практики.

Здійснено комплексне правове дослідження видів соціального забезпечення осіб, які постраждали внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Визначено основні етапи розвитку законодавства у досліджуваній сфері за період незалежності України. Здійснено ґрунтовний аналіз базових для сфери соціального забезпечення термінів. Проведено порівняльно-правовий аналіз законодавства п'ятнадцяти країн Європейського Союзу. На основі аналізу судової практики, положень національного законодавства та зарубіжного досвіду сформульовано й обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення норм чинного законодавства та запропоновано їх конкретні редакції.

Здійснено дослідження правового регулювання трудових відносин, що виникають за участю малолітніх осіб (зокрема, у процесі зйомок кіно, рекламних роликів, постановки вистав тощо). Під час дослідження проведено аналіз норм чинного законодавства, наявних законопроєктів. За результатами аналізу чинного законодавства зроблено висновок, що ні Кодекс законів про працю України, ні жоден інший нормативний акт не регулюють трудові відносини за участю малолітніх осіб, тобто вони не визнаються суб'єктами трудового права, оскільки у статті 188 Кодексу законів про працю України чітко визначено мінімальний вік працівника для укладення трудового договору - чотирнадцять років. Кожній країні, що ратифікувала Конвенцію "Про мінімальний вік для прийому на роботу" № 138, надається можливість самостійно вирішувати питання правового регулювання праці осіб віком до чотирнадцяти років, проте в Україні дотепер таких механізмів немає, незважаючи на те, що фактично даний вид трудових відносин існує. У роботі наголошено на тому, що відсутність нормативного регулювання праці малолітніх осіб створює сприятливі умови для порушень їх трудових прав, які розглядаються крізь призму цивільних договорів. У роботі зроблено акцент на необхідності розмежування трудових і цивільних правовідносин. На основі аналізу проєктів трудових кодексів зроблено висновок, що останні (усі без винятку) лише частково вирішують питання працевлаштування малолітніх осіб, залишають поза увагою питання тривалості робочого часу, часу відпочинку, можливості залучення до роботи в нічний час, оплати праці, що, на думку авторів, є неприпустимим. Окрім цього, у роботі для порівняння наведено досвід зарубіжних країн, зокрема таких, як Сполучені Штати Америки, Німеччина, Індія. На основі аналізу наявних законопроєктів та зарубіжного досвіду авторами було наголошено на необхідності закріплення за малолітніми особами статусу суб'єктів трудового права, запропоновано низку змін, доповнень до нормативного регулювання трудових відносин за їх участю, з урахуванням обмежень, що зумовлені їх віком, станом здоров'я та моральним розвитком.

У дисертації сформульовано та запропоновано авторське визначення транснаціональної організованої злочинності у сфері економіки як різновиду організованої злочинної діяльності у сфері легальної та нелегальної господарської діяльності. Розглянуто основні теоретико-правові основи протидії транснаціональній організованій злочинності. Висвітлено стан і рівень транснаціональної організованої злочинності у сфері економіки в Україні. Дано кримінологічну характеристику транснаціональної організованої злочинності у сфері економіки та виокремлено ознаки транснаціональних економічних злочинів Охарактеризовано напрями діяльності та особливості функціонування транснаціональних організованих злочинних угруповань у сфері економіки в Україні, дано кримінологічну характеристику особам, які є учасники транснаціональних організованих злочинних угрупувань у сфері економіки. Проаналізовано загальносоціальні та правові заходи протидії транснаціональній організованій злочинності у сфері економіки в Україні. Досліджено законодавче забезпечення заходів протидії транснаціональній організованій злочинності у відповідальності до міжнародних конвенцій як спосіб запобігання злочинності у сфері економіки України.

Наведено загальну характеристику правового статусу працюючих власників як окремих суб'єктів трудових відносин. Зокрема, розглянуто оформлення трудових відносин із працюючим власником (засновником); оформлення трудових відносин із директором підприємства (найманим працівником). Увагу приділено також трудовим відносинам членів кооперативів, фермерських господарств, колективних сільськогосподарських підприємств.

Увагу приділено теоретико-методологічним та практичним засадам забезпечення економічного розвитку та співробітництва регіонів України в умовах реформування місцевого самоврядування. Досліджено наукові засади, інституціональне забезпечення, інноваційний базис регіонального розвитку та співробітництва. Підведено підсумки реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влада в Україні. Розроблено концептуальні та методичні підходи до оцінки ефективності регіонального економічного розвитку та співробітництва, вивчено європейський та світовий досвід, на основі чого обгрунтовано пропозиції щодо запровадження відповідних механізмів та інструментів в практику управління економічним розвитком регіонів України. Визначено стратегічні пріоритети забезпечення територіально-виробничої функціональності громад. Досліджено наукове підгрунтя та інституціональне забезпечення регіонального економічного розвитку і співробітництва в умовах реформування місцевого самоврядування.