Вміщено матеріали з судово-медичної травматології, медико-криміналістичних методів дослідження та вивчення ушкоджень, заподіяних тупими та гострими предметами, а також транспортними засобами та вогнепальною зброєю. Значну увагу приділено питанням ідентифікації особи із застосуванням медико-криміналістичних методів.

Изложены материалы по судебно-медицинской травматологии, медико-криминалистическим методам исследования и изучения повреждений, нанесенных тупыми и острыми предметами, а также транспортными средствами и огнепальным оружием. Значительное внимание уделено вопросам идентификации личности с применением медико-криминалистических методов.

Досліджено проблеми кримінальної відповідальності за умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його скоєння за чинним КК України. Розглянуто основні підходи до нормативної регламентації відповідальності за окремі прояви даного вбивства в найважливіших правових пам'ятках, що діяли на території України, та в сучасному кримінальному законодавстві окремих зарубіжних держав. Досліджено специфічний кримінально-правовий зміст умисного вбивства, його співвідношення з іншими злочинами. Визначено основні тенденції призначення покарання за умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його скоєння. Наведено пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства України та практики його застосування.

Здійснено комплексне наукове дослідження особливостей кримінально-процесуального провадження у злочинах, вчинених неповнолітніми із соціально-неблагополучних сімей, викладено основні положення дослідження. Встановлено зв'язок сімейного неблагополуччя зі злочинною поведінкою неповнолітніх. Сформульовано основні підсумки проведеного дослідження. Обгрунтовано необхідність ввести в кримінальну статистику України показники соціально-неблагополучних сімей. Охарактеризовано необхідність вдосконалення системи попереджувальних кримінально-процесуальних заходів профілактики сімейних відносин і доцільності вдосконалення норм Кримінально-процесуального кодексу України, Загальної й Особливої частин Кримінального кодексу України.

Досліджено криміногенність сім'ї як фактор злочинності неповнолітніх, який необхідно враховувати під час дослідження причин і умов вчинення злочинів неповнолітніми на сучасному етапі розвитку суспільства. Висвітлено особливості проблем сучасної сім'ї. Проаналізовано причинний комплекс криміногенних факторів сімейної сфери і механіз їх впливу на злочинність неповнолітніх, що дозволяє суб'єктам профілактики вже на ранніх стадіях деформації сімейних стосунків проводити заходи щодо попередження злочинності неповнолітніх, що має не тільки теоретичне, а й актуальне прикладне значення.

Вперше досліджено особливості кримінально-процесуального провадження у злочинах, вчинених неповнолітніми із соціально-неблагополучних сімей. Сформульовано ряд визначень, а саме: "соціально-неблагополучна сім'я", "сімейне неблагополуччя". Удосконалено систему окремих виявів сімейного неблагополуччя та його вплив на злочинну поведінку неповнолітніх під час розслідування кримінальних справ та напрям попередження злочинності неповнолітніх, названий "кримінально-процесуальна профілактика сімейних відносин".

Проаналізовано види юридичної колізії у кримінальному законодавстві. Приділено увагу кваліфікації злочинів із подвійною формою вини. Надано кримінально-правову характеристику кіберзлочинності. Обгрунтовано значення підрозділів правової роботи державної фіскальної служби України в системі заходів протидії злочинів у сфері економіки та господарювання. Узагальнено зарубіжний досвід провадження відновного правосуддя та медіації. Досліджено сучасні аспекти впровадження інституту пробації в Україні. Охарактеризовано соціальні детермінанти злочинності неповнолітніх. Розглянуто особливості виправлення та ресоціалізації неповнолітніх жіночої статі, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі. Вивчено причини злочинності в Україні та засоби їх запобігання.

Викладено основні питання кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності. Увагу приділено злочинам проти системи грошового обігу, бюджетної системи, прав кредиторів, порядку приватизації, системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Досліджено адміністративно-правові засади інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності центральних органів виконавчої влади. Підкреслено, що узагальнення теоретичних основ інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності центральних органів виконавчої влади надало змогу уточнити, що його удосконалення має здійснюватися на основі архітектурного підходу до проектування інформаційних систем і поєднання інформаційно-аналітичної діяльності центральних органів виконавчої влади з технологіями e-урядування. Відповідно до даного підходу власне інформаційно-аналітична система центральних органів виконавчої влади характеризується як сукупність технологічних, процедурних, сервісних, користувацьких елементів, що, базуючись на інформаційно-комунікаційних технологіях, використовує комплекс методів збору та обробки інформації із зовнішніх та внутрішніх джерел з метою забезпечення центрального органу виконавчої влади вичерпною інформацією, необхідною для прийняття та реалізації публічно-управлінських рішень і надання адміністративних послуг. Запропоновано визначення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності центральних органів виконавчої влади як особливого виду діяльності, що здійснюється інформаційно-аналітичними підрозділами цих органів на базі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та передбачає збирання, обробку, аналіз інформації з метою отримання даних, які лягають в основу реалізації публічно-управлінських рішень і надання адміністративних послуг. Визначено, що вихідним елементом проектування інформаційно-аналітичної системи центральних органів виконавчої влади та їх інтеграції в інформаційно-аналітичну систему публічного управління є оцінка стану інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності центральних органів виконавчої влади та інформаційної готовності до впровадження окремих модулів або технологій e-урядування в країні. Розвинуто методичні положення щодо оцінки стану інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності центральних органів виконавчої влади, які містять групування оціночних показників (показники використання інформаційних технологій підприємствами та населенням, показники стану впровадження систем e-урядування; показники електронної готовності діяльності центральних органів виконавчої влади та інформаційної відкритості; показник рівня використання інформаційно-аналітичних технологій).

Здійснено ретроспективний аналіз виникнення та розвитку кримінологічних засад участі України в міжнародній системі запобігання злочинності. З'ясовано, що воно пройшло тривалий і складний шлях становлення від договірно-правової форми до комплексної спільної діяльності, яка зумовлює сучасний стан і тенденції розвитку співпраці в цій сфері. Запропоновано авторське визначення поняття міждержавної кримінологічної безпеки як соціальної організаційно-правової концепції незалежного самостійного існування держав між собою, що проявляється у вигляді гарантування безпечного співіснування. Досліджено історичні аспекти значення України у запобіганні міжнародній злочинності, організаційно-правові засади участі України в міжнародній системі запобігання злочинності. Визначено рівні запобігання злочинності: глобальний - запобігання міжнародній злочинності шляхом вироблення уніфікованих соціально-правових заходів, сприйнятих усіма державами; міжконтинентальний - забезпечення запобігання злочинності на основі подібних ідеологій; загальноєвропейський - розробка єдиного правового механізму взаємодії політико-правових систем окремих європейських держав; міждержавний - як взаємодія міждержавних програм запобігання злочинності. Напрацьовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання й організаційного забезпечення спільної діяльності суб'єктів міжнародного співробітництва у запобіганні злочинності, участі України в міжнародній системі запобігання злочинності, які включають вироблені автором заходи щодо їх здійснення (підготовка проєктів конвенцій, відповідних законопроєктів, внесення змін до чинного внутрішнього кримінального та тісно пов'язаного з ним кримінального процесуального і кримінально-виконавчого законодавства, коригування правозастосовної практики тощо). У цьому руслі запропоновано модель Меморандуму "Про кримінологічну безпеку держав" і концептуальні положення, що містяться в науковому дослідженні. Аргументовано висновок про те, що кінцевим підсумком усіх перерахованих зусиль було б досягнення такого ступеня співпраці в цій сфері, при якій вона на основі прогнозування, програмування, взаємодії і координації дій отримала б якісно новий стан і перетворилася б у спільну діяльність - міжнародну систему запобігання злочинності. Це система, яка ґрунтується на єдиній у цілях і завданнях, формах і методах, заснована на загальновизнаній договірно-правовій базі й уніфікованому національному законодавстві кожної держави-учасниці, що включає налагоджену систему суб'єктів запобігання на всіх рівнях і напрямах цієї діяльності.

Висвітлено характеристику корупційних кримінальних правопорушень, відповідальність за корупційні діяння, перелік суб'єктів протидії корупції та законодавчого забезпечення протидії корупції. Висвітлено поняття корупції, антикорупційного законодавства, експертизи нормативно-правових актів, стратегії, державних інституцій в Україні. Охарактеризовано систему державних антикорупційних інституцій в Україні. Проаналізовано процес усунення причин і умов, що її зумовлюють, відкритість та гласність при прийнятті рішень та оприлюдненні їх у ЗМІ, проведення громадського опитування та обговорення перед їх прийняттям. Досліджено антикорупційні положення законодавства про державну службу. Охарактеризовано систему державних організацій, які проводять заходи із запобігання та протидії корупції. Розглянуто спеціальні обмеження для працівників, які перебувають на державній службі з метою протидії корупції. Досліджено законодавче забезпечення протидії корупції на прикладі досвіду окремих країн світу.

У наш час світова спільнота зіткнулась із серйозною проблемою стрімкого роз¬витку злочинності. Це безпрецедентне за історичними показниками зростання терористичної загрози; загострення політичних, релігійних і міжетнічних кон¬фліктів, під час яких відбуваються масові й грубі порушення прав людини; інтер¬націоналізація організованої злочинності у сфері поширення наркотиків, торгівлі людьми, контрабанди зброєю, яка супроводжується корупцією й легалізацією злочинних доходів. Ситуація, що склалася у світі, вимагає від держав переосмис¬лення окремих напрямів співробітництва з метою напрацювання нових заходів запобігання злочинності.

Вміщено раніше опубліковані статті, де висвітлено актуальні питання теоретичного та практичного характеру щодо становлення та розвитку інститутів кримінальної юстиції в Україні. Розглянуто проблеми кримінального права, кримінального процесу, криміналістики та кримінології. Розкрито класифікацію злочинів та систему покарань, їх взаємозв’язок й суперечливість. Визначено окремі напрями покращення взаємодії ЗМІ із правоохоронними органами у запобіганні злочинності в інформаційній сфері. З'ясовано координаційну діяльність прокурора у правоохоронній сфері України: безпековий, організаційно-управлінський та кримінальний процесуальний аспекти. Виокремлено елементи кримінологічної характеристики злочинності у сфері оподаткування. Окреслено кримінально-правову охорону таємниці кореспонденції іноземних держав. Схарактеризовано ознаки кримінального процесуального кодексу України як базового елемента кримінального процесуального законодавства.

Викладено теоретичні аспекти сучасної кримінальної відповідальності. Звернено увагу на сучасний стан протидії відмиванню майна, одержаного злочинним шляхом. Досліджено ґенезу кримінальної відповідальності нецільового використання бюджетних коштів, особливості складу кримінального правопорушення «маніпулювання на фондовому ринку». Визначено шляхи міжнародного співробітництва у межах запобігання економічному територизму. Проаналізовано механізм захисту прав людини у кримінальному провадженні, специфіку конфіскації майна в кримінальному праві України. Описано кримінальну відповідальність неповнолітніх за законодавством зарубіжних країн та України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)1 я73

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: ВА857922 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :